Авторизація

» » » Посол Канади: Для еліти України кругова порука залишається нормою

Посол Канади: Для еліти України кругова порука залишається нормою

Посол Канади: Для еліти України кругова порука залишається нормою

Посол Канади в Україні Роман Ващук
Посол Канади в Україні Роман Ващук - канадець українського походження в першому поколінні. Четвертий рік очолює посольство. У 1990-х уже працював в Києві радником. Бути дипломатом в Україні для нього "дуже приємна місія", тому що Канада має "чудову репутацію серед українців". Що для України страшніше, ніж російське повномасштабне вторгнення? Про це посол розповів в інтерв'ю LIGA.net
- У минулому році Канада внесла Україну до переліку країн, куди дозволений експорт зброї. Які перспективи відкриваються для України?
- На початку лютого до України приїжджала делегація з представниками компанії Colt Саnada. Тривають переговори або із закупівлі, або по спільному виробництву автоматичної зброї. Таке рішення має вписуватися в оперативну стратегію Збройних сил України. Ми хочемо звести до спільного знаменника програми навчання і військового співробітництва Канади і України. Йдеться про налагодження тривалих відносин, оптимізованих під нинішні можливості ЗСУ.
Що стосується спільного виробництва, то тут не хочу наврочити. Йдеться про автоматичну канадську гвинтівку для піхоти C7 (канадська модифікація американського автомата М16А і М4, - ред.). Але актуальним також є виробництво боєприпасів і патронів. Ми не зацікавлені виключно в зароблянні грошей, а в корисному для України партнерстві. А такі справи люблять тишу. Зрозумійте також, що Україна є більшим виробником і експортером зброї, ніж Канада. Така українська звичка - прибіднятися і шукати співчуття, а не впевнено себе подавати. Україна має свій власний потенціал і ми можемо дати окремі компоненти, які вдосконалять ефективність або дальність зброї.
- У березні завершується чергова ротація канадської військово-навчальної місії Unifer в Україні. Які підсумки?

- В на сьогодні понад 6 тисяч українських військовослужбовців пройшли цю програму. Спочатку ми навчали конкретну роту на полігоні в умовах, наближених до бойових, за принципом - один канадець на одного українця. З цього року тренування проводять самі українці, а канадські військові виступають в якості менторів. Це означає, що ми можемо використовувати меншу кількість людей в бойових навчаннях і поширювати наші курси на решті території України. Тепер ми працюємо на полігоні в Десні, в Чернігівській області, і в Одесі.
Ще ми проводимо навчання з розмінування і логістики. Більше уваги приділяємо середній ланці - сержантам і молодшим офіцерам. Ми відчуваємо, що таким чином більше впливаємо на структурні зміни в українській армії. Наша місія зросла до 270 канадських військових. Канадські тренери також допомогли Львівський Академії сухопутних військ перебудувати навчальну програму.
Ми - одна з шести країн, яка входить до ради стратегічних радників при міністрі оборони. Намагаємося стежити, щоб сформульовані ідеї реалізовувалися на практиці.
Інший елемент військових навчань - допомога Збройним силам в структуруванні капеланської служби. Робота триває два роки. В Україні капеланство виникло стихійно і зіграло позитивну роль у війні. У Канаді з часів Другої світової війни діє капеланська служба, тому ці знання ми також передаємо.
- Наскільки Україна наблизилася до стандартів НАТО?

- Про це треба питати професійних військових. Завдання, які поставила Україну в стратегії-2020 року, були б не під силу збройним силам Канади. Це дуже амбітні цілі, які лягли в законопроект про національну безпеку і цивільний контроль. Тепер ще варто оцінити, як їх виконувати державі і її західним партнерам. Ми підтримуємо оптимізм міністра Степана Полторака по реалізації цього плану, але ми розуміємо, наскільки це великий виклик - коли потрібно в реальному часі керувати військовими операціями. В Україні часто говорять, що військовий конфлікт є виправданням невиконання реформ, але одночасно він є мотором змін.
Зараз мова йде про розвиток у розвідці, управління інформацією. Українська армія використовувала стандарти НАТО в аеророзвідці, які ще не до кінця впроваджені в країнах Альянсу. Ланцюжок зв'язку підрозділів безпілотників з командирами - ці речі зроблені значно швидше і дешевше, ніж в країнах НАТО. Наш міністр оборони був вражений українськими підрозділами аеророзвідки, коли півроку тому побував на позиціях ВСУ. Це той приклад, коли можна прийти пізніше і освоїти кращі технології.
Також покращилися справи в постачанні. Немає такої армії, де логістика була б ідеальною. Ми згадуємо зиму 2014-го, коли возили форму з Канади, а тепер в Україні є безліч варіантів. Наступне, мабуть, не входить до стандартів НАТО, але також відбувається - поліпшення стандартів харчування в армії. Для рядового це - одне з найважливіших змін. А ось над управлінськими питаннями ще потрібно працювати.
- Давайте про корупцію. Яким ви бачите найкращий варіант функціонування Вищого антикорупційного суду?

