Авторизація

» » » Останній іспит для української демократії

Останній іспит для української демократії

Як відомо, при приготуванні кукурудзяної каші її слід весь час помішувати, щоб не пригорали вершки. Бо потім і каша набуде гіркого присмаку, й відмити бонячок буде майже неможливо. Й замість ласо попоїсти – отримаєте зіпсоване борошно, витрачені нерви та загублений час. Цю оповідку щодо того, чи смачною є мамалига, мені розповіли щойно на Закарпатті. А я подумав, що немає в світі нічого випадкового – бо, здається, десь за таким самим принципом, забувши про основи законотворення, окремі правники намішали в один казан проекту №9055 свої гріхи, забаганки та ниці пристрасті – й тепер хочуть підсунути суспільству «підгорілу» реформу адвокатури.
Останній іспит для української демократії

Й не просто підсунути, але й підставити при цьому Президента, якому напередодні виборів такі вибрики начебто з «його» проектом реформування адвокатури аж ніяк не потрібні.

Але про все по порядку.

Коли рік тому з’явились перші новини про розробку законопроекту про адвокатуру, то власне захисники цьому були тільки раді. Адже бажання державної системи посилити свій вплив на адвокатуру ставало все більш очевидним. Адвокатів почали ототожнювати з їх клієнтами, нав’язувати їм ярлик поборників корупції та ворогів суспільства. Хоча єдине, що робили адвокати – це говорили: хочете посадити корупціонера – не питання, але робіть це відповідно до вимог закону! Але так робити нікому не хотілося, а, може, й не вмілося, то ж затримання, повсякденні обшуки, побиття і навіть вбивства адвокатів стали страшною реальністю…

Потрібно було негайно виписувати нові норми щодо гарантій адвокатської діяльності, у будь-який спосіб обмежувати процесуальну сваволю слідчих, прокурорів та суддів. Новий закон був, як то кажуть, на часі. І в Національній асоціації адвокатів України розуміли це краще за інших, бо ще задовго до «президентської» ініціативи, адвокати самі почали вивчати досвід зарубіжних колег, проробляти нові законопроекті положення, виписувати найбільш вдалі правові конструкції, пропонували депутатам проявити свою законодавчу ініціативу в цій сфері. Але політична воля на зміни в адвокатурі була відсутня. Адвокати могли пікетувати Верховну Раду, страйкувати, направляти запити та листи – все як горохом об стіну. Та тільки-но в країні «підчистили» суддів, як дійшла черга й до адвокатів.

Цікаво, що попервах у влади не вистачило духу повністю ігнорувати думку самих адвокатів – й до складу Ради з питань судової реформи, яка й мала напрацювати нову адвокатську конституцію, була запрошена й очільниця НААУ Лідія Ізовітова. Щоправда, більше майже нікого з справжніх адвокатів до розробки профільного проекту вирішили не залучати. Єдине, чого не врахували у високих кабінетах на Печерських пагорбах, що це виявиться якраз тим випадком, коли й один - у полі воїн, бо навіть за таких умов в Адміністрації Президента чули ледь не щодня: адвокати категорично проти, це неприйнятно, це запроваджує корупційні чинники, це погіршує доступ простих людей до правничої допомоги тощо. Згодом у владних коридорах зрозуміли свою помилку – й зробили все, аби до складу «реформаторів» зайшли «правильні» адвокати. І то не важливо, що за плітками недоброзичливців, окремі з цих горе-реформаторів ледь не щодня п’ють горілку, обманюють своїх колег і займаються інтригами. Головне, що вони вміють добре домовлятись з владою.

Про що домовлятись? Та про будь що…

Після провальної «судової реформи» нікуди працевлаштувати невдах-прокурорів та люстрованих суддів? Немає нічого простішого – у новому законопроекті під них виписуються норми про легкий доступ до професії адвоката.

Як-як, вам заважають настирливі адвокати, що розбивають вщент будь-які доводи детективів НАБУ й ви не може добре відрапортуватись у ЄС про боротьбу з корупцією? То, може, краще навчіть детективів ліпше працювати? Не виходить? Зрозуміло… Ну то немає проблем, ось вам зміни до КПК – й тепер є норма про зловживання правами адвоката. Хай тепер адвокат спробує хоча б щось сказати зайве – миттю його позбавимо кусня хліба.

