Авторизація

» » » Монополія на призначення експертиз зумовлює колапс у роботі як слідчих, так і суддів

Монополія на призначення експертиз зумовлює колапс у роботі як слідчих, так і суддів

З часу внесення змін до Кримінального процесуального кодексу в частині порядку призначення експертиз минуло майже 3 місяці. Законодавчі ініціативи, зареєстровані в парламенті, свідчать, що з правозастосуванням відповідної норми є певні проблеми. Це гальмує роботу органів досудового розслідування та призводить до невиправданого навантаження на суди.
Хотіли як краще…
Як відомо, змінами до стст.242—244 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження можуть призначити експертизу виключно шляхом подання відповідного клопотання до слідчого судді. Останній самостійно визначає експерта або експертну установу, якій необхідно доручити проведення дослідження. Крім того, у разі необхідності він має право вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно до положень ст.245 КПК.
Необхідність такої процедури окремі законодавці пояснювали потребою захисту від самостійного призначення органом досудового розслідування експертиз із метою затягування строків його проведення. При цьому обґрунтування нововведень зводилося до того, що слідчий суддя, як незацікавлена, процесуально незалежна особа, прийматиме рішення про призначення експертиз із огляду на наявність матеріалів, доданих стороною до відповідного клопотання.
Згідно з п.4 §2 «Прикінцеві положення» розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII окремі зміни до КПК, у тому числі й щодо порядку призначення експертиз, почали діяти через 3 місяці від дня початку роботи Верховного Суду, тобто з 15.03.2018. Причому стосуються вони тільки тих кримінальних проваджень, які були зареєстровані після вказаної дати, та зворотної дії в часі не мають. Водночас деякі слідчі судді таку процесуальну дію призначають у кримінальних провадженнях минулих років, а доводи сторони обвинувачення, які вказують на незаконність таких дій, — відхиляють.
На недоцільність зазначених нововведень та їх неефективність указували як науковці, так і практики. Останні прогнозували неминучі труднощі, що виникатимуть не лише для органів досудового розслідування, а й для судової системи.
Наприклад, за всіма майновими злочинами в обов’язковому порядку призначається товарознавча експертиза. Зокрема, торік таких експертиз було призначено понад 200 тис. Крім того, у 2017 році призначено 92 тис. експертиз для встановлення причини смерті, з них тільки в столиці — близько 11 тис.
Актуальними залишаються запитання: чи зможе правоохоронна система без додаткового часу ефективно розслідувати кримінальні провадження за умови покладення на слідчого суддю призначення всіх видів експертиз і чи не зумовить це колапс у роботі правоохоронців та суддів у зв’язку із суттєвим навантаженням? Аналізуючи нововведення, можемо констатувати, що відповідь буде ствердною.
Невраховані ризики
Ще одним не зовсім зрозумілим «нововведенням» є закриття провадження у випадку невстановлення впродовж 18 місяців особи, яка скоїла тяжкий або особливо тяжкий злочин. Фактично ця норма суперечить положенням Кримінального кодексу щодо строків давності притягнення особи до відповідальності. Адже матеріальним законом передбачена можливість притягнення осіб до кримінальної відповідальності впродовж 10 та 15 років за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно. Щодо деяких злочинів строки давності не спливають узагалі.
При цьому, якщо враховувати положення щодо призначення експертиз тільки слідчим суддею, 18 місяців для проведення досудового розслідування може не вистачити. Зокрема — для проведення експертних досліджень, спрямованих на встановлення особи, яка скоїла злочин. Адже окремі види експертиз проводяться впродовж кількох місяців або років. Це, наприклад, комплексні, комісійні чи повторні експертизи, генетико-молекулярні, будівельно-технічні, маркшейдерські тощо. Оскільки стосовно всіх вилучених предметів необхідно призначати експертизи, ускладнення процедури призведе до ігнорування виявлених предметів на місці події та, відповідно, втрати доказів.
Крім того, зразки для проведення експертиз не завжди виявляються на початку розслідування, а методика іноді передбачає, що спершу необхідно проводити одні види експертиз, а потім інші, що займає досить тривалий час. Одначе при внесенні змін до КПК цих ризиків законодавці не врахували.
Аналогічної думки дотримуються й деякі адвокати. Необхідність обов’язкового призначення експертизи шляхом звернення з клопотанням до суду є невиправданим. Адже фактично здійснення функції захисту ставиться в залежність від рішення слідчого судді чи суду, що не сприяє реалізації принципу змагальності й ефективності захисту прав особи.
Тож, як і прогнозували юристи-практики, зміна процесуального порядку призвела не до реалізації захисту прав осіб, а до суттєвого ускладнення діяльності органів досудового розслідування й суду, порушення прав потерпілих та інших учасників кримінального провадження.
Негативні наслідки
Системний аналіз зазначених проблем, а також практичний досвід роботи дозволяє окреслити негативні наслідки. Так, слідчі та експерти під час огляду місця події при документуванні невеликої та середньої тяжкості злочинів (пошкодження майна, крадіжки, грабежі тощо) свідомо не вилучають виявлених предметів, аби уникнути необхідності призначення великої кількості експертиз в «ускладненому» порядку.
