Авторизація

» » » Як нафта стала зброєю: США преходить у наступ

Як нафта стала зброєю: США преходить у наступ

Як нафта стала зброєю: США преходить у наступПодії сьогодення показують, що США дуже добре вивчили урок першої нафтової кризи, яка розпочалася 17 жовтня 1973 року.

В той день всі арабські країни-члени ОПЕК, а також Єгипет і Сирія заявили, що вони не будуть поставляти нафту державам, які підтримали Ізраїль у ході Війни Судного дня. Це стосувалося насамперед США і їх союзників в Західній Європі, але також Канади і Японії. Протягом наступного року ціна на нафту піднялася в чотири рази - з трьох до дванадцяти доларів за барель. «Нафтове ембарго», як стали коротко називати цю кризу з часом, стало першою (але далеко не останньою) енергетичною кризою, хоча до цих пір вважається найбільшою. У той період ОПЕК знизила обсяги видобутку нафти не тільки для того, щоб вплинути на світові ціни на свою користь, але з метою створення політичного тиску на світове співтовариство, щоб позбавити Ізраїль підтримки західних країн. Так нафта вперше стала «зброєю».

Світова спільнота, і в першу чергу США, вивчили той урок. Проблема повного усунення або хоча б мінімізації загрози застосування «енергетичної зброї» стала пріоритетною у зовнішній політиці Заходу, який прагнув убезпечити себе, але також використовувати його проти ворожих режимів, в першу чергу - СРСР. Створення стратегічних резервів нафти, розвиток власного видобутку, будівництво гнучкої інфраструктури, формування складної мережі зовнішньополітичних союзів та альянсів, проведення скоординованої політики проти картельних домовленостей - всі ці інструменти дозволили Північній Америці і ЄС сформувати такі умови функціонування економіки, які практично звели нанівець подальші спроби «нафтового шантажу». Дежа-вю на ринку газу, спровоковане Росією в 2005-2006, а потім в 2009-2010 роках, значно прискорило формування диверсифікованого ринку газу в Європі, бурхливий розвиток сланцевих технологій в США і Канаді, і завершується на наших очах створенням світового ринку енергоресурсів, який унеможливить будь-який нафтогазовий шантаж в майбутньому. Ключовим елементом цього процесу став вихід на ринок американських виробників нафти. До 2015 року в США з міркувань національної безпеки був заборонений експорт сирої нафти. Навпаки, США були найбільшим в світі споживачем цього ресурсу. Однак починаючи з 2016 року сланцевий бум уможливив, по-перше, відмову від імпорту, і, по-друге, експорт американської нафти. Станом на 2017 року США експортують в середньому 770 000 барелів нафти в день, причому в середині лютого ця цифра сягала 1.2 млн барелів. Це поки що небагато. Але це в два рази більше, ніж в минулому році - безпрецедентна динаміка зростання. США тепер експортують більше, ніж багато країн ОПЕК - Еквадор, Габон, Лівія і навіть Катар. Вкрай цікаво, що в лютому найбільшим покупцем американської нафти став Китай - 8 млн барелів, що обігнав за цим показником Канаду.

Експорт нафти США став можливим в зв'язку з бурхливим зростанням сланцевих і глибоководних технологій, активної розвідки і видобутку нафти і газу. Тільки в цьому році в Мексиканській затоці почнеться видобуток нафти на двох нових родовищах, і ще п'ять будуть введені в експлуатацію в наступному році. Вісім нових родовищ були запущені в минулому році. За даними провідних аналітиків ринку собівартість видобутку нафти на великих глибинах Мексиканської затоки складає близько 50 доларів. Одне з глобальних переваг США - це наявність як «наземного», так і «глибоководного морського» видобутку нафти. Собівартість нафти, видобутої в море і на землі різна, і «морська» складова менш схильна до коливання цін на ринку. Якщо при падінні ціни на нафту сланцева нафта стає невигідною, то нафта з Мексиканської затоки продовжує справно надходити. В цілому очікується, що в 2017 році середній рівень видобутку тут складе 1.7 млн ​​барелів на день, а в 2018 - 1.9 млн.

Не стоять на місці і технології. На розгляді в Патентній службі США знаходяться 70 патентів на технологічні нововведення, які ще більше здешевлять глибоководний видобуток.

