Експерт: Українці дають хабарі через безвихідь

Експерт: Українці дають хабарі через безвихідь
ZIK
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
У вирішенні питання корупції на побутовому рівні дуже багато залежить від людського фактору. Українці досить толерантні до такого явища, адже це був спосіб виживання під час окупаційних адміністрацій.
Таку думку в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Коментарі» висловив політтехнолог Тарас Загородній.
Він переконаний: корупція на найвищому державному рівні існує у всіх країнах.
«Наприклад, Німеччина відіслала працювати у «Газпром» свого колишнього канцлера (Герхарда Шредера, – ZIK). Вірніше, він спочатку підписав гарантії на будівництво «Північного потоку», а після того, як пішов із посади, очолив цей напрямок. Це у них не вважається корупцією. Нам же говорять, що купівля у Росії газу за дешевшими цінами – корупція. Та коли Німеччина купує по 200 доларів, в обмін на активи, це вже не є корупцією», – зауважив Загородній.
Тому він переконаний: якщо вже братись вирішувати питання корупції, то, швидше за все, лише на побутовому рівні. Однак, тут усе залежить вже від людського фактору.
«У наc всі виступають проти корупції, однак хочуть, щоб кум Петро міг повирішувати усі питання», – наголосив політтехнолог.
На його думку, українці є більш толерантними до таких проявів корупції, тому що це був спосіб виживання під час окупаційних адміністрацій.
«Вона допомогла вижити і в 90-х, і виживати й надалі. Тобто, ти менше контактуєш із владою або ж створюєш власну «монопольку». Умовно кажучи – посаджу своїх родичів у місцевій раді, а вони вирішуватимуть питання, як мені зручно», – розповів експерт.
Згодом, за його словами, ця корупція уже масштабується на політичному рівні. Адже політики – це дзеркало суспільства.
«Тут загалом існує багато протиріч, потрібно ж виходити з того, що у нас – досить висока недовіра до державних інституцій. Звідси й випливає корупція. Побороти ж це явище новоствореними органами – неможливо із багатьох причин», – переконаний Тарас Загородній.
Та у свою чергу, директор люстраційного департаменту у 2014-2016 роках Тетяна Козаченко не погодилась із такими тезами. Мовляв, керівники держави ніколи не були відображенням суспільства.
«Ще починаючи із непрямої приватизації, між собою розподілили активи та посади. Не можна говорити, що при тому, як працювало ЦВК і як був узурпований парламент, люди, які перебувають у таких умовах, є відображенням чиновників. Це неправда», – вважає Козаченко.
Адже, на її думку, українці дають хабарі не через те, що їм так зручно, а через безвихідь.
«Якщо у нас в країні 40 мільйонів людей і 700 тисяч посадовців, поставити законом вимоги саме до посадовців краще. Їх виховати легше, ніж 40-мільйонне населення. Береш людину, яка прямо зараз дає хабарі, а на виборах – бере гречку і заселяєш у Німеччині. Я обіцяю, що вона відразу ж перестане ходити на червоне світло, давати хабарі. Адже середовище і умови, що влаштовує держава через посадовців, дають можливість розуміти, що наслідком порушення буде кара», – наголосила Козаченко.
Відтак, є питання не до простих людей, а до держави і держслужбовців. Адже прописані закони мусять працювати.
«Усе залежить від тих, хто приймає правила і їх впроваджує», – заявила Тетяна Козаченко.
До слова, раніше заступник директора соціологічної групи «Рейтинг» Любомир Мисів наголошував: 40% українців швидше назвуть корупцію механізмом, без якого не вижити, ніж хворобою.
Також у світовому Індексі сприйняття корупції, за даними минулого року, Україна посіла 130-те місце серед 180-ти країн. Відтак, цим рейтингом державу було визнано найкорумпованішою у Європі після Росії.

Долучайтесь до нас у Facebook