Авторизація

» » » Як уніфікувати іспит і конкурс для суддів та кандидатів у судді

Як уніфікувати іспит і конкурс для суддів та кандидатів у судді

Судді та претенденти на посади в місцевих судах конкурують між собою за вільні місця. Так визначив законодавець. Утім, процедури складання іспитів при доборі кандидатів у судді та кваліфікаційного оцінювання дещо різняться. Тому розбіжності можуть викликати побоювання щодо об’єктивності та чесності змагань за вакансію. Як же уніфікувати правила екзамену та конкурсу?
Коли чекати оновлення
За задумом глави держави, який є ініціатором судової реформи, оновлення суддівського корпусу здійснюється двома шляхами: через оцінювання діючих суддів та добір нових. Так, 3 квітня 2017 року ВККС оголосила добір кандидатів на посади суддів місцевих судів з урахуванням 600 прогнозованих вакансій. Нині 692 кандидати, які успішно подолали етап тестування рівня загальних теоретичних знань у галузі права та володіння державною мовою, проходять спеціальну перевірку.
Крім цих претендентів, згідно з п.29 «Перехідних та прикінцевих положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» брати участь у конкурсі можуть кандидати, звільнені від етапів відбіркового іспиту та спеціального навчання, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад та включені до рейтингового списку (так званий другий та третій добори).
Претендентів, котрі виявили бажання складати кваліфікаційний іспит, приблизно 700. Отже, сьогодні є майже 1300 осіб, які можуть частково оновити та посилити суддівський корпус. Справа — за ВККС. Вона вже затвердила нормативно-правові акти, які регламентують процедуру спецпідготовки кандидатів. Тепер необхідно відправити претендентів на навчання та, що найголовніше, провести кваліфіспит, оголосити конкурс.
До речі, з огляду на те, що рік спеціальної підготовки — зовсім немалий строк в умовах наявності судів без суддів, можливо, рішення ВККС про скорочення терміну (ч.3 ст.77 закону дозволяє зробити це) розв’язало би проблему досить тривалої процедури добору.
Одночасно з добором ВККС здійснює оцінювання всіх діючих суддів на відповідність критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної), професійної етики та доброчесності. Недавно в рамках прикарпатського регіонального суддівського форуму секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка заявив, що «оцінювання — в пріоритеті, адже це чіткий показник того, якісний суддя чи ні», а вже «потім — переведення та добір суддів».
Виходить, передусім комісія зосереджуватиме свої сили на оцінюванні діючих суддів і лише згодом уливатиме свіжу кров, тобто оцінюватиме кандидатів у процедурі добору. До речі, на тому ж форумі С.Щотка зазначив, що перші конкурси в суди пройдуть у 2019 році.
Підписуючи укази щодо реорганізації системи правосуддя, Президент наголосив: «У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів». Утім, як бачимо, реальність дещо інша. Якщо плани ВККС щодо строків проходження спецпідготовки, проведення кваліфіспиту та оголошення конкурсу не зміняться, то такого бажаного оновлення судової влади слід почекати принаймні 2 роки.
Сподіватимемося, що комісія знайде сили та ресурси, аби прискорити цей процес. Адже в цьому зацікавлене як суспільство, так і судді, на яких в останні роки значно зросло навантаження. Зацікавлені в цьому й самі кандидати, для яких перебування протягом досить тривалого часу в невизначеному стані викликає дискомфорт.
Нормативні приписи
Як же будуть проводитися конкурси? Це питання турбує претендентів на посади суддів та діючих суддів з установ, які будуть реорганізовані та ліквідовані в процесі оптимізації. Адже в пп.5 п.161 розд.XV «Перехідні положення» Конституції передбачено: у випадках реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді таких судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду судді в порядку, визначеному законом. На тому, що «нові суди будуть формуватися на абсолютно прозорому конкурсі», наголошував і Президент, підписуючи укази щодо оптимізації судової системи.
У ч.8 ст.79 профільного закону визначено, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакансій у місцевих судах на основі рейтингу кандидатів на посади суддів та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами кваліфікаційних іспитів, складених у межах процедури добору суддів чи в межах процедури кваліфікаційного оцінювання відповідно.
У пп.2.4, 7.1, 7.2 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС від 2.11.2016 №141/зп-16, передбачено, що такий конкурс проводиться на основі рейтингу, складеного за результатами кваліфспитів у межах процедури добору суддів (для кандидатів у судді, зарахованих до резерву) чи іспитів у межах процедури кваліфоцінювання (для суддів, які подали заяви про участь у конкурсі).
Конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом. У разі однакової позиції в кандидатів та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншої установи, перевага надається учаснику, який набрав більшу кількість балів за виконане під час кваліфіспиту практичне завдання, а за однакової кількості балів — учаснику, який є суддею. За однакових результатів у конкурсі учасників, які є суддями, перевага надається тому, який має більший стаж роботи на посаді судді. Якщо учасники не мають стажу роботи на посаді судді або мають однаковий стаж, перевага віддається учаснику, який має більший стаж професійної діяльності у сфері права.
Таким чином, особи, які виявили бажання стати суддями, будуть розглядатися в одній площині із суддями, які виявили намір перевестися до іншого місцевого суду, а також із суддями, які беруть участь у конкурсі при реорганізації чи ліквідації установ. Конкурс між ними буде проводитися на основі рейтингу, визначеного за результатами кваліфікаційних іспитів (у межах добору та оцінювання). Тобто враховуватиметься тільки компетентність.
«Нерівність» через спеціалізацію
Якщо судді та кандидати конкуруватимуть за вакансії, то, виходячи з принципів рівності та справедливості в конкурсній процедурі, цілком логічно, що їм усім мають бути забезпечені рівні можливості при складанні іспиту. До того ж порядок складання іспиту та методика визначення його результату в межах процедур добору суддів та оцінювання мають бути максимально уніфіковані.
Відповідно до чч.2, 3 ст.78 закону кваліфіспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спецпідготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя. Кваліфіспит проводиться шляхом письмового анонімного тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.
Одночасно законодавець визначив: «іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на таку посаду) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією» (абз.1 ч.2 ст.85 закону).