А Мінюст та виконавчу службу просто завалили адвокатськими запитами, на які ніхто не хоче відповідати? Так це не проблема, бо хоч, на жаль, повністю відмінити ці кляті запити ми не зможемо, але от зробити так, щоб їх ніхто ніколи й нікому не надсилав – легко. І ось вже в профільному законопроекті отримуємо норму про зловживання правом на адвокатський запит.

Й так майже по кожній забаганці влади. А що натомість? Та дрібничка – зробити так, щоб реформатори отримали кожен свій улус з прив’язаними до «місця» адвокатами, з яких можна буде безперешкодно «доїти» адвокатські внески. І жодних перевірок щоб не було! Бо ми хочемо самі царювати у своїй палаті! Правду кажуть, що випадкових збігів не буває, бо ж недарма, у проекті 9055 усіх адвокатів хочуть «позаганяти» у палати. Цей термін не лише є калькою з російського законодавства, але й виштовхує нагору приховані комплекси авторів проекту.

Ось що наприклад з цього приводу пише відомий закарпатський блогер Сергій Носалюк: «Тут один мудриган аргументує свою позицію по підтримці Проекту Закону №9055 тим, що проти нього виступає теперішній керівник адвокатури України Лідія Ізовітова. … А раз так, раз проти законопроекту Ізовітова і Фазекош, значить він буде «За». Серйозна аргументація, скажу я вам. Десь так на рівні пацієнта на виписці з палати №6. Але ж ви, пане не дуже поспішайте виписуватись. Ваші соратники, очолювані хронічною алкоголічкою, будуть сумувати за вами. Залишайтесь-но ви там, де й були, в оточенні таких же однодумців».

До речі, мудриган, про якого згадує Сергій Носалюк, це відомий адвокат-бешкетник Андрій Мамалига, у якого за іронією долі весь час «пригорає».

У серпні 2013 року проти нього навіть відкрили кримінальне провадження… через звинувачення у крадіжці обладнання від ліфта. Цей адвокат відомий також як колишній УНСОвець, тож особливо поціновується у вузьких кругах за своє вміння робити «бучу». Зробити клоунаду з засідання Ради адвокатів України, освячувати дияволів в адвокатурі, поштовхатись на конференціях – все це оцей захисник вміє навіть краще, ніж виступати в суді. А ще вміє підтасовувати факти, змішувати поняття та звинувачувати геть усіх у брехні. Наприклад, ось цитата з допису у Фейсбуці Мамалиги від 10 жовтня: «Коли критики законопроекту 9055 говорять про кулуарну розробку, то вони просто БРЕШУТЬ!!!»
Останній іспит для української демократії

Взагалі, такий тон спілкування він вже тягне до дисциплінарне стягнення за порушення Правил адвокатської етики. Але головне не це, бо хто насправді говорить неправду, дуже просто відслідкувати, якщо порівняти інформацію ЗМІ за часів, коли тема нового закону про адвокатуру лише почала з’являтись, та остаточним текстом проекту, якого ніхто не бачив (окрім самих реформаторів, до яких щонайперше слід віднести й Інну Рафальську, яка узурпувала собі звання очільниці Київської адвокатури) до моменту оприлюднення на сайті Верховної Ради. Вважалося, що найбільш точним відображенням нових «реформ» є проект, який «автори» злили на сайті Судово-юридичної газети декілька місяців тому. Але навіть його співпадіння - не більше ніж на 50%. Єдине про що всі адвокати здогадувались, то це те, що основна мета адвокатів-ренегатів – за будь-яку ціну, за будь-які поступки державній машині – забронювати собі тепле місце під сонцем у майбутніх адвокатських володіннях. І саме цей «демонтаж» адвокатури реформатори подавали за свободу української адвокатури, насправді ж плекаючи зовсім іншу мету – анархію, послаблення, й фактично знищення адвокатури.

Про недолугість законопроекту №9055 вже розповідалось докладно і багато. Але мені імпонує, що саме пильність закарпатських адвокатів тут відіграла чи не найпершу скрипку – тільки-но на сайті Верховної Ради з’явився текст проекту, як Голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош зреагував на основні його недоліки.
Останній іспит для української демократії

А це й повна руйнація системи адвокатського самоуправління, яка за останні п’ять років довела не тільки свою життєздатність, але й ефективність – українських адвокатів як єдину професійну спільноту знають у Європі, профільних юридичних асоціаціях, ПАРЄ тощо. Миттєва реакція з боку Національної асоціації адвокатів України на порушення прав адвокатів не дає спокійного життя ані слідчим, ані податківцям, ані Генпрокурору. Але за задумом «горе-реформаторів», які прописували норми проекту у перервах між смакування келихів шампанського, єдиний голос професії не потрібен – а краще її «роздробити», розпорошити по містам та селам, зробити «регіональні палати» без впливу та ваги – й просто сидіти собі на грошових потоках. Як не дивно, але окремим нещодавнім очільникам від «регіонів» це вдавалося дуже вправно й за чинної системи адвокатського самоврядування. Просто жадібність згубила.

