Авторизація

» » » Український список Сандармоху (оновлений). Частина 12

Український список Сандармоху (оновлений). Частина 12

Український список Сандармоху
(за протоколами розстрілів тюремного етапу соловецьких в’язнів
восени 1937 року)

Соловецькі в’язні-українці й особи, чиї долі пов’язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10. – 4.11.1937 року


Самборський Юрій Якович, 1883 р. н., уродж. м. Звенигородка (нині Черкаської обл.), українець, позапартійний (за ін. даними був членом КП(б)У), консультант Постійного представництва УССР, проживав: м. Москва, вул. Каретний Ряд, 14, кв. 10.
Арешт: у справі «Союзу Кубані й України». Колегія ОГПУ 28.09.1933, ст. 58-4, 11 КК РСФСР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (командировка Філімоново і табпункт Кремль).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.

Сапега Савер’ян Сергійович, 1905 р. н., уродж. с. Ставрів (нині Млинівського р-ну Рівненської обл.), українець, був членом ВКП(б), десятник-будівельник тракторного заводу (ХТЗ), проживав: м. Харків.
Арешт: за звинуваченням у «к/р діяльності». ОН при НКВД СССР 10.04.1935, ст. 54-8, 11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Харківської обл. 23.05.1989 (ДАХО. – Ф. Р-6452. – Оп. 5. – Спр. 1160).

Український список Сандармоху (оновлений). Частина 12Сарван Олексій Григорович, 1893 р. н., уродж. с. Лани (нині Пустомитівського р-ну Львівської обл.), українець, з робітників, освіта вища, закінчив Інститут марксизму-ленінізму, був членом КП Америки (1919–1926, прибув до СССР 1925 р.) КП(б)У (1926–1933), професор історії, заступник директора Інституту совєтського будівництва та права, проживав: м. Харків, Пушкінський в’їзд, 3.
Арешт: 16.02.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 23.09.1933, ст. 54-3, 4, 6, 11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Карлаг; Соловки (табпункт Кремль), брав участь «в оголошені колективних голодувань». У грудні 1936 р. за «систематичну антисовєтську пропаганду» поміщений у слідізолятор. Відділенням Головсуду Карельської АССР при ББК НКВД 09.08.1937, ст. 58-10 ч. 1 КК РСФСР, 5 років позбавлення волі (термін з 16.02.1937).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВТ ЛенВО 25.12.1957 (ГДА СБУ. – Спр. 46497-ФП; УФСБ РФ РК. – Спр. П-5707, П-6511).

Семенчук Василь Спиридонович, 1911 р. н., уродж. с. Дігтярівка (нині Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл.), українець, із селян, освіта середня, кандидат у члени ВКП(б) (1932–1936), у минулому заступник начальника міськзеленбуду, технік-будівельник, виконроб Свердловського домтресту. Проживав: м. Горький, вул. Гоголя, 12-б, кв. 6.
Арешт: 19.05.1936. В/с ВК ВС СССР у м. Горький 20.11.1936, ст. 17, 58-8, 58-11 КК РСФСР, 10 років ув’язнення. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 04.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 10.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Архангельської обл. 1989 р.

Середа Семен Митрофанович, 1907 р. н., уродж. с. Мліїв (нині Городищенського р-ну Черкаської обл.), українець, з родини об’їждчика лісництва, освіта вища, позапартійний, викладач сільгосптехнікуму, проживав: м. Городище.
Арешт: у справі «Українського революційно-демократичного союзу». Судтрійка при колегії ГПУ УССР 23.01.1933, ст. 54-2, 11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Житомирської обл. 16.10.1963; Прокуратурою України [Київської області] 29.08.1989 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 64622–ФП).

Сильвестров Микола Григорович, 1896 р. н., уродж. м. Харків, росіянин, освіта середня, був членом партії анархістів. Неодноразово засуджений за «контрреволюційну діяльність». На 1924 р. проживав у Харкові, арештований, 1925 р. дістав 5 років концтабору з подальшим засланням до Архангельська. Арештований в Архангельську (1932), дістав у листопаді 1932-го 3 роки політізолятора з подальшим обмеженням проживання у великих містах. На 1936 р. жив у Курську, працював токарем на міськводопроводі, неодноразово нелегально виїздив до Харкова.
Арешт: 14.09.1936 у груповій справі анархістів. ОН при НКВД СССР 16.11.1936, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (не раз оголошував голодування).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.

