Авторизація

» » » Оксана Епель: Апробації практикою закону про запобігання корупції породили суперечності

Оксана Епель: Апробації практикою закону про запобігання корупції породили суперечності

Перші роки апробації практикою закону «Про запобігання корупції» породили суперечності щодо поширення його положень на певні категорії осіб. І одними з найактуальніших серед зазначених питань є проблематика визначення таких складових правопорушень як суб’єкт і суб’єктивна сторона.
Про це написала в своєму докладі «Проблематика визначення суб’єкту та суб’єктивної сторони правопорушень, пов’язаних з корупцією» суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель, з яким вона виступила на круглому столі «Запобігання та протидія корупції в Україні».
«Так, дискусійним виявилося питання щодо віднесення до кола суб’єктів антикорупційних правопорушень курсантів ВНЗ сфери управління державної кримінально-виконавчої служби, які мають військове звання «рядовий». Пункт 1 ч.1 ст.3 зазначеного закону передбачено, що до суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства, належать особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.Разом з тим, на сайті НАЗК розміщено оголошення про те, що закон «Про запобігання корупції» не поширюється на курсантів вищих військових навчальних закладів, але до теперішнього часу офіційні роз’яснення НАЗК з цього приводу відсутні», – зазначила Оксана Епель.
Вона додала, що ст.3 закону «Про запобігання корупції» не підлягає розширеному тлумаченню і в разі неясності або неточності окремих її положень має застосовуватися на користь особи, а не інакше.
Суддя КААС також вказує на практику Європейського суду з прав людини. «Усправі «Щокін проти України» ЄСПЛ наголосив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». У разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.Таким чином, вирішення окресленої колізіїв антикорупційному законодавстві має здійснюватися на користь особи», – сказала Оксана Епель.
Вона зазначила, що аналогічні проблемні питання виникають з приводу включення до кола суб’єктів антикорупційних правопорушень посадових осіб ВНЗ УДКВС, які також мають певні військові звання, через що контролюючі антикорупційні органи відносять їх до категорії осіб за підпунктом «Д» п.1 ч.1 ст.3 закону «Про запобігання корупції».
«Такий підхід не лише суперечить вищенаведеній практиці ЄСПЛ, а й є прямими порушенням ст. 45 цього Закону, якою передбачено, що дія щодо фінансового контролю, не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти, крім керівників ВНЗ та їх заступників», – окреслила Оксана Епель.
Суддя КААС вказала, що зазначені проблемні питання вже пройшли певну апробацію судовою практикою і щодо обох категорій осіб (курсантів та посадових осіб ВНЗ УДКВС) суд вирішив питання на користь особи.(Наприклад, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.08.2017, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 825/1147/17).
Оксана Епель переконана, що наведені проблемні питання, пов’язані з визначенням суб’єктів корупційних правопорушень, є найбільш актуальними на теперішній час, але, на жаль, далеко не вичерпаними, що зумовлює необхідність постійного моніторингу стану застосування законодавства і вироблення шляхів подолання виниклих колізій.
Щодо іншої складової – суб’єктивної сторони правопорушень, пов’язаних з корупцією,– то вони характеризуються наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. На переконання Оксани Епель, вчинення відповідного діяння через необережність виключає підстави для притягнення особи до відповідальності.
«Встановлення суб’єктивного критерію правопорушення при притягненні до адміністративної відповідальності за ст. 1726за неподання, несвоєчасне подання без поважних причин електронної декларації або за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціїобумовлює необхідність з’ясування наявності в суб’єкта практичної можливості виконати свій обов’язок, передбачений ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», наявності в нього поважних причин, які завадили йому належним чином виконати покладені на нього зобов’язання», – повідомила суддя КААС Оксана Епель.
За її словами, аналогічний правовий підхід вже застосовується в судовій практиці. «З огляду на вищенаведене, неподання або несвоєчасне подання суб’єктом декларування електронної декларації або спотворення зазначених у ній даних внаслідок технічних збоїв офіційного сайту НАЗК виключає наявність суб’єктивної сторони вказаного правопорушення та унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності», – підкреслила Оксана Епель.http://zib.com.ua/
Оксана Епель: Апробації практикою закону про запобігання корупції породили суперечності

Оксана Епель: Апробації практикою закону про запобігання корупції породили суперечності
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/133392.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/133392.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Липень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031