Авторизація

» » » Боротьба за майбутнє Венесуели

Боротьба за майбутнє Венесуели

Боротьба за майбутнє Венесуели
Боротьба за майбутнє Венесуели
Хуан Гуайдо. Фото: EPA-EFE/MIGUEL GUTIERREZ
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
Якщо одні лише протести могли б усунути від влади президента Венесуели, то Ніколас Мадуро був би вже у літаку, що прямує на Кубу.
23 січня понад 1 млн венесуельців вийшли на вулиці, вимагаючи відставки Мадуро. Усі вони відповіли на заклик Хуана Гуайдо, який минулого тижня проголосив себе законним главою держави. Пан Гуайдо заручився підтримкою більшості країн Латинської Америки, а також Сполучених Штатів та Європи. Протести, заплановані на 2 лютого, обіцяють бути ще масштабнішими. Проте пана Мадуро підтримує армія, а також Росія, Китай та Туреччина. Боротьба обіцяє бути запеклою, йдеться у статті видання Economist.
На кону багато чого. А найважливіше – доля 32-х млн венесуельців, які прогиналися впродовж шести років панування Мадуро. Опитування показують, що 80% з них мають його досить. Інші країни також постраждали від провалу Венесуели. Регіон намагається впоратися з понад 3 млн людей, які тікають від голоду, репресій та соціалістичної антиутопії, створеної покійним Уго Чавесом. Європа та Сполучені Штати страждають від масштабної корупції у Венесуелі. Тому, коли світові лідери виступають проти або на підтримку Мадуро, вони, насправді, борються за важливу ідею, а саме: коли лідер розграбовує свою державу, пригнічує свій народ та підриває верховенство права, – це справа кожного.
Масштаб катастрофи, яку заподіяв Мадуро Венесуелі, важко усвідомити. За останні п’ять років ВВП країни впав удвічі. Річна інфляція настільки велика, що, наприклад, заощадження у місцевій валюті, боліварах, у розмірі $10 000 на початку року скоротилися до 59 центів наприкінці року. Венесуела має великі запаси нафти й газу, проте державна нафтова компанія була розграбована та стала підконтрольна одному з 2000 генералів країни. Її виробництво скоротилося до 1,1 млн барелів на день. Люди недоїдають та не мають базових ліків, включаючи антибіотики. Лікарні, за відсутності електроенергії та обладнання, стали смертельними пастками. Зваливши усі свої проблеми на іноземні змови, пан Мадуро відкинув більшість пропозицій гуманітарної допомоги.
Незважаючи на цей перелік страждань, багато сторонніх спостерігачів, особливо лівих поглядів, стверджують, що світ повинен дати венесуельцям можливість вирішити свої проблеми самотужки. Деякі дотримуються думки пана Мадуро про те, що зазіхання пана Гуайдо на президентство, визнане Сполученими Штатами, насправді є переворотом. За повідомленнями, Росія, яка наполегливо працювала над дискредитацією будь-якої ідеї про те, що західне втручання може бути конструктивним, направила 400 військовослужбовців від приватного військового підрядника, який також був помічений у Сирії, Україні та частині Африки, для захисту режиму або ж російських активів.
Покинути Венесуелу на поталу злочинного панування пана Мадуро було б неправильно. Якщо хтось і розпочав переворот, то це він. Він був обраний 10 січня на другий термін, сфальшувавши минулорічні вибори. Під час свого першого терміну при владі, він підірвав демократію, заглушивши незалежні медіа та внісши правки до конституції. Він заповнив виборчу комісію та верховний суд маріонетками та знівелював національні збори, підконтрольні опозиції. Натомість, пан Гуайдо має усі підстави бути легітимним президентом. Як голова національної асамблеї, він є виконуючим обов’язки президента у тому випадку, якщо посада є вакантною. А оскільки пан Мадуро не є законно обраним главою держави, то ця посада є відкритою.
Питання полягає не в тому, чи повинен світ допомогти пану Гуайдо, а у тому – яким чином. Цього тижня Сполучені Штати, як головний торговий партнер Венесуели, запровадили санкції на експорт нафти та імпорт розріджувачів, необхідних для продажу її важкої нафти. Наказуючи, щоб виплати за венесуельську нафту розміщувалися на банківських рахунках уряду пана Гуайдо, Сполучені Штати прагнуть задушити режим, сподіваючись, що збройні сили перейдуть на сторону пана Гуайдо.
Проте, однією з небезпек є те, що пан Мадуро зробить усе можливе для поширення терору. Іншою, – що Сполучені Штати перегнуть палку та зайдуть задалеко. Саме зараз вони працюють з групою регіональних урядів Ліми. Проте, її санкції можуть більше зашкодити простим людям, аніж режиму. Якщо вони діятимуть необережно, то знову сприймуться у Латинській Америці імперіалістичною та владною країною. Росія ж сприймає інтервенцію Сполучених Штатів, як спробу домінувати. Ця ситуаціє є випробуванням для президента Дональда Трампа та його зовнішньополітичної команди, включаючи радника з питань національної безпеки Джона Болтона. Цього тижня пан Болтон натякнув на можливість використання американських військ.
Прибічники пана Гуайдо мають можливість допомогти, не вдаючись до силових або брудних трюків. По-перше, вони можуть створити венесуельцям стимули вимагати змін, стимули для армії відмовитися від підтримки режиму та усі умови для того, щоб пан Мадуро відмовився від влади. Національна асамблея прийняла закон, який пропонує амністію солдатам та цивільним особам, які сприятимуть відновленню демократії. Панові Мадуро обіцяють дати шанс втекти з країни.
По-друге, треба дати венесуельцям зрозуміти, що світ готовий до того, що пан Гуайдо прийме на себе владу. Урок з Арабської весни полягає у тому, що навіть той лідер, який починає з повалення тирана, повинен швидко принести покращення або втратити підтримку. Звичайно, найбільшими пріоритетами будуть продукти харчування та охорона здоров’я. Сам факт нового уряду допоможе зупинити гіперінфляцію, проте Венесуелі також знадобляться реальні гроші з-за кордону, отож міжнародні кредитори, включаючи МВФ, повинні бути щедрими. Список завдань є довгим. Венесуелі потрібно буде скасувати контроль за цінами та побудувати соціальну мережу безпеки. Вона повинна відновити нафтову промисловість, що призведе до залучення іноземних інвестицій. Її борг потребуватиме реструктуризації, включаючи борг Росії та Китаю, який має бути сплачений нафтою. І, окрім цього, уряд пана Гуайдо повинен провести вибори.
Десять років тому Венесуела була функціонуючою державою. Вона може бути такою знову. Вона благословенна нафтою та родючими землями. Вона має освічене населення вдома та у діаспорі, яка втекла за кордон. А в особі пана Гуайдо вона має лідера, який, як видається, здатен об’єднати розділену опозицію. Проте, спочатку він повинен позбутися пана Мадуро.
Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Март 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031