Авторизація

» » » Із колядою довкола світу

Із колядою довкола світу

Із колядою довкола світу
Із колядою довкола світу
Святкування Різдва у Львові. Фото: Микола Тис/ZIK
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
Колядки – величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять із сивої давнини. У християнській культурі вони пов’язані із одним із найбільших свят – Різдвом Христовим і поширені серед християн різних обрядів. 
Більшість колядок – дуже давні пісні, що нараховують навіть кілька сотень років. Та все ж вони не перетворилися на твори, які лише зрідка виконують у концертних залах. Вони й зараз живуть, а на різдвяні свята дорослі та малеча підхоплюють їх не менш охоче, аніж останні музичні хіти. Комусь подобаються урочисті церковні коляди-гімни, комусь більше до душі зворушливі колискові, а ще хтось полюбляє веселі різдвяні колядки. Вони мають архаїчні мелодії та слова, деякі з них вже вийшли з вжитку у сучасній мові. Секрет їхнього довголіття та популярності – це ще одна таємниця Різдва...
Науковці до сьогодні ламають списи довкола походження назви цього слова. Та де б воно не народилося – у давньому Римі, Ірані, чи є «корінним» слов’янським, важливим є те, що несуть колядки – любов, добро, радість, віру у краще майбутнє. Багато народів мають давні різдвяні традиції і звичайно свої неповторні коляди, які часто мають свої цікаві історії.

Улюблена колядка Шопена


Колядки були джерелом натхнення для багатьох митців. Наприклад, колядку, «Lulajze, Jezuniu» («Люлі, люлі, Ісусе»), використав у своїй творчості геніальний польський композитор Фредерик Шопен, якому у 21-річному віці довелося назавжди покинути батьківщину. Святвечір застав Шопена в дорозі. 24 грудня, перебуваючи у Відні, він зайшов до кафедрального собору св. Стефана і, як стверджують дослідники, почав згадувати свята в рідному селі Желязова Воля, польські різдвяні традиції і колядки. Приїхавши у Париж, Фредерик Шопен написав скерцо сі-мінор, в якому використав мелодію своєї улюбленої колядки «Lulajze, Jezuniu». Цю різдвяну пісню, яка за змістом і настроєм нагадує колискову, полюбив також Хосе Каррерас. Видатний тенор переклав її іспанською і включив у свій репертуар. А ще її чудово й ніжно виконувала незабутня Анна Ґерман.

200-річчя колядка перекладена на понад 300 мов і діалектів світу


24 грудня 1818 р. у храмі містечка Оберндорф поблизу Зальцбурга в Австрії люди вперше почули колядку «Тиха ніч«. Автором її слів був вікарій храму у Маріапфар поблизу Зальцбурга Йозеф Мор, який написав вірш ще у 1816 р. Перед Різдвом 1818 р. вікарій запропонував новому органісту Францу Ксаверію Груберу написати музику до свого вірша. Оскільки, орган місцевого храму перебував у ремонті, то композиція була створена для двох співаків у супроводі хору та гітари. Колядку заспівали в той же вечір під час різдвяного богослужіння. Йозеф Мор виконував партію тенора і грав на гітарі, а Франц Ксаверій Грубер – партію баса. Пісня дуже сподобалася мешканцям містечка і незабаром її підхопили у цілому регіоні. Простою, але красивою композицією зацікавилася королівська придворна капела у Берліні, яка у 1854 році звернулася до Зальцбурга із запитанням про авторство колядки. 30 грудня 1854 Франц Грубер описав обставини її створення. Цікаво, що у рідному Зальцбурзі коляда була зарахована до офіційних церковних пісень тільки в 1866 році. Сьогодні на місці її першого виконання у Оберндорфі знаходиться каплиця Тихої ночі.

Різдвяний гімн на мелодію любовної балади


Мелодія англійської колядки «Що за Дитя?» запозичена з англійської балади ХVI століття «Greensleeves» («Зелені рукави»). Слова балади були зовсім не релігійного змісту: її текст приписують англійському королю Генріху VIII, який нібито адресував вірш своїй коханій, ймовірно Анні Болейн, яка стала його другою дружиною. Вона не піддалася спробам короля спокусити її, і ця відмова відображена в словах пісні. На мелодію балади були покладені багато текстів, в тому числі давня різдвяна пісня з 1642 р. Цілком можливо, що мелодія є народною, тобто вона ще давніша. Вважається, що під неї танцювала донька Генріха, Єлизавета I. Цікаво, що Вільям Шекспір двічі згадує цю народну пісню у своїх творах.
Слова ж колядки написав у 1865 р. відомий англійський поет і композитор Вільям Чаттертон Дікс. Молодий Вільям отримав добру освіту, що готувала його до кар’єри бізнесмена. Після закінчення Брістольської школи граматики і до кінця життя він керував страховою компанією в Глазго в Шотландії. І хоча він дуже добре радив собі у бізнесі, його душа прагнула до поезії. У віці 29 років його вразила серйозна хвороба. Тривалий період Дікс був прикутий до ліжка. В цей час він страждав від глибокої депресії, поки не звернувся до Бога і «зустрівся з Ним по-новому, реально». Завдяки цим духовним переживанням на світ з’явилося кілька віршів, в тому числі і слова колядки «Що за Дитя?».

Грузинська колядка і подарунки для потребуючих


Різдвяні пісні-колядки співають і в Грузії. Найбільш відомою із них є «Аліло», яку виконують на Різдво, під час спеціальної процесії, що прославляє новонародженого Христа. Після богослужіння у храмах діти та дорослі вирушають вулицями міст та сіл співаючи колядку, яка починається словами «Христос народився у Вифлеємі». Попереду ходи йдуть діти у білому одязі і з вінками на головах. Вони символізують ангелів. Відразу за ними йде молодь у сванських шапках, одягнена у костюми з овечої вовни і з пастушими ціпками в руках. Вони символізують пастухів, які першими дізналися про народження Божого сина. Інші учасники ходи, одягнені в білі плащі з червоними хрестами св. Ніно – просвітительки Грузії, несуть хоругви, ікони та лампади. Всі разом вони співають «Аліло», яке виконують лише в цей день. Звичайно, найбільша така хода відбувається головними вулицями Тбілісі, де традиційно її очолює грузинський патріарх. Під час цієї процесії на спеціальні вози збирають фрукти, солодощі та їжу, які пізніше роздають бідним і найбільш потребуючим.

Українсько-американський шлягер із тисячолітньою мелодією


«Carol of the Bells» – популярна американська різдвяна композиція, на музику українського композитора Миколи Леонтовича створена в 1914 р. на слова Петра Вільховського – американського композитора, аранжувальника і педагога українського походження.
Микола Леонтович працював майже усе життя над обробкою цієї української щедрівки: перша її редакція була написана до 1901–1902 рр., друга редакція – в 1906–1908 рр., третя – 1914 р., четверта – 1916 р., і нарешті, п’ята – 1919 р. На думку науковців народне першоджерело твору належить до найстаріших зразків українського фольклору з тисячолітньою історією побутування.
Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли Леонтович працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр. 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. Ця пісня настільки сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільховський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільховському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «Колядка дзвонів». І досі американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.
Підготував Андрій Павлишин,
IA ZIK

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930