Синяєв Василь Петрович
, 1902 р. н., уродж. м. Луганськ, росіянин, був членом ВКП(б), технічний керівник облуправління мір і ваги, проживав: м. Одеса.
Арешт: «за підозрою в шпигунстві». ОН при НКВД СССР 01.08.1935, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).
Реабілітований.

Сігалов Лев Петрович, 1901 р. н., уродж. с. Троїцько-Сафонове (нині Казанківський р-н Миколаївської обл.), єврей, освіта вища, позапартійний, економіст-плановик. Проживав у Ленінграді.
Арешти: неодноразово від середини 1920-х років за «контрреволюційну діяльність». ОН при колегії ОГПУ 01.12.1929, 3 роки ВТТ. Арештований 10.05.1932 в м. Архангельськ. ОН ОГПУ Північного краю 07.09.1932, ст. 58-10, 11 та ст. 82 КК РСФСР, 3 роки ВТТ. ОН при НКВД СССР 04.03.1933 термін збільшено на 2 роки. Відбував покарання: Соловки (табпункт Кремль), тричі оголошував голодування.
Розстріл: 02.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: 08.08.1989 [Книга пам’яті Архангельської обл.].

Сірко Василь Петрович, 1899 р. н., уродж. с. Кінашів (нині Галицького р-ну Івано-Франківської обл.), українець, з селян, освіта неповна середня (за ін. даними вища), у минулому вояк австрійської армії (1914–1916), у полоні в Росії (1916–1918), був членом РСДРП(б), КПЗУ (1927–1928), ВКП(б) (1918–1933). На підпільній роботі в м. Станіслав (ЗУНР, 1919), вояк УГА і РСЧА (1919–1920). У 1920 – голова Теребовлянського повітового революційного комітету (Галичина), викладач 2–ї Київської школи червоних старшин (1920–1921), згодом переважно на партроботі. Завідувач агітаційно-масового відділу ЦК КП(б)У, секретар Криворізького міськкому, член бюро Дніпропетровського обкому КП(б)У. Проживав: м. Харків.
Арешт: 17.05.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 10.11.1933, ст. 54-11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: 21.10.1960 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 49642–ФП).

Український список Сандармоху (оновлений). Частина 12Сіяк Іван Михайлович (брат Сіяка М. М.), 1887 р. н., уродж. с. Ляшки (с. Ляшки-Муровані, нині с. Муроване в Пустомитівському районі Львівської області), українець, із сім'ї педагога, освіта вища, закінчив Львівський університет, правник. До 1914 р. діяч УСДРП (член головної управи), як революціонер провів 2 роки у в ув’язненні за австрійської влади. Згодом старшина УСС і Армії УНР, військовий комісар Поділля під час Директорії, командир окремого Залізного загону Армії УНР, отаман «Швидкий» Зеленої армії. Був членом КП(б)У (1919–1933), працював секретарем повпредства УССР у Варшаві. Викладач у вишах Харкова і Києва, професор, з 1930 р. – директор Інституту лінгвістичної освіти. Проживав: м. Київ, вул. К. Маркса, 17, кв. 10.
Арешт: 02.02.1933 (у справі «УВО»). Під час слідства тримав голодування. Судтрійка при колегії ГПУ УССР 01.10.1933, ст. 54-11 (за ін. даними також ст. 54-4, 6) КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Свірлаг; Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВТ КВО 26.09.1958 (ГДА СБУ. – Спр. 48085-ФП).

