Авторизація

» » » Понадкусувані коржики

Понадкусувані коржики

Понадкусувані коржики
Понадкусувані коржики

[/i]

Анничка Королишин

письменниця, пластова виховниця
Буває, людина провадить якусь діяльність, ніби коржики пече. Хто пам’ятає, колись у шкільних їдальнях такі були, пісочні звалися. Ото мені вони пахли, бо купити того коржика зась було, а якщо й вдавалося зібрати зайвих 14 копійок, то з’їсти цілого самій – також зась, мене вчили ділитися.
Так от, про коржики, тобто про справу. Виплекаєш-випечеш такво чергову порцію, «нате вам від Аннички», бачиш внутрішнім зором, кому то призначено, знаєш, здається, чи смакуватиме людині та випічка.
Та й тішишся тими, кому смакує.
Неохоче, але ділиш тим, у кого смак давно набакир, або тим, хто просто не знає смаку давніх коржиків, не застав уже. Але ділиш, бо нема більше кому і для них постаратися.
А часто застаєш картину, коли твоє гощення щире розкришено, понадкушувано й викинуто, мимохідь, у сміття, як непотріб. Надкусили, хапнули ту часточку, що їм до моменту підійшла, заковтнули, перетравили й забули – нащо вчитися самим, вона ж іще напече.
Нє, ну якби знати, що дали вже собі раду самі, і те гощення зайве, некликане – то одне. Але ж поки не зробиш, з місця не зрушиш, як казала моя бабуся, «не ковтнеш в голову» – сидять сидьма самі й іншим шлях до розвитку перекривають, і то надовго.
Знаєте, а я ж не кулінар. Ніколи толком не вміла з тістом поратися. Навчилася, бо потреба вчить завше. Але щоб то любити – нєа, не прийшло.
Людина притомна хоче виконати якісно справу, за яку взялася. Не місце порожнє зайняти, щоб чужий хліб надкусювати, «славу здобувать» завдяки праці інших. А розвивати себе для того, щоб ще більше розвивалась справа.
А як ні? Як непритомною вроджена, знає то про себе, але грає на публіку передовиком і всезнайком? А насправді паразитує тихонько і кліпає дрібонько, і усміхається миленько, і співчуває сердешненько...і тікає бігом від відповідальності за свої оборудки, і перекладає на плечі інших свою працю, і маніпулює, маніпулює..а з того всего позаду одні чужі коржики понадкусувані.
Не пекти для такої людини, щоб не спокушалася чужою працею жити?
Такгг.. праця залишиться не виконаною. І кому буде гірше?
Отаке, химерне нині.
А чергова порція коржиків готова, якшо шо.
Бо шо зробиш, як у тебе на то уже способи й засоби готові,
А комусь просто ліньки мінятися.

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31