Авторизація

» » » На добре здоров’я. Якби знав, де впадеш

На добре здоров’я. Якби знав, де впадеш

На добре здоров’я. Якби знав, де впадеш
На добре здоров’я. Якби знав, де впадеш

[/i]

Тетяна Козирєва

Журналіст, у сфері особливих зацікавлень якої – медицина
На добре здоров’я. Якби знав, де впадеш
Фото з відкритих джерел
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
Сьогодні у блозі говоритиму про «принади» холодної пори року і про те, де соломку підстелити. Умовно, звісно. І йтиметься не тільки про переломи і забої на ковзких хідниках, а й про групи ризику щодо обмороження та травмування, а ще – про принцип «капусти» і правильну, з протектором, підошву.
До слова: до зимової теми зверталася неодноразово. Наприклад, на початку поточного року писала про кріопатію (холодову алергію). Кому цікаві деталі, прошу читати тут.
Нині викладу бесіду з хірургом львівської Лікарні швидкої медичної допомоги Гнатом Геричем. Відразу зазначу, що інтерв’ю з записала ще кілька днів тому, одначе планувала його трохи відтермінувати, позаяк надворі різко потепліло і рясно задощило. Відповідно дуже швидко розтопилися крига і сніг, а з ними – й злободенність питань, що я їх ставила лікарю.
У надвечір’я католицького Різдва засніжило. До Нового року синоптики обіцяють мінусову температуру, також, цитую, – «замерзання дощу і снігу на переохолодженій поверхні землі». Ну, то, як мовиться, сам Бог велів дещо розтлумачити щодо стану здоров’я за низьких температур повітря і слизьких поверхонь.
Позаяк у найближчому часі – багато вихідних, що передбачає перебування-святкування на свіжому повітрі, на початку розмови розпитую доктора, за якої температури повітря можливе обмороження, бо точно знаю, що для цієї біди це не конче мають бути сильні мінуси.
– Обмороження може статися і при нулі градусів, і при невеликих плюсах, і особливо – за високої вологості і сильному вітрі, – говорить Гнат Герич. – А дуже характерною є ця історія, коли є контакт тілом до певних предметів. До прикладу, це стосується безхатьків. Бо коли людина торкається рукою, ногою чи іншою частиною тіла дуже холодних предметів (це може бути спання на хіднику), відбувається спазм судин, і тоді є ефект переохолодження чи обмороження. Якщо йдеться про переохолодження, то це стосується всього організму. Якщо йдеться про обмороження, то це – локальне ушкодження тканин через дію низької температури.
– Чи є групи ризику стосовно переохолодження та обмороження? Я знаю, що дуже небезпечно перебувати на холоді людям із скомпрометованою серцево-судинною системою. Хто ще сильно ризикує?
– Так, низька температура повітря є небезпечною для людей із серцево-судинними захворюваннями, позаяк у них зазвичай погіршений периферійний кровообіг. Йдеться, зокрема, про обмороження кінцівок, пальців рук і ніг, вух і носа. Також наражені на переохолодження діти, оскільки у них менше, ніж у дорослих, розвинена підшкірна жирова клітковина, а це – важливий бар’єр, який відповідає за терморегуляцію, тобто утримує в організмі тепло. Також у зоні ризику люди старшого віку, позаяк для них характерна судинна проблематика і, зазвичай, у них уповільнений кровотік. А ще низька температура повітря може становити загрозу для осіб, котрі зловживають алкоголем.
– Кажуть, малі (до 50 грамів) одноразові дози алкоголю розширюють судини. Натомість надміру спожите спиртне спричинює спазм судин, що за низької температури повітря дуже небезпечно…
– На жаль, поширеною є думка, що споживання алкоголю зігріває. Насправді це – оманлива ситуація, бо в людини напідпитку є тільки відчуття тепла. Чому? Та тому що алкоголь призводить до розширення судин, відповідно – до віддачі тепла. Отже, організм швидше починає охолоджуватися. Також з’являються певні психоемоційні відчуття, коли знижується поріг чутливості – менше відчувається біль, знижується тактильна (доторку і тиску. – Т.К.) чутливість. Тому люди напідпитку не відразу розуміють, що змерзли. Тверезі у разі, якщо змерзли, швидко намагаються врятуватися від холоду (заходять у приміщення, до прикладу, аби зігрітися), а нетверезі із запізненням відчувають температурний дискомфорт, відповідно – наражають себе на небезпеку.
– Тепер стосовно одягу. Чи правильним є твердження про те, що кілька тонких одежин тепліші за одну – хай дуже теплу? Тобто чи спрацьовує у холодну пору року принцип «капусти»?
– Так. І поясню чому. Бо між шарами одягу затримується повітря, яке зігрівається від тіла, а це створює належну термоізоляцію організму. І добре, якщо таких шарів одягу є три. А особливо це стосується вбрання для дітей. Також варто пам’ятати, що ні одяг, ні взуття не мають бути тісними.
– Як відрізнити переохолодження від обмороження?
– Ми вже згадували про те, що найбільш чутливими до холоду є вушні раковини, ніс і недостатньо захищені чи незахищені кінцівки – в першу чергу, пальці рук і ніг. Щодо симптомів обмороження, то їх може розпізнати навіть людина без медичної освіти. Передовсім це парестезія (відчуття повзання мурах. – Т.К.), затерпання. Тобто враження таке, що людина втратила чутливість. Чи навпаки – може бути відчуття різкого болю. Якщо упродовж нетривалого часу ці відчуття не минають, вже можна запідозрити відмороження певної частини тіла.
– А як щодо зміни забарвлення шкіри?