Отже, кваліфіспит, який складають претенденти на суддівські посади, та іспит, який проводиться в межах кваліфоцінювання, за своєю суттю повинні бути ідентичними. Разом з тим у процедурі оцінювання передбачено, що «тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації» (абз.3 ч.2 ст.85 закону). А от претенденти на посади в місцевих судах, на відміну від суддів, а також кандидатів у судді вищих інстанцій, таких привілеїв позбавлені. Вони не можуть обирати спеціалізацію, хоча таке право було надано навіть кандидатам у судді Верховного Суду, частина з яких у Великій палаті ВС слухає справи з усіх спеціалізацій.
Порядку складання кваліфіспиту, методики оцінювання кандидатів у судді першої інстанції на виконання вимог ч.5 ст.78 закону ВККС ще не затвердила. Отже, поки що достеменно невідомо, як цих претендентів будуть оцінювати. Утім, проаналізувавши зміст ч.9 ст.78 закону та пп.6.5, 6.6 положення про проведення конкурсу, можна зробити висновок: у рейтингу окремо відображатимуться бали за завдання, якими перевіряється здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями, і цей рейтинг визначається (порівнюється), виходячи зі спеціалізації суду, на посади в якому оголошено конкурс. У свою чергу це говорить про те, що, за задумом законодавця, кандидати в судді першої інстанції мають бути універсалами та складати іспит з усіх спеціалізацій.
Виникає ситуація: претенденти на посади суддів місцевих судів у межах процедури виконують тестові завдання, які включають питання з усіх спеціалізацій, а також практичні завдання з усіх спеціалізацій. А діючі судді — лише з однієї спеціалізації. З одного боку, такі положення дають кандидатам більше можливостей, оскільки є шанс стати суддею в судах різної юрисдикції. З другого ж — готуватися з усіх спеціалізацій одночасно набагато складніше, ніж з однієї, що, безсумнівно, впливатиме на кількість набраних балів.
Чи можна говорити в такому випадку про рівність? Навряд. Можливо лише мінімізувати нерівність, забезпечивши кандидатам право складати саме такі тести, які опубліковані для діючих суддів, котрі проходять оцінювання, та в таких самих умовах. Принаймні сумнівів щодо рівня складності завдань для різних категорій конкурсантів у такому випадку не виникатиме.
Бали та відсотки
Крім того, у чч.6 і 7 закону визначено, що результати кваліфіспиту дійсні протягом трьох років із дня складення іспиту. Якщо особа набрала менше ніж 75% максимально можливого бала кваліфспиту, то вважається такою, що не склала його.
Одночасно жодних вимог до мінімального прохідного бала для суддів, які складають іспит у межах оцінювання, як і щодо строку дії результатів іспиту для суддів закон не містить. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджені рішенням ВККС від 4.11.2016 №144/зп-16, передбачають: мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного зав-дання визначають члени комісії, які забезпечують проведення відповідного іспиту, за критеріальним методом.
29 січня 2018 р. ВККС установила мінімально допустимий бал іспиту — 50% від максимально можливого бала в разі набрання суддею: 50% і більше від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тесту; 50% і більше від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
Що це може означати на практиці? Претендент, який не має суддівського досвіду, при складанні кваліфіспиту, що включає питання з усіх спеціалізацій, набрав, наприклад, 70% від максимально можливого бала. Він не буде зарахований до резерву, тому не матиме права брати участь у конкурсі на посаду в суді. Утім, суддя, який склав іспит у процедурі оцінювання та підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, отримавши 50—60% від максимально можливого бала при складанні іспиту лише з однієї спеціалізації, матиме можливість брати участь у конкурсі на посади в новоствореному суді або (якщо є таке бажання) перевестися до іншої установи.
З огляду на те що в процедурі оцінювання суддя підтверджує здатність здійснювати правосуддя в суді, в якому працює, напевно, можна погодитися: 50% від максимально можливого бала достатньо для того, аби суддя був визнаний таким, що відповідає посаді, яку займає. Разом з тим, якщо суддя має намір перевестися та брати участь у конкурсі на вакантну посаду, то такого бала явно недостатньо. Отже, маємо дискримінацію, адже для кандидатів процедура ускладнюється, а для діючих суддів — полегшується.
Такий стан справ може призвести до того, що як загалом у суспільстві, так і серед членів правничої спільноти зокрема може скластися враження, що суддям створені штучні переваги. Очевидно, такі думки не підуть на користь ні суддям, ні судовій владі в цілому.
До того ж відповідно до закону кандидат має набрати не менше ніж 75% від максимально можливого бала кваліфіспиту, тобто всієї суми балів, отриманих учасником іспиту за результатами анонімного письмового тестування та виконання 4 практичних завдань (ч.7 ст.78). Якщо ВККС не піде шляхом ускладнення порядку складання кваліфіспиту та встановить мінімальний бал за іспит у цілому, як визначено в законі, а не окремо для тестування та письмових завдань (як було під час проведення конкурсу на посади у ВС) або взагалі для кожної з 4 спеціалізацій, то тоді шанси кандидатів дещо зростуть. Кожний з них матиме можливість підвищити свій загальний бал за рахунок балів, набраних у «рідній» спеціалізації.
Потрібна тотожність
Оскільки законодавець передбачив, що судді та інші кандидати конкурують за вакансію, то цілком логічно, аби процедури складання іспитів у межах добору та кваліфоцінювання були повністю уніфіковані. Розбіжності можуть викликати побоювання щодо об’єктивності та чесності конкурсу. Безперечно, про дотримання рівних умов можна було б говорити, коли б суддя, який бажає перевестись і претендує на вільну посаду, складав іспит на тих самих умовах, що й кандидати.
На жаль, нині без унесення змін до закону зрівняння досягти неможливо, але ВККС у межах визначених законом повноважень усе ж таки може зробити певні кроки.
По-перше, необхідно прийняти порядок складання кваліфікаційного іспиту, методику оцінювання кандидатів, які за змістом повинні відповідати Порядку проведення іспиту та Методиці встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, що вже затверджені комісією. По-друге, варто дати можливість кандидатам скласти іспит відповідно до бази тестових запитань, які сформовані для складання іспиту суддями в процедурі кваліфоцінювання. По-третє, потрібно встановити для суддів, які беруть участь у конкурсі, мінімальний прохідний бал за результатами іспиту в межах кваліфоцінювання на тому ж рівні, який передбачено для кваліфіспиту, що складають особи, котрі претендують на посаду судді в місцевому суді (75%).
Об’єктивність і чесність проведення іспитів і конкурсів упливає на довіру до організатора цих процедур, а також у цілому на довіру суспільства до судової влади, що є першочерговим завданням усієї реформи. Як буде виконано це завдання — покаже час.
Сподіватимемося, що ВККС знайде необхідний баланс між необхідністю оновлення суддівського корпусу за рахунок кандидатів і збереженням цінних суддівських кадрів. Правильні шляхи вирішення проблем, пов’язаних з уніфікацією процедури іспитів та конкурсу між різними категоріями кандидатів, можуть бути знайдені.http://zib.com.ua/
Як уніфікувати іспит і конкурс для суддів та кандидатів у судді