У той же час, за даними Інформаційної служби Міністерства енергетики США видобуток сланцевої нафти в травні поточного року зросте рекордними за останні два роки темпами на 123 тисячі барелів і, таким чином, загальна частка сланцевої нафти в загальній нафтовидобутку США зросте до 5.19 млн. барелів. Важливо, що рекордними темпами зростає і видобуток сланцевого газу. В травні 2017 вона складе 50,1 млрд куб. футів на день, і обсяги видобутку зростають вже сім місяців поспіль. До всього ж Геологічна служба США оголосила днями про відкриття двох найбільших в історії країни родовищ газу в районі Мексиканської затоки. Запаси газу там оцінюються в 305 трильйонів куб. футів, але є також і нафта - 4 млрд. барелів. Зростання видобутку газу і перспективи розробки подібних гігантських родовищ призвели до того, що в цьому році електрогенерація в США на природному газі перевищить електрогенерацію на вугіллі - 34% проти 32%, і ця тенденція має потенціал стати визначальною. Очевидно, що зросте і експорт зрідженого газу - як відомо, в минулому році перші танкери з американським LNG благополучно досягли берегів Європи, причому одним з перших покупців стала Туреччина.

Всі ці обнадійливі новини з США становлять інтерес не тільки самі по собі, але і в тому контексті, що в кінці травня відбудеться попереднє засідання країн ОПЕК і Росії, які повинні вирішити чи продовжувати ще на 6 місяців узгоджене скорочення видобутку нафти, досягнуте в минулому році. Утримання низьких цін на нафту є частиною тактики Заходу щодо стримування імперських амбіцій Росії, вся економіка якої побудована на нафтодолларах. Експерти відзначають, що за минулі півроку геополітична ситуація не покращилася, протистояння Росії і Заходу триває, санкції залишаються в силі, а політика новообраного президента США Д. Трампа з урахуванням традиційного республіканського «енергетичного» лобі обіцяє подальший розвиток нафтогазового сектора США. У попередньому плані країни ОПЕК говорять про необхідність продовження ринкових обмежень як мінімум на рівні торішніх 1.2 млн. барелів (кажуть навіть про збільшення обмежень до 1.8 млн.). Падіння цін на нафту становить негативні показники зростання ВВП Росії другий рік поспіль, але і в Саудівській Аравії очікують вельми помірне зростання в 1.4% відсотка в цьому році. Однак в той час як Саудівська Аравія вирішує проблеми економіки виходом на ринок фінансових запозичень (останній раз - на 9 млрд. доларів), для Росії фінансові ринки закриті. Якщо ціни на нафту не виростуть, президентські вибори в Росії в 2018 році пройдуть в ускладнених політичних умовах, чого Кремль намагається уникнути за будь-яку ціну. Тому слід очікувати, що і Росія, і Саудівська Аравія, виступлять за узгоджене скорочення видобутку. Кувейт і ОАЕ також підтримують подальше скорочення видобутку.

Однак, яке б рішення країни ОПЕК і Росія не прийняли, відтепер на ринку з'явився новий «регулятор» - експортний потенціал США. Як показав минулий рік, якщо скорочення видобутку призводить до зростання цін вище 50 доларів, це негайно призводить до зростання видобутку і експорту зі США, і ціни повертаються до позначки 50+. Саме тому протягом останніх місяців ціни на основні марки нафти знаходяться в коридорі 49-51 доларів за барель. Крім того, відзначається активний вихід США на найдинамічніші в світі ринки Азії, хоча танкерні маршрути від Мексиканської затоки до Азії є чи не найдовшими в світі. В цілому відзначається різкий перерозподіл протягом минулого року напрямків американського експорту - з Мексики і Канади на Європу і Азію. Зміни настільки разючі, що фахівці мимоволі задаються питанням - а чи не частина це державної політики з витіснення Росії з її традиційних ринків? Питання цілком справедливе, тому що зростання нафтовидобутку спостерігається і в Канаді - до 4.7 млн. барелів на день, і в той же час, Китай потроїв за останні роки потужності своїх нафтопереробних заводів, і відчайдушно потребує додаткових ресурсів, а для США важливо збалансувати «китайський» вектор зовнішньої торгівлі. Тому не виключено, що загальна експортна стратегія США включає не тільки політичні, але й економічні розрахунки.

Читати також: Курди почали наступ в районі Мосула

Новий феномен - відсутність очікуваного зростання цін на ринку нафти в зв'язку з ростом американського експорту - має тенденцію стати визначальним фактором вже в найближчі роки. З обсягом видобутку в 9.25 млн. барелів нафти в день (зростання 10% в порівнянні з минулим роком) і стратегічним запасом в 532 млн. барелів США впевнено розчищають для своїх компаній доступ на найвигідніші світові ринки - в першу чергу китайський. Не за горами і зростання обсягів експорту зрідженого газу. Як тільки американські експортери уможливлять поставки як через Атлантику, так і в Тихоокеанський регіон, фрагментарний досі світовий ринок енергоресурсів стане глобальним, і загроза застосування «енергетичної зброї», як і саме його існування відійдуть в минуле.

Сергій Корсунський

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

Джерело: zrada.today
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31