Авторизація

» » » Нові правила зобов’яжуть відраховувати роялті й додадуть проблем ТБ

Нові правила зобов’яжуть відраховувати роялті й додадуть проблем ТБ

На початку лютого в парламенті зареєстрували законопроект, яким пропонуються чергові нововведення щодо авторського й суміжного права. Документ містить як цілком закономірні та актуальні положення, так і низку контроверсійних ініціатив, що можуть спричинити неочікувані наслідки для деяких гравців на ринку.
Публічні ліцензії: безплатні чи ні?
Згідно з поясненнями авторів проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (№7539) документ покликаний гармонізувати вітчизняну правову базу зі стандартами Європейського Союзу та імплементувати відповідні положення угоди про асоціацію з ЄС.
Серед прогресивних змін — пропозиція нарешті легітимізувати статус публічних ліцензій. Ідеться про дозволи на використання контенту, який правовласник пропонує використовувати на типових умовах і без укладення традиційного письмового договору. Застосування публічних ліцензій в епоху інформаційних технологій вже давно стало звичним явищем у всьому світі. Наприклад, загальноприйнятим є використання безкоштовних фотографій з фотобанків, музики з відкритих каталогів або відкритого програмного забезпечення.
Проте в Україні далеко не всі знають, що таке використання фактично є порушенням. Адже український закон вимагає, щоб ліцензія на використання мала письмову форму. Тому особи, які сьогодні використовують відкритий контент, розраховуючи на «публічну ліцензію», наражаються на ризик.
Відповідно до положень проекту №7539 публічна ліцензія буде вважатися наданою в момент учинення будь-якої активної дії щодо прийняття пропозиції власника. Наприклад, звичне натискання в Інтернеті на опцію «прийняти умови ліцензії» вважатиметься її наданням.
Передбачається також, що публічна ліцензія може бути безплатною. Це досить важливе положення з огляду на вимогу ч.3 ст.1109 Цивільного кодексу. Адже винагорода є істотною умовою ліцензійного договору. Як наслідок, відсутність у договорі умови про роялті може породити спір про його неукладеність.
Право на гіперлінки та репост
Також ідеться про певне «переформатування» переліку майнових прав власника об’єкта авторського права. Зокрема, у чинному законі «Про авторське право і суміжні права» серед повноважень власника є право на «подання твору до загального відома публіки», аналогом якого в європейській директиві 2001/29/ЄC є «communication to the public».
Саме таке право в судовій практиці ЄС оцінюється при вирішенні питання про законність розміщення гіперлінків або репост матеріалів у Інтернеті. Так, якщо суд установить, що спірний об’єкт копірайту вже було оприлюднено в мережі раніше, то наступне розміщення гіперлінку на нього зазвичай визнаватиметься законним, оскільки доведення до відома нової публіки не відбувається.
Однак автори проекту з невідомих причин прагнують відійти від такого термінологічного підходу та замінити право «на подання твору до загального відома публіки» на «право інтерактивного доступу». На додаток до цього пропонується зміст терміну «відтворення твору» (інакше кажучи, виготовлення копій) деталізувати та розуміти під ним у тому числі й «опосередковане і тимчасове відтворення твору будь-яким способом та в будь-якій формі». За таких умов здійснення репосту відеоролика чи іншого твору в соціальній мережі можна буде вважати «опосередкованим відтворенням», а не «поданням до відома публіки», як прийнято вважати в Євросоюзі.
У судовій практиці України дії особи щодо розміщення інформації в Інтернеті кваліфікуються або як «відтворення твору», або як «подання твору до загального відома публіки». Якщо припустити, що запропоновані в проекті №7539 зміни будуть унесені до закону, отримаємо ситуацію, за якої з’явиться широке розуміння терміна «відтворення твору», зникне право на «подання твору до загального відома публіки» та з’явиться нове право на «інтерактивний доступ».
Такі зміни прогнозовано можуть зумовити появу поля для правових спорів. Зокрема, суперечки можуть виникнути з приводу того, як кваліфікувати дії інтернет-користувачів щодо розміщення гіперпосилань і, відповідно, як оцінювати законність чи незаконність таких дій.
Крім того, планується встановити додатковий виняток із правила правової охорони, актуальний для інтернет-провайдерів. За аналогією з європейським регулюванням, не вважатиметься порушенням передання й тимчасове зберігання творів в умовах, коли це є частиною технологічного процесу (наприклад, передання інформації мережами провайдера або зберігання інформації хостинг-провайдером). Утім, такі винятки повинні узгоджуватися з раніше внесеними до закону «Про авторське право і суміжні права» нормами, які визначають процедуру реагування провайдера на скаргу про он-лайн-піратство.
Без посередника ніяк?
Чи не найбільше дискусій спричинило визначення місця та статусу організацій колективного управління правами. Загалом не викликає сумнівів, що діяльність ОКУ в нашій державі потрібно впорядкувати, оскільки вона є непрозорою та неефективною. Більше того, саме проблеми у сфері колективного управління стали чи не першопричиною внесення України черговий рік поспіль до спеціального звіту 301як пріоритетної країни, відносно якої ведеться спостереження. Така подія може обернутися торговими санкціями в разі відсутності оперативного реагування.
Водночас запропоновані в проекті №7539 нововведення викликають суспільний опір, особливо на ринку телерадіомовлення. Зокрема, як для телеканалів, так і для кабельних провайдерів укладення договорів з ОКУ може стати імперативним. Відсутність такої угоди унеможливить як оформлення, так і продовження ліцензії на мовлення чи програмну послугу.
На противагу цьому чинне правове регулювання дозволяє гравцям на медіаринку самостійно визначати спосіб набуття авторських і суміжних прав, у тому числі уникати співпраці з ОКУ. Приміром, телеканал може придбати права на фільм безпосередньо в правовласника або його повіреного. Провайдер у свою чергу здатен домовитися з телеканалом про включення до договору на ретрансляцію умови про очищенню прав телеканалом або придбати права безпосередньо в правовласника.
Якщо ж зміни будуть унесені, телеканали та провайдери втратять вказану диспозитивність і повинні будуть обов’язково співпрацювати з ОКУ.
Імперативною стане й виплата роялті виключно через ОКУ. Можна припустити, що додаткові витрати телерадіоорганізації спробують перекласти на користувачів своїх послуг.
Важливо, аби зміни до закону «Про авторське право і суміжні права» щодо діяльності ОКУ розглядались у зв’язку з реформою самої системи таких організацій. Інакше надання їм додаткових повноважень в умовах засилля несумлінних учасників ринку не призведе до розв’язання проблем, а навпаки, спричинить їх загострення.
На користь роботодавця
Серед інших змін — розподіл авторських прав на твори, життя яким дали працівники державних органів або на замовлення держави. Правовласниками таких творів будуть відповідні органи влади.
Є намір утілити в життя й інші зміни щодо «службових» творів. Зокрема, сьогодні відповідно до положень ЦК авторські майнові права на такі твори належать роботодавцю та працівнику спільно. За вказаних умов, якщо з працівником окремо не підписано авторського договору або відповідні умови про права не включено до трудового договору, розробник зберігатиме права на свої напрацювання нарівні з роботодавцем.
Для комп’ютерних програм і баз даних планується змінити вирішення цього питання на користь роботодавця. Так, якщо твори з’явилися на світ згідно з трудовим договором і за відсутності інших домовленостей, власником буде тільки роботодавець.
Не забудьте заплатити автору!
Детально прописано й порядок розрахунку винагороди в разі продажу твору образотворчого мистецтва (картини, скульптури, гравюри тощо). Винагорода автору або його спадкоємцю виплачується, якщо ціна перевищує дві мінімальні зарплати.
Конкретна сума залежатиме від ціни. Наприклад, якщо вона не перевищуватиме суми, еквівалентної 59 мінімальним зарплатам, — 5% від ціни угоди. Якщо ж ціна буде вищою, то відсоток пропорційно зменшуватиметься. Сплачуватиме винагороду продавець незалежно від того, діє він від свого імені чи є посередником.
Змін зазнають і санкції за порушення авторського й суміжного права. Так, до ст.512Кодексу про адміністративні правопорушення хочуть додати новий вид порушення — невиплату роялті, а також збільшити розмір штрафу за це. Крім того, пропонується дозволити суду змушувати порушників відшкодовувати не просто збитки, а їх суму в подвійному розмірі.
До переліку суб’єктів, які можуть звертатися по судовий захист, додано «професійні організації захисту». Статус таких утворень та їх відмінність від повірених або організацій колективного управління правами, котрі зазвичай захищають права авторів, поки що невідомий.http://zib.com.ua/
Нові правила зобов’яжуть відраховувати роялті й додадуть проблем ТБ