Сіяк Микола Михайлович, 1872 р. н., (брат Сіяка І. М.), уродж. с. Зушиці (нині Городоцького р-ну Львівської обл.), українець, із сім’ї педагога, освіта вища юридична, в минулому офіцер австрійської армії і УГА, служив у РСЧА (1920–1921), був членом КП(б)У. Працював заввідділу Наркомюсту УССР (1921–1922), був аспірантом (1926–1930), доцент, викладач німецької мови в Інституті комуністичної освіти. Проживав: м. Харків, вул. Римарська, 19, кв. 30.
Арешт: 31.12.1932 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 23.09.1933, ст. 54-11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (спецізолятор).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Харківської обл. 10.05.1989; прокуратурою Архангельської обл. 17.07.1989 (ДАХО. – Ф. Р-6452. – Оп. 4. – Спр. 4221; РУ ФСБ РФ АО. – Спр. П-14788).

Скубко Борис Тихонович, 1897 р. н., уродж. м. Луганськ, українець, освіта вища, в минулому есер, вояк армії УНР. Емігрував до Чехо-Словаччини (Прага), звідки повернувся в СССР, службовець, проживав на Кубані.
Колегія ОГПУ 02.02.1933, ст. 58-2, 6, 11 КК РСФСР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований. (УФСБ РФ по Краснодарському краю. – Спр. 91541).

Український список Сандармоху (оновлений). Частина 12Слісаренко Олександр (Олекса) Андрійович (справжнє прізвище Снісар), 1891 р. н., народився на хуторі Канівцевий (нині с. Шпувате Великобурлуцького р-ну Харківської обл.; у документах суду місце народження – с. Хатнє, нині того ж р-ну), українець, із сім'ї лимаря (за ін. даними – керуючого маєтком), освіта н/вища, закінчив Харківське рільниче училище, позапартійний, у минулому офіцер артилерії. З 1919-го в Києві творчо працював як літератор. У 1921–1924 роках служив у Наркомземі УССР, агроном. Був членом спілок письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ (1925–1928), головним редактором видавничого відділу «Книгоспілки», згодом співредактор «Універсального журналу» (1928–1929). Проживав: м. Харків.
Арешт: 29.04.1934. ВТ Українського ВО 19.03.1935, ст. 54-2, 8, 11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (сторожував на складі сільгоспу, в 1936-му потрапив до штрафізолятора на 3 місяці).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВК ВС СССР 19.09.1957 (ГДА СБУ, Харків. – Спр. 021958; УФСБ РФ РК. – Спр. П-5179).

Слюсар Григорій Іванович, 1886 р. н., уродж. с. Добрівляни (нині, можливо, Дрогобицького р-ну Львівської обл.), українець, із селян, у минулому молодший унтер-офіцер австрійської армії, жандарм УГА. В УССР прибув з Чехословаччини, був членом КП(б)У (1923–1933), уповноважений тресту «Союзмолоко», проживав: м. Київ, вул. Горвіца, 2/1 (за ін. даними – в Харкові).
Арешт: у справі «УВО». Судтрійка при колегії ГПУ УССР 01.10.1933 р., 5 років ВТТ. Відбував покарання: Карлаг; Соловки (табірний пункт Кремль).
Розстріл: 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).
Реабілітований: Прокуратурою України 13.07.1989; прокуратурою Архангельської обл. 08.09.1989 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 64948-ФП; РУ ФСБ РФ АО. – Спр. П-14567).

Український список Сандармоху (оновлений). Частина 12Солодуб Петро Кирилович, 1893 р. н., уродж. м. Заслав (нині Ізяслав Хмельницької обл.), українець, із сім’ї ремісника-шевця, освіта вища, у минулому штабс-капітан царської армії, помічник командувача УГА, був членом ПСР, УПСР, ВКП(б) (1919–1933), депутат Трудового конгресу України (1919), помічник командувача в Червоній армії, начальник Школи червоних старшин. Інженер-економіст, працював в Управлінні справами Совнаркому УССР. Голова правління Укрдержстраху (1923–1924), член колегії Наркомату фінансів УССР (Харків, 1923–1925), уповноважений наркома закордонних справ на Україні. Потім у Ленінграді (проживав: вул. Миру, 31): працівник Державного інституту проектування металургійних заводів, доцент Політехнічного інституту і член президії Міськплану. З 1931-го – начальник сектору складання п’ятирічного плану важкої промисловості Держплану СССР, проживав: м. Москва, Гоголівський бульвар, 8, кв. 73.
Арешт: 07.05.1933 (у справі «УВО»). Колегія ОГПУ 05.09.1933, ст. 58-4, 11 КК УССР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (табпункт Кремль, працював діловодом фінчастини).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВС СССР 18.07.1956; Архангельським облсудом 19.04.1957 (РУ ФСБ РФ АО. – Спр. П-6911).