- Ми дотримуємося рекомендацій Венеціанської комісії. Вони більш компетентні. Запрошувати міжнародних експертів, а потім ігнорувати їхню позицію - це не було б рішенням. Як точно оформити механізм, щоб їх думка була врахована, ми вважаємо - щоб Венеціанська комісія могла б надати неформальні поради в доопрацюванні цього законопроекту.
Ми в посольстві якось міркували, що зробити, щоб подолати корупцію в Україні. Соціолог Михайло Винницький показав нам дві таблиці. Одна - міжнародне дослідження на тему індивідуалізму. Там запитували людей, чи можна робити все, що хочеш і коли хочеш, або навпаки - стримуватися і брати до уваги ближнього. Українці виявилися екстремальними індивідуалістами - навіть більшими, ніж американці, французи чи росіяни. Друга таблиця - про поведінку в ситуації, коли респондентам пропонували збрехати чи сказати правду про ситуацію, коли ваш друг разом з вами перевищив швидкість і збив на смерть пішохода. Якщо ви збрешете про швидкість, то покарання пом'якшать. Схильність українців прикрити свого товариша теж виявилася найбільшою. Це говорить про те, що таке поєднання створює виклики для будь-якої антикорупційної інституції.
Антикорупційний суд - заключне ланка в антикорупційній архітектурі, але без зміни світогляду щілини знайдуться в самому геніальному механізмі. Тому поряд з розвитком установ повинна відбуватися зміна у поглядах. Йдеться про збільшення кількості громадян, які підтримали б правосуддя, а не товариша. І варто задуматися, чи завжди індивідуальні бажання є мірилом усього.
- Чи достатньо українська влада працює над цим?

- У владі повинні задуматися над проблемою безкарності, тому що це є основою невдоволення громадян: чому ніхто з топ-політиків не сидить. Це базується на тому, що для еліти залишається прийнятною кругова порука. Морально і політично вона повинна колись зламатися. Україна прогресує в звуженні простору для корупції. Про це всі забувають і хочуть перейти на наступний рівень. Можна згадати, як змінилися розмови по газу. Тепер виникає питання, як стягнути борги з Росії, а не куди зникли мільярди кубометрів.
У банківському секторі відбулися настільки жорстка зачистка, що багато постраждалих олігархів активно беруть участь в саботажі роботи Нацбанку, де відбуваються зміни. Тепер банкіри з Заходу дивуються, що НБУ надає звіти за стандартами євроатлантичних країн. Хоча це вже і кліше, але Prozorro виграють нагороди, як національна тендерна платформа в світі. У Канаді зацікавилися українськими напрацюваннями, тому що наші тендери дуже розрізнені. Державні підприємства залишаються проблемою в цьому контексті, і підбір їх керівництва.
Тобто корупція - важлива тема, але я б не робив її єдиною.
Після Революції гідності я вважав, що Україна почне відновлюватися великими кроками в морально-етичному сенсі. Для того, щоб зберегти загальний фронт еліта пішла на всілякі компроміси взаємопрощення. Про розвиток економіки тоді не було мови. Стояло питання, чи не завалиться країна під впливом зовнішньої агресії і безвідповідальної політики часів Януковича. Були витрачені всі золотовалютні запаси на штучну підтримку курсу гривні. В першу мою зустріч з Наталею Яресько в 2015 році вона шукала відповіді, як утримати Міністерство фінансів. Ми протягом декількох днів організували зустріч з екс-заступником міністра фінансів Канади і експертами управління, сіли з нею і намалювали схему керування. Потрібно було перетворити радянську машину з видачі грошей в образ і подобу автономної системи.
Тому я більше розчарований моральною стороною, ніж економічною. Хоча я розумію людей, які переживають через підвищення цін на харчі і стурбовані питаннями щоденного виживання. Я б звернув вашу увагу на те, що зараз збільшилася реальна заробітна плата на 11% в січні, з огляду на інфляцію, але морального задоволення це не дає. Саме етичний компонент повинен бути задоволений. Маю на увазі, що тільки взаємна довіра може це змінити.
Всі чекають міжнародних інвестицій. А що роблять українці зі своїми грошима? Вони ховають їх у долари, а хто багатший - на Кіпрі. Поки ви самі не почнете довіряти собі, банкам і уряду, до тих пір тільки найвідважніші інвестори прийдуть вкладати гроші.
- Як змінилися відносини Канади і Росії за чотири роки? Як в Канаді оцінюють санкції проти Росії?

- Питання про послаблення санкцій не стоїть, але немає і жвавої дискусії про їх посилення. Наш міністр закордонних справ досі перебуває під російськими санкціями і не має права в'їзду в РФ. Після послання Путіна Федеральним зборам, посольство Росії в Оттаві твітнуло карикатуру, де західні лідери дивляться на президента РФ і тремтять, з підписом: "Слухайте нас, зараз" і тегнули прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. Не знаю, ідеальна чи це форма публічної дипломатії, але чомусь в Росії вважають, що розмова потрібно ввести в такому ключі.
Читайте також: "Ми володіємо дуже грізною зброєю": головне з послання Путіна    
- В Україні раніше обговорювали, що Росія може зважитися на повномасштабну агресію. Що б робила Канада в разі такої агресії?
- Це гіпотетична ситуація. Я вважаю, що така відверта агресія є неправдоподібною в найближчі півтора року. Вона не потрібна Росії, і навіть шкідлива для неї. По-друге, агресія знову об'єднає українське суспільство, а цього Москва хоче найменше. Навпаки, великі зусилля вкладаються проти України і західних країн на розпалювання внутрішньої ворожнечі. Це працює там, де є прошарок нерозважливих ура-патріотів, яких можна нацькувати на своїх земляків або на своїх сусідів. Я бачу в цьому велику загрозу, ніж якщо підуть танки з Білгорода. Через місяць-другий вони зустрінуть Джавеліни або українські протитанкові системи, а в цьому немає нічого приємного. Хоча краще оборонна зброя для України - це холодний розум і вміння не піддаватися на провокації. 
Підписуйтесь на аккаунт ЛІГА.net в TwitterFacebook, та Google+: в одній стрічці -все, що варто знати про політику, економіку, бізнес і фінанси.

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Червень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930