Слідчому для того, щоб призначити експертизу слідів папілярних узорів, замків, наявності мікрочастинок тощо, крім підготовки необхідних процесуальних документів, потрібно витрачати час та ресурси на виготовлення копій матеріалів, якими обґрунтовується клопотання. Потім доведеться кілька разів відвідати суд, у межах територіальної юрисдикції якого розміщений орган досудового розслідування, аби подати це клопотання, взяти участь у розгляді його по суті та отримати відповідну ухвалу слідчого судді.
Якщо в кримінальному провадженні є підозрюваний, то відвідувань може бути й більше. Адже слідчий суддя може прийняти рішення про необхідність забезпечити явку всіх сторін провадження, що затягує призначення експертизи. Відповідно, слідчому іноді доводиться подовжувати строки досудового розслідування, що також призводить до втрат процесуального часу.
В окремих судах запроваджено практику подання проекту ухвали про призначення експертизи, що теж покладається на ініціатора клопотання. У зв’язку з тим що раніше слідчі судді не здійснювали таких повноважень, іноді трапляються випадки, коли клопотання задовольняються частково. При цьому окремі питання, запропоновані для вирішення експертом, відхиляються, зміст інших викладається на розсуд слідчого судді, що призводить до неповноти висновків або необхідності проведення повторної експертизи.
Крім цього, практика складається таким чином (що визнають і самі слідчі судді): слідчий суддя, як особа, котрій не під силу належним чином вивчити суть кожного кримінального провадження, не спроможна об’єктивно оцінити необхідність проведення тієї чи іншої експертизи. Як наслідок, переважну більшість клопотань сторони обвинувачення про призначення експертизи все одно задовольняють.
Захист «відкритими картами»
Невиправданим є й обмеження сторони захисту в можливості самостійного проведення відповідних експертиз. Адже реалізація засади змагальності передбачає здійснення всіх без винятку заходів, спрямованих на реалізацію захисту прав клієнта. Натомість в умовах нововведень адвокат зобов’язаний ознайомлювати орган досудового розслідування з тактикою та стратегією захисту.
Часто підозрюваний розповідає захистові про ті обставини, які не відомі органу досудового розслідування або маловідомі стороні обвинувачення. І раніше адвокат задля захисту інтересів клієнта міг проводити відповідні дослідження, щоб відстоювати свою позицію.
Тепер стратегія захисту в частині використання можливостей експертних досліджень фактично сходить нанівець. Адже слідчий, прокурор можуть безперешкодно ознайомитися з матеріалами клопотання про призначення експертизи, додатками до них, скласти уявлення про стратегію захисту та вдатися до контрдій.
Удосконалення змін
На неефективності призначення експертиз слідчим суддею наголошують і самі парламентарі, про що говорить низка законопроектів щодо внесення змін до ст.242 КПК. Приміром, проектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства» (№7547) пропонувалося майже всі зміни (у тому числі щодо порядку призначення експертизи), внесені законом №2147-VIII, скасувати та повернути КПК до попередньої редакції. Проте він не знайшов підтримки в народних депутатів.
Правда, Верховна Рада внесла зміни до стст.132, 184, 234 КПК, якими виключено положення про те, що клопотання стосовно застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку чи обрання запобіжних заходів подається виключно на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування. Тепер з відповідними клопотаннями необхідно звертатися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого розташований орган досудового розслідування.
У проекті «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо надання слідчим та прокурорам права самостійного призначення окремих слідчих дій в ситуаціях, коли такі дії не зачіпають права та свободи інших осіб» (№8273) пропонувалося дати можливість слідчому, прокурору самостійно призначати експертизу в кримінальному провадженні, в якому підозру не оголошено жодній особі.
Безперечно, такі зміни не розв’яжуть проблем із призначенням експертиз, однак полегшать роботу органів досудового розслідування. Хоча б у випадках, коли для встановлення причин смерті особи або проведення експертизи при розслідуванні злочинів, пов’язаних зі зґвалтуванням, не потрібно витрачати кілька днів на отримання рішення слідчого судді. Це принаймні унеможливить утрату доказів винуватості особи. Проте концептуально проблема вирішується не повністю, а частково.
Право на самостійність
У проектах «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку призначення експертизи» (№8112), «Про внесення змін до деяких законів України щодо підстав проведення експертизи» (№8116) та «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення кримінального судочинства» (№8150) запропоновано дати змогу сторонам, а також потерпілому самостійно призначати експертизи в кримінальному провадженні.
Регламентація цих положень на належному рівні забезпечувала б права та інтереси всіх учасників провадження, а сторони могли б реалізувати свої функції. Тож проект №8116 уже прийнятий у першому читанні.
Зазначені зміни спрямовані на забезпечення самостійності органів досудового розслідування під час збирання доказів та встановлення підозрюваних осіб. Також вони уможливлять швидкий та ефективний розгляд слідчими суддями клопотань сторін обвинувачення про заходи забезпечення провадження.
Підсумовуючи викладене, можемо констатувати, що практичний досвід застосування положень КПК в частині призначення експертиз слідчим суддею виявив низку проблем, які погіршують ефективність досудового розслідування та стан процесуальної самостійності сторін кримінального провадження. Ситуацію терміново потрібно виправляти.http://zib.com.ua/
Монополія на призначення експертиз зумовлює колапс у роботі як слідчих, так і суддів

