Авторизація

» » » Ризики несанкціонованого списання коштів перекладуть на платіжні системи

Ризики несанкціонованого списання коштів перекладуть на платіжні системи

Профільний парламентський комітет рекомендував прийняти в першому читанні проект законодавчих змін щодо регулювання переказу коштів. Документ набуває актуальності у світлі блокування в Україні системи WebMoney. Чи дійсно клієнти платіжних систем сьогодні законодавчо не захищені? Чи розв’яже зазначений проект ці проблеми?
Прогалини в захисті
Чинна редакція закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5.04.2001 №2346-III не відповідає сучасним потребам суспільства та стандартам, яких дотримуються в Європі. Тож проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів» (№7270) покликаний вдосконалити відповідні правовідносини.
Сьогодні активно набирає обертів безготівкова система платежів. Оскільки форми захисту клієнта й відповідальність надавача послуги не регулюються законодавством, постає низка питань, що потребують уваги.
Так, закон №2346-III належним чином не захищає клієнтів від фінансових ризиків. Тож потребує вдосконалення в частині регулювання платіжної структури та усунення ймовірних порушень. Адже існують суттєві прогалини в законодавстві щодо захисту коштів у електронних гаманцях, оскільки не визначені особливості роботи провайдерів таких послуг та правові умови для використання саме електронних гаманців.
У редакції проекту №7270 передбачено зміни в регулюванні платіжних систем та контролі за операційними ризиками їх учасників, упорядкування діяльності платіжних установ на ринку послуг щодо переказу коштів, здійснення операцій з електронними грошима, а також удосконалення національного кримінального законодавства та приведення його до європейських стандартів.
Акцент — на відповідальності
На відміну від чинного законодавства, проект має на меті врегулювати захист користувачів платіжних систем та надати їм правовий захист. Наприклад, у ст.265 документа передбачено відповідальність за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання платіжних операцій при наданні послуги ініціювання платежу.
Суть полягає в тому, що банк/платіжна установа, що обслуговує рахунок, несе відповідальність за некоректні унікальні ідентифікатори, відшкодовує платникові суму невиконаної або неналежним чином виконаної платіжної операції та відповідно до обставин повертає дебетований рахунок у той стан, в якому він перебував би, якби платіжна операція не була виконана неналежним чином. Так, якщо надавач послуги ініціювання платежу відповідає за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання платіжної операції, то протягом наступного операційного дня він відшкодовує надавачу послуг переказу, котрий обслуговує рахунок (на запит останнього), усі понесені збитки.
Також у проекті передбачено відповідальність платіжних установ та їхніх комерційних агентів при здійсненні переказу. Тобто платіжна установа, яка уклала договір з комерційним агентом щодо надання ним послуги переказу, несе відповідальність перед платником та отримувачем, пов’язану з проведенням такого переказу.
У разі порушення встановлених законом строків виконання доручення клієнта платіжна установа зобов’язана сплатити ініціатору переказу пеню в розмірі 0,1% від суми переказу за кожний день прострочення, але не більше ніж 10% від цієї суми. Такі санкції не поширюються на випадки, передбачені законодавством, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму чи розповсюдженню зброї масового знищення.
У випадку втрати суми переказу платіжна установа зобов’язана повернути ініціатору цю суму, вартість наданих послуг, а також заплатити штраф у розмірі 25% від вартості послуг. Крім того, планується запровадити відповідальність за неавторизовані платіжні операції.
Якщо таку операцію здійснено, банк/платіжна установа відшкодовує її суму негайно — не пізніше ніж до кінця наступного робочого дня після констатації факту чи одержання повідомлення. Винятками будуть випадки, коли платник сприяв такій операції або якщо в надавача таких послуг були обґрунтовані підстави для підозри у вчиненні протиправних дій, про які він письмово повідомив у відповідні органи публічної влади.
Залежно від обставин банк/платіжна установа повертає рахунок платника в той стан, в якому він повинен бути за умови невиконання неавторизованої платіжної операції. Така відповідальність допоможе посилити гарантії безпеки та сприятиме довірі користувачів до банківської/платіжної системи.
Чого чекати користувачам WebMoney?
Якщо розглядати проблему в контексті відповідальності перед користувачами платіжних систем, зокрема WebMoney, то, на відміну від банків, у WebMoney користувачі не мають справи з реальними грошима. Річ у тому, що кошти в електронних гаманцях існують у вигляді прав на вимогу, які користувач може пред’являти компанії-гаранту. І цією компанією, як правило, є не сама WebMoney, а інша фірма — резидент країни, де проводять розрахунки.
За даними WebMoney, у системі зареєстровано понад 36 млн користувачів, 4 млн з яких — українські. Обсяг операцій перевищує $18 млрд на рік. Водночас компанія не надає чіткої інформації про загальну вартість активів, заблокованих через санкції.
Наразі користувачі WebMoney не можуть поповнювати коштами гаманці, виводити гроші та проводити інші операції в системі. Утім, компанія пропонує джерела, за допомогою яких за досить значну комісію все ж можна отримати доступ до власних коштів. Таке посередництво у виведенні грошей з електронного гаманця може коштувати до 20% переказу.
Проект цієї проблеми не розв’язує, але покликаний забезпечити належний контроль за ризиками користувачів у частині отримання якісних послуг переказу. Наскільки захист буде ефективним — покаже тільки час. http://zib.com.ua/
Ризики несанкціонованого списання коштів перекладуть на платіжні системи

Матеріали за темою



В Україні округлюватимуть чеки при розрахунку готівкою

26.06.2018



Рада ухвалила закон про валюту

22.06.2018



Як з токенів будуються фінансові піраміди пояснив експерт

12.04.2018



НБУ погодився визнати електронні гроші валютою — проект

в„–11-12 (1361-1362), 17.03—30.03.2018



Нацрада з питань реформ підтримала вільний обіг іноземної валюти

05.03.2018



Які сигнальні маячки формуються у сфері обігу криптовалюти

в„–6 (1356), 10.02—16.02.2018



Держава повинна заборонити обіг криптовалют, – думка

30.01.2018



Рада нацбезпеки хоче взяти біткоїн під контроль

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



У Білорусі легалізували поняття криптовалюти і майнінгу

09.01.2018



НБУ запустив систему для перевірки ліцензій небанківських установ

05.01.2018



Фінансові регулятори не визнають криптовалют і попереджують про ризики

30.11.2017



Зміни на валютному ринку: лібералізація чи ручне керування

в„–41 (1339), 28.10—03.11.2017



Ліцензії на переказ валюти за кордон можуть змінити дозволи НБУ

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



НБУ заборонив обіг купюри у 200 рублів (фото)

17.10.2017



Нардепи чекають на мільйони інвестицій у біткоїнах - проект

в„–39 (1337), 14.10—20.10.2017



Українська юрфірма почала приймати оплату у Bitcoin всупереч позиції НБУ і ДФС

06.09.2017



Bitcoin залишається сурогатом. В НБУ вирішили копати глибше і створили робочу групу

05.09.2017



НБУ розширив можливості банків для проведення операцій з валютою

07.08.2017



Відсьогодні юрособи зобов'язані продавати 50% валютних надходжень, — документ

16.06.2017



Відсьогодні в Україні скасовано деякі валютні обмеження

31.05.2017


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/133506.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/133506.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Вересень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930