Законодавство Азербайджану забороняє юристам брати участь у судових процесах без членства в адвокатській лізі. Виявилося, що тих, хто висловлює претензії до системи, можуть туди й не прийняти. Європейський суд з прав людини визнав неможливість такої дискримінації через вираження власних поглядів.
Чужі серед своїх
Реформування інституту адвокатури в Азербайджані відбувалося за схожим з Україною сценарієм. Новий закон про адвокатуру та адвокатську діяльність, нові вимоги щодо представництва клієнтів у кримінальному судочинстві, нова об’єднуюча асоціація для всіх правників.
Однак де-факто формування єдиної адвокатури в Азербайджані відбувалося далеко не прозоро. І деякі сміливці висловлювалися щодо відсутності в країні незалежної судової влади та юридичної професії. Серед них були й відомі захисники прав людини Аннагі Гаджибейлі та Інтигам Алієв.
Створення асоціації, яка мала об’єднати всіх правників, передбачало проведення установчих зборів. Усі адвокати автоматично стали засновниками профільної організації. Але не всіх було запрошено на цю знакову подію. Зокрема, тих, хто свого часу дозволяв собі осуд, покликати забули. Звичайно, адвокати, яким фактично заборонили отримати такий статус, відреагували на образу, підписали петицію про незаконність проведення зборів та вирушили з нею до суду.
Проте у 2005 році до «Перехідних положень» закону внесли поправки, які, по суті, змушували всіх, хто має спеціальний дозвіл на надання правових послуг, уступити до професійного об’єднання і тим самим підтвердити свої повноваження як адвоката. А.Гаджибейлі та І.Алієв також були змушені подати заяву на вступ.
Далі розпочалася процедура розгляду заяв президією асоціації, де претендентів звинуватили в кривдженні адвокатської спільноти. Правозахисники спробували пояснити, що не мали наміру домогтися визнання нелегітимності самої асоціації, а лише прагнули вказати на недотримання вимог закону щодо проведення установчих зборів. Також заявники наполягали на необхідності отримання членства задля продовження надання юридичних консультацій. Однак уповноважений орган асоціації, не обтяжуючи себе обґрунтуванням рішення, відмовив їм у цьому.
Щоб надалі займатися адвокатською діяльністю, потрібно було довести незаконність відхилення їхніх заяв. Тож адвокати знову звернулися до суду. Однак він не задовольнив позову. Тому фахівцям із питань захисту прав людини довелося звернутись у Страсбург.
Боротьба з дискримінацією
Підґрунтям стало порушення права на свободу вираження поглядів. Адвокати не вперше зверталися до ЄСПЛ, І.Алієв виграв там 40 справ, тому про програш заявники навіть не думали.
Суд з’ясував, що вирішення питання про допуск до асоціації належало до виключної компетенції членів президії, вони керувалися своїм статутом. А там не містилося жодних застережень щодо аргументації відмови. Виходить, ні внутрішнього розпорядку, ні норм закону президія не порушила.
Утім, ст.1 профільного закону Азербайджану декларує заборону будь-якого втручання в професійну діяльність адвокатів та їхніх професійних об’єднань. На щастя, у колі фахівців з міжнародного права на забезпечення тотожних прав дивляться значно ширше. Саме тому заявники відстоювали свою позицію відповідно до стст.6, 10, 11, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до неї.
На противагу аргументам заявників, відповідач наголошував на відсутності доказів відмови у вступі через негативні висловлювання. Також ставилися під сумнів подані ними документи та аудіозаписи засідань. Але ще в національному провадженні представники асоціації чітко зазначили, що перший заявник не був прийнятий до її лав через його позицію стосовно функціонування об’єднання. Водночас від них не пролунало жодного зауваження до професійних якостей адвокатів та їхньої діяльності.
Перемога самозахисту
Таким чином, у рішенні від 19.04.2018 у справі «
,%22documentcollectionid2%22:[%22JUDGMENTS%22],%22itemid%22:[%22001-182173%22]}]Hajibeyli and Aliyev v. Azerbaijan» інтернаціональні норми виправдали сподівання адвокатів. ЄСПЛ підтвердив, що дії представників асоціації, які призвели до позбавлення права заявників на вступ до її лав, є неправомірним утручанням у професійну діяльність. Суд також наголосив на тому, що створення справедливої системи правосуддя гарантує незалежність адвокатів без будь-яких обмежень, впливів, спонукань, тиску або погроз. У тексті також викладена рекомендація уряду щодо сприяння свободі професії адвоката без дискримінації та неналежного втручання з боку влади чи громадськості.
Таким чином, Євросуд визнав, що ст.10 конвенції охороняє свободу поглядів тих, хто представляє і захищає інтереси інших. За адвокатами закріплене право брати участь у громадському обговоренні питань, що стосуються закону, здійснення правосуддя. Вони можуть долучатися до організацій усіх рівнів або створювати їх, не зазнаючи сегрегації. Водночас, володіючи такими привілеями, захисники не повинні відступати від вимог закону та визнаних стандартів етики. Разом з тим ЄСПЛ наголосив на тому, що давати дозвіл на приєднання до цієї професії повинен виключно незалежний орган.
Утім, для забезпечення абсолютної об’єктивності ці рішення повинні переглядатися неупередженою установою — судом.
Крім того, у рішенні вказується, що оскаржувана процедура прийняття до асоціації повинна мати належне закріплення у внутрішніх правовстановчих документах, узгоджених із законодавством. Тоді особи, які є або хочуть стати учасниками певних правовідносин, могли б розуміти та передбачати наслідки своїх дій. Натомість певна розмитість у статуті спричинила конфлікт в адвокатських колах.
Оскільки внаслідок такої упередженості з боку керівництва асоціації адвокати близько 12 років не могли провадити професійну діяльність, вони спробували домогтися компенсації матеріальної шкоди через ЄСПЛ. Але у Страсбурзі залишилися на попередніх позиціях і відмовилися брати до уваги припущення заявників щодо їх можливого доходу за цей період.
Одначе правозахисники не залишилися без сатисфакції: Суд постановив виплатити їм €9500 та €7000 як компенсацію моральної шкоди. А національні професійні асоціації у свою чергу отримали застереження від європейської спільноти щодо права доступу до професії.
http://zib.com.ua/Інтигам Алієв, захищаючи власні права, підтвердив статус представника-переможця в ЄСПЛ.
Матеріали за темою
Завантажити більше публікаційКоментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —
[url=http://zib.com.ua/ua/comments/132881.html]Читати всi
[url=http://zib.com.ua/ua/print/132881.html][url=#][/url]
Долучайтесь до нас у Facebook