У разі ухвалення проекту в нинішньому вигляді телевізійники ризикуватимуть утратою ліцензії, якщо не домовляться з ОКУ.

Матеріали за темою



Експерти з’ясовували, що заважає захисту прав в Інтернеті

в„–6 (1356), 10.02—16.02.2018



Авторське право на замовні твори врегулюють у законі

в„–5 (1355), 03.02—09.02.2018



ВККС допустила ще 56 осіб на конкурс до IP-суду

18.01.2018



ВККС визначила ще 23 учасників на конкурс до IP-суду

11.01.2018



Спір компаній через схожу назву вирішився через суд

09.01.2018



Дані міжнародних компаній не є належним обґрунтуванням позову

в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018



ВККС допустила ще 50 кандидатів на конкурс до IP-суду

27.12.2017



ВККС допустила перших 16 кандидатів на конкурс до IP-суду

18.12.2017



Судді можуть іти на конкурс до IP-суду заради оцінювання

в„–49 (1347), 16.12—22.12.2017



ВККС обиратиме, кого ще допустити на конкурс суддів ВСІВ

12.12.2017



Кого допустити на конкурс суддів інтелектуального суду, вирішить ВККС

08.12.2017



ВККСУ шукає 21 суддю інтелектуального суду

01.12.2017



Чи можуть норми щодо інтелектуальної власності в угоді з ЄС застосовуватися без їх імплементації?

в„–44 (1342), 18.11—24.11.2017



Угода з ЄС може суттєво збільшити навантаження на суди

14.11.2017



ВСУ зробив висновок щодо підсудності IP-спорів

в„–42 (1340), 04.11—10.11.2017



IP-суд: зарплата хороша, навантаження помірне, а ще й закордонні відрядження

в„–42 (1340), 04.11—10.11.2017



Як урегулювати відносини авторів і підштовхнути розвиток ІТ-індустрії

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



Чого не догледіли реформатори, створюючи IP justice в Україні

в„–39 (1337), 14.10—20.10.2017



Щодо IP justice є три ключові питання, - адвокат

17.10.2017



Чи переважить значення інтелектуального суду законодавчі недоліки

в„–39 (1337), 14.10—20.10.2017


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/132218.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/132218.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Січень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031