Авторизація

» » » Нововведення з визначенням розміру моральної шкоди неминуче призведуть до зайвих витрат сторін та затягування процесу

Нововведення з визначенням розміру моральної шкоди неминуче призведуть до зайвих витрат сторін та затягування процесу

Однією з головних проблем компенсації завданої моральної шкоди є визначення її розміру. Чинне законодавство не містить чіткого порядку її встановлення. Чи виправить становище поява фахівців з цього питання або, навпаки, це призведе лише до затягування вирішення спору?
З чого складається шкода
Під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Чинне законодавство встановлює, що моральна шкода полягає:
• у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
• у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
• у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
• у приниженні честі та гідності особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Для компенсації моральної шкоди закон вимагає сукупність таких обставин:
• наявність такої шкоди;
• протиправність діяння її заподіювача;
• наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;
• вина останнього в її заподіянні (відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, передбачених законодавством).
Суд, вирішуючи це питання, має виходити з характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також інших обставин, що мають істотне значення. Однак у законі немає закріпленого чіткого порядку, який дозволив би об’єктивно визначити рівень моральних страждань і належну за це суму відшкодування.
Спеціальний суб’єкт
Розв’язати вказані проблеми покликаний законопроект «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди» (№8396). Він регламентуватиме низку процесів, які раніше відбувалися без законодавчого регулювання.
Так, проект закріплює перелік суб’єктів визначення розміру моральної шкоди. Ними є:
• суб’єкти господарювання, незалежно від їхньої організаційно-правової форми та форми власності, у складі яких працює хоча б один спеціаліст з визначення розміру моральної шкоди та інформація про яких міститься у Державному реєстрі суб’єктів визначення розміру моральної шкоди;
• особи, які отримали кваліфікаційне свідоцтво спеціаліста з визначення розміру моральної шкоди.
Також документ передбачає, що такими спеціалістами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здобули вищу освіту ступеня магістра (або прирівняну до неї за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст») за спеціальністю «право», «економіка», «психологія», «соціологія» чи «соціальна робота». Вони повинні мати стаж професійної діяльності не менш як 2 роки, а також мають скласти кваліфікаційний іспит і одержати свідоцтво.
Порядок визначення розміру моральної шкоди згідно з проектом можна поділити на такі етапи:
• укладення договору;
• аналіз вихідних даних, збір та аналіз іншої інформації, необхідної для визначення розміру моральної шкоди;
• розрахунок імовірного розміру грошової компенсації;
• визначення ймовірного розміру компенсації;
• складання висновку про визначення розміру моральної шкоди.
Підставами для надання таких послуг буде договір між замовником і суб’єктом професійної діяльності, який укладатиметься відповідно до цивільного законодавства.
Факти і припущення
У проекті застережено, що для визначення розміру моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності й справедливості при формуванні обґрунтованих припущень, навіть за відсутності документальних підтверджень.
Фахівець зможе використовувати для цього такі дані:
• пояснення потерпілої особи;
• медичні висновки та довідки про стан здоров’я фізичної особи;
• висновки/звіти експертів (психологів, аудиторів, оцінювачів тощо);
• інші документи, в яких міститься інформація про негативні наслідки для фізичної або юридичної особи від рішень, дій, бездіяльності інших осіб та/або про такі рішення, дії, бездіяльність.
За результатами визначення розміру моральної шкоди складається висновок у письмовій формі. Він стане документом, що підтверджує розмір шкоди та містить розрахунок імовірної компенсації.
Тобто нововведення насамперед спрямовані на підвищення професійного рівня адвокатів та юристів, які зможуть стати спеціалістами з визначення розміру моральної шкоди.
Дві сторони — два висновки?
Однак на практиці все може бути по-іншому. Такі нововведення неминуче призведуть до зайвих витрат сторін та затягування процесу.
Наприклад, позивач укладає договір про визначення розміру моральної шкоди із відповідним суб’єктом. У відповідача неодмінно виникне сумнів у об’єктивності такого висновку. Однак він цілком відповідатиме закону, оскільки проект містить вичерпний перелік винятків для зворотного.
Так, не допускається визначення розміру моральної шкоди суб’єктом тільки у випадках, якщо шкода завдана:
• самому спеціалісту або суб’єкту її визначення;
• засновнику або керівнику юридичної особи, яка є замовником такого висновку, а спеціаліст або керівник суб’єкта визначення розміру моральної шкоди мають родинні зв’язки з ними;
• учасникам суб’єкта визначення розміру моральної шкоди, в якому працює спеціаліст.
Отже, відповідачі в більшості випадків наполягатимуть на призначенні відповідної судової експертизи. Обґрунтуванням цього буде неможливість надати інші докази. Адже для визначення розміру моральної шкоди обов’язковим є спілкування з потерпілим, а відповідач не зможе забезпечити спеціалісту, з яким уклав договір, можливість обстеження та спілкування з позивачем.
Вбачається, що суди в більшості випадків задовольнятимуть такі клопотання. Це призведе до затягування процесу та додаткових витрат сторін на проведення експертизи.
Крім того, такий висновок для суду все одно буде рекомендованим, а не обов’язковим. Отже, все зведеться до оцінки ситуації суддею, який розглядає справу.
Окрім цього, проект допоможе вирішити не всі проблеми. Методичне регулювання визначення розміру моральної шкоди ще необхідно розробити. Це завдання покладається на Кабінет Міністрів.
Що стосується методики, то в документі лише сказано, що вона повинна містити визначення понять, вихідні дані, порядок розрахунків імовірного розміру відшкодування, особливості визначення розміру моральної шкоди залежно від вихідних даних та випадків її відшкодування, вимоги до змісту висновку тощо.
Отже, прийняття такого закону дасть відповіді на низку запитань, яких потребує сучасна практика компенсації моральної шкоди. Натомість окремі з них потребуватимуть подальшого врегулювання. І хоча рух у цьому напрямку — це краще, ніж ігнорування проблем, однак невідомо, чи приведуть такі нововведення до позитивних наслідків.http://zib.com.ua/
Нововведення з визначенням розміру моральної шкоди неминуче призведуть до зайвих витрат сторін та затягування процесу