– Маєте рацію – є зміна кольору. При відмороженні шкіра виглядає мармурово-білою, а при натисканні на неї нема так званих приливів крові, тобто шкіра не набуває рожевого забарвлення. З часом шкіра з білої стає темно-бордовою. Обморожені місця можуть набрякати. Ще раз наголошу, що найчастіше замерзають люди у стані алкогольного сп’яніння. Також особливо уважними до холоду повинні бути люди з травмами кінцівок, раніше перенесеними термічними ураженнями (опіками та обмороженнями) та особи після операцій та поранень, пов’язаних із великою крововтратою та шоковими станами, після інфекційних захворювань, у стані сильної втоми та виснаження. Варто взяти до уваги й те, що за низької температури повітря потрібно не стояти на місці, а рухатися, щоби не змерзнути.
– Зрозуміло, що, помітивши (чи запідозривши) обмороження, потрібно негайно піти у тепле приміщення. Ліпше, звісно ж, додому. Знаю, що можна гріти кінцівки у воді до сорока градусів – тобто вона має бути теплою, але не гарячою. Й отака, зігрівальна, процедура може тривати й півгодини, й довше. До речі: якщо нема сил на те, щоби налити у чайник води і поставити на підігрів, можна гріти змерзлі кінцівки і під пахвами – теж хай який, але вихід з положення. Чи одягнути теплі і дуже вільні рукавиці… А якщо не стало легше?
– Якщо бачите, що руки стали рожевого чи гіперрожевого кольору, по допомогу можна не звертатися. Хіба у плановому порядку проконсультуватися з лікарем. Якщо ж відчуваєте, що біль посилюється, якщо бачите, що біла мармуровість не зникає, варто відразу ж звернутися до медзакладу. Також варто взяти до уваги й іншу симптоматику обмороження чи сильного загального переохолодження, а це може бути виражена сонливість, уповільненість рухів, нечітке мовлення, розлади свідомості – ця ситуація вимагає негайної медичної допомоги.
– Зимовий час – час травмувань. Так було, є і буде. На жаль. З якими травмами до вашої лікарні тепер найчастіше доправляють пацієнтів?
– Коли холодає, то найтиповіша травма – падіння на рівному місці через слизьке покриття. Найчастіше – це переломи верхніх кінцівок, оскільки при падінні людина рефлекторно спирається на руку. Йдеться про переломи променевої або ліктьової кістки. Також достатньо пацієнтів з переломами нижніх кінцівок. Третя категорія пацієнтів – з травмами грудної клітки з переломами ребер, що може призводити до плевропульмональних ускладнень (коли унаслідок пошкодження зламаним ребром легень у плевральній порожнині накопичуються повітря або кров). Четвертий вид травм – черепно-мозкові. І дуже багато пацієнтів із забоями.
– Що є профілактикою і чи взагалі варто говорити про профілактику у таких випадках?
– Профілактика завжди є доречною. І передусім треба говорити про зручне взуття. Воно має бути із хорошим зчепленням. Таким, як у хорошої зимової гуми в автомобільних коліс. Жінки у зимовий час повинні відмовитися від чобітків і на підборах, і на високій танкетці. Має бути зручна не ковзка пласка підошва, зі спеціальним, до сезону, протектором.
– Знаю, що не бажано тримати руки в кишенях, коли йдеш підозрілою, себто ковзкою, ділянкою.
– Це правда. Звісно, не дуже добре, коли руки мерзнуть, але коли є небезпека впасти, рука є захисним механізмом, який може полегшити падіння.
– Вище ми говорили про групи ризику в сенсі переохолодження й обмороження. Чи є такі групи стосовно падінь? Ясно, що падаємо, бо слизько. Але є, припустимо, такі люди, котрі мають проблеми з вестибулярним апаратом, а на додаток ще й слизько…
– Відразу говорю, що тут до груп ризику ми не відносимо дітей. Вони, звичайно, мають проблеми – поведінкові, бо багато рухаються, бігають. Тому й падають. Але тут, як правило, нема великої небезпеки, бо в дітей кісточки природно є еластичні, мають при падінні можливість до легкого згинання, коливання, і через то діти значно рідше, ніж дорослі, наражаються на переломи.
– Напевно, мають значення і зріст, і вага – бо з меншої висоти і з меншою кількістю кілограмів легше приземлятися…
– Так, мають значення і зріст, і вага дитини, і будова дитячої кістки. Що стосується старших людей, то в їхніх кістках – менша за норму кількість вологи, тому кістки ламаються часто. А ще літні люди мають остеопороз, а це – порушення мікроархітектури кісткової тканини, що також збільшує ризик травматизації і зламу кістки. Поза сумнівом, варто брати до уваги розвиток тканин м’язів і підшкірної жирової клітковини. У людей з добре розвиненими м’язами і більшим прошарком жирової клітковини ризик травмуватися під час падіння є меншим. А щодо безпосередньо вашого питання про чинники порушення координації рухів (атаксії), то їх є достатньо – це, зокрема, вікові енцефалопатії, порушення мозкового кровообігу, стани після інсультів, хвороба Паркінсона. Список можна продовжити. Єдина порада в таких ситуаціях – у «слизькій» порі без нагальної потреби не виходити з дому, аби не наразитися на травмування. Тим паче, що у літніх людей, та ще й за умови цукрового діабету, переломи зростаються дуже повільно. А такі важкі травми, як перелом шийки стегна, потребують оперативного втручання, без якого неможливо повернутися до повноцінного життя.
То пильнуйте себе і своє найближче оточення.
В ожеледицю намовляйте стареньких без вагомої причини не полишати домівок. Хіба в поліклініку або на лавочку під домом – повітрям подихати і, звісно ж, поспілкуватися. Пручаються? Спокійно й наполегливо аргументуйте, що все так не буде, бо скільки тієї зими!
Веселих свят!
І будьте мені здорові!

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Сентябрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930