Чомусь серед таких адвокатів, яким чинна система не давала спокійно «володарювати», часто називають Інну Рафальську – фактично співавтора проекту 9055.
Останній іспит для української демократії
Адвокат Рафальська та її прихильники активно «стають» на захист проекту 9055, проте їх підтримка за межами міста Київа просто мізерна – досить згадати, що на останньому З’їзді адвокатів за неї як ймовірну очільницю НААУ проголосувало аж 7 осіб. Мабуть, це відбувається тому, що її бажання зруйнувати сучасну адвокатуру не всі розуміють, тож навіть розповсюджують в ЮТУБ ось такі відео:


Врешті-решт, дійсно важко уявити, якою мала б бути жага наживи, коли заради того, щоб «відмити» мільйони гривень адвокатських внесків відкривались спеціальні господарюючі суб’єкти, буцімто заради проведення семінарів для адвокатів. До речі, в інтриганстві реформаторам не відмовити. Бо на «своїй» фейсбук сторінці під вкраденою назвою «Рада адвокатів України» вони бідкаються про те, що з ними ніхто не хоче інтелектуально опонувати, не пропонує гарних правових конструкцій. Проте адвокати не дуже розуміють – а де саме опонувати? Ось що з цього приводу кажуть адвокати на Закарпатті: «Якщо опонувати за чаркою горілки на Білоруській – то не дуже хочеться. А якщо і пропонувати нові конструкції, то який сенс їх запроваджувати в новому законі про адвокатуру, якщо вони будуть повністю знівельовані змінами до КПК? Врешті-решт, навіщо взагалі робити з проекту 9055 щось гарне, якщо по своїй суті – це лише засіб до вічного збагачення окремих бізнесменів від адвокатури?»

Окремо хочеться зупинитись й на так званому «російському сліді». Мабуть, у кого що болить, той про те й говорить. Той самий А.Мамалига якось дуже вже голосно кричить про те, що противники проекту 9055 – то рука Кремля, і особисті друзі Медведчука. Ні, звичайно, ніхто не буде сперечатись, що Путін – ху*ло, а Медведчук – пророк його. Але це у сучасний політичний – і дуже складний час. Але говорити про те, що всі хто знав Медведчука, чи навіть товаришував з ним, як наприклад Олексій Фазекош, тепер зрадники – це вже просто підлість. Бо за таким підходом, всі хто має рідних в РФ – теж зрадники, хто хоч раз був у Криму підлягає страті й таке інше. Це ніщо інше як розпал національної ворожнечі, і це є кримінально караним діянням, бо ворогом України є політичний режим Кремля, але аж ніяк не люди, які колись знали чи спілкувались хай навіть з кумом Путіна. А якщо згадати, що свого часу Медведчук очолював найбільшу за чисельністю Спілку адвокатів України – то виходить, що навіть й сама Інна Рафальська – сьогодні зрадниця, а Андрій Мамалига – глашатай її?

То ж кого дослухатимемось, панове – своєї совісті та голосу розуму чи тих, хто звик обманювати своїх колег та маніпулювати думками адвокатів?

А на останок запропонуємо вам послухати Олексія Фазекоша, який сказав сьогодні таке: «Сьогодні ситуація з адвокатурою України та її псевдо-реформування є не лише віддзеркаленням реального правового стану нашої держави, але й уособленням окремих світових процесів. Всім відомо, що з недавніх пір в Туреччині фактично відбулося одержавлення адвокатури та її підпорядкування уряду в особі Міністерства юстиції. Чи не до цього ж стану хочуть довести реформатори і Україну? Не знаю, але рахую, що усі ці процеси – не що інше, як іспит для української демократії - чи зможе адвокатура залишитись незалежною або її зроблять слабкою, підконтрольною державі, і вона не зможе виконувати свою основну функцію – надійно та ефективно захищати права людей».

Іван Правдін

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031