Матеріали за темою



Порошенко оновив склад Ради з питань судової реформи

28.02.2018



Судді ВСС готові перевестися до київських судів або до ВС

27.02.2018



В Україні судову систему готують до приходу спасителя?

27.02.2018



Суддів непокоять надто стислі строки попереднього врегулювання спору

в„–8 (1358), 24.02—02.03.2018



ВККС планує перевести 41 суддю ВГС і 26 суддів ВАС

20.02.2018



У найближчі 2 тижні ВККС переведе суддів ВСУ та вищих спецсудів

в„–7 (1357), 17.02—23.02.2018



Три зміни для Феміди: нова кількість суддів, поступливі працівники апарату та недоторканні апеляції

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



Чи може відсутність резонансних справ бути показником готовності суду до ліквідації

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



Визначені суди, які ліквідують першими

12.01.2018



Суди не ліквідують, поки в них не розглянуть резонансні справи, – Холоднюк

12.01.2018



Чому укази про утворення окружних судів віщують нелегкі часи

в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018



Навесні буде визначена нова чисельність суддів в окружних судах

12.01.2018



АРССУ звернулася з 3 питаннями щодо укрупнення судів

04.01.2018



Порошенко встиг підписати укази про укрупнення судів (оновлено)

29.12.2017



Реорганізація судової системи в 2018 році може не закінчитися

в„–51-52 (1349-1350), 30.12—31.12.2017



ВРП оприлюднила нові списки судів, що укрупнюватимуть

27.12.2017



ВРП ухвалила ще 6 проектів указів про укрупнення судів

26.12.2017



ВРП оприлюднила перелік 142 судів, що укрупнюються

22.12.2017



ВРП погодила створення зразу 74 окружних судів

22.12.2017



Які суди мають залишитися на лівому березі столиці?

в„–49 (1347), 16.12—22.12.2017


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/132016.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/132016.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Червень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930