Соломін-Бронтіх Семен (Соломон) Ісаакович, 1903 р. н., уродж. м. Одеса, єврей, освіта вища, був членом ВКП(б) (1922–1928, 1932–1935), старший лікар науково-випробувального рушнично-кулеметного полігону РСЧА (1932–1935). Був висланий на 3 роки (1928). Проживав: м. Москва.
ВК ВС СССР 11.11.1936, ст. 17, 58-8, 11 КК РСФСР, 10 років в’язниці. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 04.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 10.10.1937). Тоді ж розстріляно його дружину Циреф К. Д.
Реабілітований.

Стасюк Петро Іванович, 1896 р. н., уродж. с. Кліцько (нині Городоцького р-ну Львівської обл.), українець, був членом КПЗУ, вчитель і кооператор, проживав в УССР.
Колегія ОГПУ 14.05.1932, ст. 58-4, 11, 13 КК РСФСР, 6 років позбавлення волі. Колегія ОГПУ 05.09.1933, ст. 58-4, 11 КК РСФСР, 10 років ВТТ з поглинанням першого вироку. Відбував покарання: Соловки (табпункт Кремль, в одиночній камері спецізолятора, у червні 1937 р. оголошував голодування).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.

Стрельцов Микола Костянтинович, 1890 р. н., уродж. м. Харків, українець, зі службовців, освіта середня, в минулому ад’ютант у батальйоні армії УНР, офіцер УГА, потрапив до російського полону, служив у РСЧА (1920–1921), позапартійний. З 1923-го перебував на окремому обліку в ГПУ. Газетяр, письменник, працював у журналі «Східний світ». Член Всеукраїнської наукової асоціації сходознавців. Проживав: м. Харків, вул. Кооперативна, 2, кім. 12.
Арешт: 08.03.1934. Судтрійка при колегії ГПУ УССР 29.05.1934, ст. 54-6, 11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки, працював діловодом у санчастині й у музеї.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Харківської обл. 26.06.1989; прокуратурою Архангельської обл. 17.07.1989 (ДАХО. – Ф. Р-6452. – Оп. 3. – Спр. 3946; РУ ФСБ РФ АО. – Спр. П-14801).

Ступаченко Павло Євгенович, 1904 р. н., уродж. с. Вербів (нині Андрушівського р-ну Житомирської обл.), українець, малописьменний, позапартійний, тесляр, працював у сільському господарстві (колгоспник).
Арешт: 01.07.1931. Судтрійка при колегії ГПУ УССР 03.11.1931, ст. 54-10, 11 КК УССР, розстріл; засідання (судове) колегії ОГПУ СССР 13.02.1932, ст. 58-2, 11 КК РСФСР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Президія ЦВК СССР 27.12.1936, термін скорочено до 8 років. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 27.10.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: Житомирським облсудом 25.11.1966; прокуратурою Архангельської обл. 14(17?).07.1989 (ДАЖО. – Спр. 11298-П).

Сугак Іван Микитович (варіант прізвища: Сугак-Сугаков), 1892 р. н., уродж. м. Армавір (нині в Краснодарському краї, РФ), українець, був членом ВКП(б), службовець, до арешту – парторг заводу № 89 у Москві. Проживав: м. Москва.
Арешт: за «контрреволюційну троцькістську діяльність». ОН при НКВД СССР 17.03.1935, 5 років ВТТ. Спецколегія Головсуду Карельської АССР при ББК НКВД 02.06.1936, ст. 58-10 КК РСФСР, 3 роки додатково. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 02.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.



Сергій Шевченко

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31