Авторизація

» » » Польща ризикує опинитися за бортом глибшої інтеграції ЄС

Польща ризикує опинитися за бортом глибшої інтеграції ЄС

Польща ризикує опинитися за бортом глибшої інтеграції ЄС
Європейський Парламент прийняв рішення про створення Європейської Прокуратури. Вона буде займатися розслідуванням злочинів щодо бюджету ЄС, а також міжнародних махінацій з ПДВ. Даний орган створять в рамках «поглибленого співробітництва», а це значить, що туди увійдуть не всі члени ЄС.
Про це пише Владислав Сердюк, – повідомляє hvylya.net.
Польща ризикує опинитися за бортом глибшої інтеграції ЄС

Серед тих, хто не потрапляє в Європейську Прокуратуру виявилися такі країни, як Голландія, Угорщина, Мальта, Швеція і Польща. У парламенті Голландії вже навіть почалися дебати з питаннями про те, як створення прокуратури позначиться на суверенітеті держав. Оскільки головною різницею між Європейською Прокуратурою і вже існуючими органами контролю, наприклад, Європейським бюро по боротьбі з шахрайством (ЕББМ), буде компетенції ново-створеного органу. У неї будуть можливості безпосередньо вести розслідування в країнах ЄС, а не лише передавати інформацію в державні органи. Також з’явиться можливість подавати позови до державних судів.
Польща протистояла створенню Європейської прокуратури, але це далеко не перші «сутички» між урядом РП і ЄС на грунті європейської інтеграції в збиток суверенітету країн. Наприклад, постійні конфлікти нинішньої польської влади з Європейською Комісією на тему судової реформи і неприйняття рекомендацій з боку ЄС.
Приблизно схожі відносини з ЄС також і в Угорщини. З нею тепер часто порівнюють Польщу, адже різка зміна у відносинах з союзом у польської влади почалося саме після парламентських виборів в 2015 році. Угорщина при нинішньому уряді прем’єра Віктора Орбана, звинувачується в значному зростанні корупції. Громадяни Угорщини запевняють, що в країні йде показова боротьба з корупцією, і вона проводиться лише в сферах, де немає інтересу влади. Наприклад, в 2016 р ЕББМ і Європейська комісія звинуватили уряд Орбана в крадіжці майже 6 млн доларів, виділених на боротьбу з корупцією. Тоді стає цілком логічним і зрозумілим опір уряду Угорщини створенню Європейської прокуратури, яка зможе проводити розслідування по подібних справ вже всередині держави.
Якщо раніше, опір інтеграції був одностороннім, тобто польська влада намагалася гальмувати інтеграційний розвиток ЄС, то тепер можна спостерігати зворотну реакцію – ЄС прагне обмежити вплив деструктивних ініціатив Польщі на свою політику і інститути. Принаймні в проектах поглибленого співробітництва. Європейська прокуратура повинна почати свою роботу з 2020 року, коли з’явиться новий бюджет ЄС. При цьому Польща є головним бенефіціантом ЄС, оскільки в період 2014-2020 р повинна отримати з бюджету ЄС 105 млрд євро. Саме через великі дотації до Польщі прикуто так багато уваги європейської спільноти. Роботи над бюджетом повинні початися в 2018 р, але вже зараз експерти з Брюсселя прогнозують, що Польща отримає значно менше фінансування з бюджету ЄС в 2020-2026 р На це вплине кілька причин:
Вихід Великої Британії з ЄС повинен обрізати бюджет ЄС на 13%;
Охолодження відносин між ЄС і Польщею;
Зміцнення серед європейських еліт ідеї про Європу «різних швидкостей»;
Останній пункт найнеприємніший для таких країн, як Польща, оскільки передбачає прискорений процес інтеграції між країнами, які до цього готові. Простими словами, концепція пропонує «сімом не чекати одного». Анджей Дуда, Ярослав Качинський і Вітольд Ващиковський вже висловлювалися на тему того, що концепція Європи різних швидкостей може зруйнувати ЄС. Це дійсно так, вона може зруйнувати колишній Європейський Союз висунувши за границі «глибокого співробітництва» країни неготові поступитися частиною свого суверенітету. Вона змінить сьогоднішній вид ЄС, але при цьому зможе збільшити профіт сторін, зацікавлених у співпраці.
Таким чином Польща зіткнулася з новою проблемою, в якій уряд РП має зробити важкий вибір, або уповільнення інтеграції, зменшення дотацій з бюджету ЄС, але при цьому збереження суверенітету. Або збільшення впливу інститутів ЄС в збиток внутрішньодержавним інституцій, але збереження великих європейських дотацій. Мало того, рішення повинно бути прийнято в перспективі найближчого року, адже як уже було помічено в 2018 р почнуться роботи над проектом бюджету 2020-2026 р, а сума подальшого фінансування буде прямо залежати від кількості проектів на які погодиться польська влада. Уже зараз відомо, що країни, що знаходяться в єврозоні, отримуватимуть більшу суму на розвиток.
В даний момент Еммануель Макрон і АнгелаМеркель впевнено погоджуються з тим, що об’єднуватися і співпрацювати повинні лише ті, хто до цього прагнуть. Всіх інших чекає систематичне зменшення підтримки. Такої ж позиції дотримується Жан-Клод Юнкер, голова Європейської комісії. Ярослав Качинський, лідер партії «Право і Справедливість», а також один з найвпливовіших польських політиків у вересні зробив заяву, що «ніхто не зможе нав’язати Польщі власної волі, і якщо Польща залишиться сама, то буде тим самим островом свободи і толерантності». Питання полягає лише в тому, чого хоче польське суспільство, яке користується відсутністю кордонів і вільним працевлаштуванням в межах всього союзу, або чого хочуть польські підприємці, які отримують європейські дотації на розвиток бізнесу?

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031