Авторизація

» » » Популяція атлантичних китів різко знижується через міцні рибальські сітки

Популяція атлантичних китів різко знижується через міцні рибальські сітки

Популяція атлантичних китів різко знижується через міцні рибальські сітки
Популяція атлантичних китів різко знижується через міцні рибальські сітки
Кит атлантичний. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
Самки атлантичних китів (Eubalaena glacialis), які мешкають на півночі Атлантичного океану, знаходячись під загрозою зникнення, витрачають місяці, а деколи навіть роки, намагаючись вивільнитися з рибальських сіток, тому енергії для спарювання і годування немовлят у них практично не залишається.
Дослідження проводила група вчених з Наукового центру північно-східного рибальства Національного управління океанічних і атмосферних досліджень в Массачусетсі під керівництвом Пітера Коркерона (Peter Corkeron). Згідно з їхніми даними, прагнення уникнути зіткнення з людським присутністю в океані серйозно підірвало процес відновлення цих величних морських ссавців після того, як діяльність китобоїв майже винищила їх. Результати роботи опубліковані в журналі Royal Society Open Science, пише naked-science.
Раніше популяція цих китів обчислювалася десятками тисяч. Сьогодні ця цифра коливається в районі 450 особин, причому після повільного зростання (починаючи з 1990 року) в 2010-му було знову зафіксовано зниження їх кількості. Більш того, вчені підкреслюють, що скорочується саме популяція серед самок. З 1970 по 2009 рік 80 відсотків з 122 зафіксованих смертей в Північній Атлантиці були пов’язані з об’єктами або діяльністю людини, так як вже понад півстоліття на ці види не ведеться полювання.
В ході дослідження вчені порівняли народжуваність цих північних китів з південними – їх родичами з Південної півкулі, популяція яких налічує близько 15 тисяч особин і які менш схильні до впливу людської діяльності. Дані, зібрані за останні три десятиліття, дозволили підрахувати кількість немовлят, народжених в різних підгрупах на обох полюсах.
Як і передбачалося, три групи південних китів – біля берегів сходу Південної Америки, Південної Африки та південного заходу Австралії – продукували потомство в два рази швидше, ніж їх північні родичі. За словами вчених, саме діяльність людини в водах Північної Атлантики позначається на поганому здоров’ї самок китів і їх малят. Головною вірогідною проблемою є «примарні сітки» – розтягнуті мережі знарядь для лову тварин, які часто виготовляються з міцних і довговічних синтетичних волокон. Для південних гладких китів такої проблеми не існує.
Відомо, що понад 80 % усіх атлантичних китів потрапляють в мережу хоча б один раз, більше половини були там два або більше разів. За словами вчених, кити можуть плутатися в мережах досить довго – від декількох місяців до декількох років, а відновлення після вивільнення може зайняти стільки ж часу.
Повільно рухомі кити, мігруючі уздовж берегових ліній, були легкої і бажаною здобиччю для китобоїв все минуле століття, а їх головною метою був китовий жир.

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Листопад 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930