Авторизація

» » » Особливості обчислення податку на нерухомість за 2017 рік

Особливості обчислення податку на нерухомість за 2017 рік

До 1 липня податкові мали надіслати усім власникам нерухомості розрахунки з податку на нерухомість. Які особливості обчислення цього податку за 2017 рік? Чи означає ненадходження повідомлення до 1 липня відсутність обов’язку зі сплати податку? Як оскаржити розрахунок податку, зокрема, у разі наявності кількох об’єктів нерухомості?
Платники і база оподаткування
Відповідно до пп. 266.1.1 ст. 266 Податкового кодексу, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктівнерухомості.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта нерухомості. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Важливо: порядок сплати податку на нерухомість є різним для фізичних та юридичних осіб:
Юридичні особи обчислюють цей податок самостійно, подають звітність щодо цього податку та сплачують його протягом звітного року;
Фізичні особи сплачують цей податок лише на підставі отриманих від органів ДФС податкових повідомлень-рішеньпісля спливу року, за який сплачується податок.
Далі в цій статті сфокусуємось більше на правилах обчислення Податку на нерухомість для фізичних осіб, хоча й для юридичних осіб ця стаття буде корисною.
У 2018 році податок на нерухомість нараховується фізичним особам за звітний 2017 рік та сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування.
Ставки податку встановлюються за рішенням місцевих рад (пп. 266.5.1 ст. 266 ПКУ), залежно від місця розташування та типів об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.
Мінімальна заробітна плата на 01.01.2017 р. визначена у розмірі 3 200,00 грн. Граничний розмір ставок податку за звітний 2017 р. не повинен перевищувати 1,5 %, або 48,00 грн за 1 «оподатковуваний» кв.м.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг зі сплати податку, за формою, затвердженою КМ.
Наприклад, за рішенням Київської міської ради №242/5629 від 23.06.2011 р. (дод.1, п. 5) для переважної більшості об’єктів житлової нерухомості встановлена ставка Податку на нерухомість у розмірі 1%, до якоїза період з 01.01.2017 р. до 31.12.2017 р. застосовується понижувальний коефіцієнт у розмірі 0,75%. Таким чином, у м. Києві ставка податку на нерухомість за звітний 2017 р. складає 24,00 грн. за 1 кв. м. бази оподаткування.
За наявності об'єктів житлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 300 кв. м. (для квартири) та/або 500 кв. м. (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку)(пп. 266.7.1 ст. 266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (пп. 266.7.2 ст. 266 ПКУ).
ППР про сплату сум податку надсилаються (вручаються) платникуподатку– фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 календарних днів з дня вручення ППР.
За несвоєчасну сплату податкового зобов’язання застосовуються штрафні санкції: 10% - за затримку сплати до 30 календарних днів; 20% –більше ніж 30 календарних днів.
Чи означає ненадходження повідомлення до 1 липня відсутність обов’язку зі сплати податку?
Ненадходження ППР про сплату податку з нерухомості не означає звільнення платника податку від його сплати. Слід звернути увагу на те, що навіть якщо фізично повідомлення-рішення не було вручене, Порядок надіслання контролюючими органами ППР платникам податків передбачає випадки, коли ППР вважається врученим. Такі випадки включають неможливість пошти вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення, зокрема, через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), його відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. В такому разі податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Відсутність звільнення платника податку від обов’язку зі сплати Податку на нерухомість в разі несвоєчасного його відправлення органами ДФС підтверджується також і судовою практикою. Зокрема, розглядаючи справу № 826/16696/17 Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку, що «Порушення строків скерування податкового повідомлення-рішення не є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування і звільнення позивача від обов'язку сплати податку. Законодавством визначено наслідки порушення строків скерування податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, і до таких наслідків не відноситься визнання рішення протиправним та його скасування» (Постанова ОАСК від 19.03.2018 р.).
Отже, в разі ненадіслання (не вручення) ППР платнику податківдо 1 липня (за винятком випадків, коли ППР вважається врученим), обов’язок зі сплати податку у такого платника податків фактично не виникає. Водночас, відповідний платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (пп. 266.10.2 ст. 266 ПКУ).
Слід також звернути увагу, що відповідно до пп. 266.10.2 ст. 266 ПКУ податкові зобов'язання з Податку на нерухомість можуть бути нараховані за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошовихзобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пп. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Як ми з’ясували вище, органи ДФС надсилають (вручають) відповідні ППР до 1 липня наступного року, а платники податків – фізичні особи мають сплатити цей податок протягом 60 днів з дня вручення таких ППР. Таким чином, з першого погляду, податківці можуть нарахувати Податок на нерухомість за 2017 рік не пізніше 1095 днів після спливу 60 днів, наступних за 1 липня 2018 року (серпень 2021 року).
Водночас, слід також звернути увагу на те, що строки, визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ не застосовуються у випадках, передбачених п. 102.2 ПКУ, серед яких зазначено такий випадок як неподання податкової декларації. А оскільки фізичні особи податкові декларації з Податку на нерухомість не подають, то і виключати вірогідність нарахування податківцями Податку на нерухомість навіть після вищезазначеної граничної дати повністю не можна.
Які існують пільги щодо його сплати
Перелік об’єктів нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, визначено п. 266.2.2. ст. 266 ПКУ.
До таких об’єктів, поміж інших, віднесенібудівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей та інші.
Крім цього, є так звані «неоподатковувані квадратні метри». Зокрема, база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи зменшується (пп. 266.4.1. ст. 266 ПКУ):
а) для квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м.;
б) для житлових будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.м.;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного володіння квартирита житлового будинку, у тому числі їх часток), на 180 кв.м.
Такезменшеннянадається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Також, місцеві ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території,в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування та виходячи з майнового стану та рівня доходів фізичних осіб (пп. 266.4.2 ст. 266 ПКУ).
За матеріалами справи 823/2092/16 Верховний суд (Постанова від 25.06.2018 р.) звертає увагу: «пп. 12.3.4 ст.12 ПКУ визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Наведеною нормою передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.»
Водночас, пп. 266.4.3 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені пп. 266.4.1 та 266.4.2 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються, якщо
площа таких об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 ст. 266 ПКУ;
об’єкти оподаткування використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Як оскаржити розрахунок податку, зокрема, у разі наявності кількох об’єктів нерухомості?
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Чинним податковим законодавством врегульована процедура узгодження невідповідностей щодо розміру податку з нерухомого майна у випадку розбіжностей між отриманою контролюючим органом інформацією та даними платника.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (пп. 266.7.3 ст. 266 ПКУ).
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Якщо дійти згоди в результаті процедури узгодження невідповідностей не вийшло, платник податків може оскаржити відповідне ППР в адміністративному або судовому порядку.
Особливості обчислення податку на нерухомість за 2017 рік

