Авторизація

» » » За межами сучасності: як живуть українці на Тернопільщині

За межами сучасності: як живуть українці на Тернопільщині

За межами сучасності: як живуть українці на ТернопільщиніВіра в Бога та відмова від усіх благ цивілізації. Цим живуть в унікальному селі Стінка Бучацького району Тернопільщини. Окрема громада – консервативні християни-протестанти. До незнайомців ставляться з пересторогою. Себе називають "простаками". Місцеві - "кашкетниками".

Про те, як живуть старовіри повідомив канал "24".

"Старовіри живуть за Новим Заповітом. Вірять, як написано у Святому Письмі, у Бога Отця, Сина і Святого Духа. Кожен день у них починається і закінчується з молитви. Окрім "Отче наш", інших молитов не визнають. Звертаються до Бога своїми словами. У хатах немає образів. А людей хоронять без хрестів та пам'ятників. Весілля не святкують - просто реєструють шлюб. Одружуються лише зі своїми одновірцями. Не користуються сучасною технікою, електрикою, газом. Цих людей прозвали "кашкетниками". Чоловіки громади змалку носять картузи. Водночас віряни не носять одяг із короткими рукавами. А жінки вдягають довгі спідниці. Ходять у яскравих хустках. Через це їх називають "фломастерами". Самі ж віруючі називаються "простаками", бо їхні життя та побут – аскетичні. Вони не користуються газом і електрикою, телефонами і автомобілями. Роботу виконують толоками – як от прання в річці або спорудження хати для молодої пари. Вони не п'ють. Не кладуть хрестів на кладовищах. Кажуть, що живуть, як і всі люди. У кашкетах та хустках ходять, бо вважають, що волосся – це слава, а славу треба прикривати. Чому хустки яскраві? Бо написано, що народ Божий має відрізнятися від світу. Окрім благ цивілізації, вірою прописано не брати участі в виборах. Забороняється служити в армії та отримувати різні нагороди від держави. Проте, є й такі, які цих вимог не дотримуються. З недавніх пір деякі взяли до рук телефони", - пише Центр дослідження духовної культури Тернопілля.

Читайте також: Рада повинна схвалити новий закон про державну мову в Україні, – Кириленко

"Незвичайна віра з'явилася після Другої світової війни. Тоді в сусіднє село Космирин приїхав Іван Деркач. Він у "кашкетників" був своєрідним пророком. У радянський час, попри заборону, збирав людей у хаті і читав Біблію. Практично усі сім'ї "кашкетників" – багатодітні. У кожній по 8-14 дітей. Малі привчені працювати. Старші доглядають молодших, допомагають матерям. Діти "простаків" ходять до школи, читати та писати вміють. Після закінчення дев'яти класів хлопці їздять на заробітки. Віряни допомагають людям у селі кіньми та своєю працею. Також вони формують будівельні громади. Зазвичай, працюють на будовах – на курорті Буковель, в Івано-Франківську та Києві. Також їздять на заробітки в район та в Тернопіль. Кажуть, що робота дається легко.

Культура "кашкетників" тримається вже на старожилах. Молодь ще носить хустки й кашкети. Однак почали користуватися мобілками. Їх заряджають у сусідів. Простий і зрозумілий. В той же час закритий світ "простаків" починає повільно поступатися перед натиском глобалізації.

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

Джерело: gazeta.ua
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Листопад 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930