Нові вимоги до призначення експертиз забирають у слідчих більше часу на оформлення клопо-тань, ніж на збирання доказів.

Матеріали за темою



ВС дослідив критерій небезпеки насильства для життя

в„–18-19 (1368-1369), 10.05—18.05.2018



Верховний Суд: крадія умовно не виправити

в„–16 (1366), 21.04—27.04.2018



Формальне каяття не звільняє від покарання, - суд

в„–16 (1366), 21.04—27.04.2018



У США можна дістати строк за вбивство, якого ви не здійснювали

в„–15 (1365), 14.04—20.04.2018



Виявляється, в Україні не можна карати за підробку офіційного документу

в„–13 (1363), 31.03—06.04.2018



В Україні законодавчо дозволили секс між неповнолітніми

в„–11-12 (1361-1362), 17.03—30.03.2018



Уряд потурбувався про спадщину санкціями у КК

в„–9 (1359), 03.03—09.03.2018



Відмінності та позитиви кримінального законодавства ФРН

в„–7 (1357), 17.02—23.02.2018



Маніпуляція з лічильниками енергії може потягти на 5 років тюрми

в„–7 (1357), 17.02—23.02.2018



Нововведення в КПК: що позитивного і як ними послуговуватися

в„–6 (1356), 10.02—16.02.2018



Депутати пропонують за шантаж ув’язнювати до 10 років

в„–6 (1356), 10.02—16.02.2018



За захоплення влади в сільраді буде кримінальна відповідальність

в„–4 (1354), 27.01—02.02.2018



Що змінилося в КПК (порівняльна таблиця)

26.12.2017



Член правління ААУ Віталій Наум: Підставою для виправдувальних вироків стає те, що докази зібрані з порушенням процедури

в„–49 (1347), 16.12—22.12.2017



Як захиститись від сексуальних домагань в Україні

в„–47-48 (1345-1346), 09.12—15.12.2017



Судді попросили вилучити з КК фіктивне підприємництво

в„–41 (1339), 28.10—03.11.2017



За пошкодження чужого майна – штраф (проект)

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



До злочинів пропонують віднести тільки ті діяння, які варті реальних тюремних строків

в„–37 (1335), 30.09—06.10.2017



Новий КПК більш гуманний за попередній: у ньому пом’якшувальні обставини застосовуються без обмежень

в„–36 (1334), 23.09—29.09.2017



ВСУ вказав на значення коми у визначенні покарання

в„–36 (1334), 23.09—29.09.2017


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/133251.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/133251.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031