Матеріали за темою



ВП ВС визначила юрисдикцію для позовів із різним суб’єктним складом відповідачів

в„–28 (1378), 14.07—20.07.2018



Хвороба не є причиною для пропуску строку прийняття спадщини

в„–27 (1377), 07.07—13.07.2018



Лікарі не відповідатимуть за безпідставну видачу довідок

в„–25-26 (1375-1376), 26.06—06.07.2018



Виділення частки нерухомості залежить від того, хто скільки за неї заплатив

в„–25-26 (1375-1376), 26.06—06.07.2018



ВС пояснив, як визначається місце проживання дитини після розлучення батьків

в„–24 (1374), 16.06—25.06.2018



Стягнення боргу в іноземній валюті проводиться за курсом НБУ, — ВС

в„–23 (1373), 09.06—15.06.2018



ВС розповів судам, який кодекс є правильним

в„–24 (1374), 16.06—25.06.2018



Збільшення розміру чи зміна способу стягнення аліментів: як ефективніше?

в„–23 (1373), 09.06—15.06.2018



ВС зробив висновок щодо накладення арешту на рахунок з аліментами

в„–22 (1372), 02.06—08.06.2018



Правосуддя має ґрунтуватися на принципі об’єктивності

в„–21 (1371), 26.05—01.06.0218



Відсутність посилання на необґрунтованість скарги відмові не завадить

в„–21 (1371), 26.05—01.06.0218



Рішення про спадщину не може прийматись без участі усіх заінтересованих осіб

в„–21 (1371), 26.05—01.06.0218



Інвалідність не підстава для невиплати аліментів

в„–20 (1370), 19.05—25.05.2018



У суді здійснили розправу над домашнім завданням

в„–20 (1370), 19.05—25.05.2018



Аби нотаріуси могли засвідчувати паперові копії е-доказів, змін до ЦПК недостатньо

в„–18-19 (1368-1369), 10.05—18.05.2018



Новий ЦПК змушує сторони ретельніше готуватися до справи

в„–18-19 (1368-1369), 10.05—18.05.2018



Кредитор має право на нарахування інфляційних витрат та 3% річних незалежно від підстав виникнення правовідносин

в„–18-19 (1368-1369), 10.05—18.05.2018



ВС звернув увагу на права поручителя при оскарженні рішення суду

в„–18-19 (1368-1369), 10.05—18.05.2018



У ВС узгодили правову позицію щодо стягнення спадкодавцем боргу по кредиту

10.05.2018



КЦС ВС позбавлять права визнавати скаргу необґрунтованою

в„–17 (1367), 28.04—09.05.2018


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/133625.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/133625.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Листопад 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930