Матеріали за темою



Податок на прибуток замінить податок на витрати

в„–28 (1378), 14.07—20.07.2018



У ДФС назвали останній день сплати податку за травень

23.06.2018



Українці отримають «подарунки» від податкової

22.06.2018



Для платників податків запровадять новий сервіс

04.06.2018



Наймолодшому мільйонеру України — 7 років, - ДФС

07.05.2018



З’явився другий варіант ліквідації податкової поліції

в„–13 (1363), 31.03—06.04.2018



У ДФС обіцяють удесятеро рідше блокувати податкові накладні

22.03.2018



ДФС на день припинить реєструвати податкові накладні

19.03.2018



ПДФО і ЄСВ пропонують сплачувати самостійно

14.03.2018



Учасників торгів ДФС автоматично перевірятиме на борги

12.03.2018



Здаєш житло переселенцям — не платиш податок, — проект

в„–5 (1355), 03.02—09.02.2018



Як відшкодовуватимуть ПДВ тим, хто подав заяви до 01.02.2016

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



ДФС запланувала перевірити у 2018 році 5,5 тис. платників податків

12.01.2018



У Британії пропонують ввести податок на одноразові стаканчики

06.01.2018



Не можна карати платника податків без визначення складу правопорушення

в„–49 (1347), 16.12—22.12.2017



Президента просять ветувати закон щодо обмежень на посилки

14.12.2017



Фермерів-фізосіб віднесуть до IV категорії спрощенців – проект

в„–49 (1347), 16.12—22.12.2017



З-за кордону – не більше трьох посилок по EUR150 на місяць

в„–49 (1347), 16.12—22.12.2017



Урядовці вигадали чергове випробування для українського бізнесу

в„–46 (1344), 02.12—08.12.2017



Наявність транспортної накладної не доводить дійсності операції

в„–46 (1344), 02.12—08.12.2017


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/133725.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/133725.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Апрель 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930