Авторизація

» » » ВСУ з’ясував, хто відшкодовує шкоду в разі ліквідації підприємства

ВСУ з’ясував, хто відшкодовує шкоду в разі ліквідації підприємства

Якщо при ліквідації підприємства капіталізація платежів у відшкодування шкоди не проведена, регресна вимога подається органам соцстрахування. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №212/411/17-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
6 грудня 2017 року
м.Київ
№212/411/17-ц
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого — ОХРІМЧУК Л.І.,
суддів: ГУМЕНЮКА В.І., СІМОНЕНКО В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 4 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання, за заявою ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2016 року Особа 4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що його батько — Особа 5 з 1984 року працював на шахті ім.Орджонікідзе рудоуправління ім.Леніна виробничого об’єднання «Кривбасруда».
Висновком Дніпропетровського обласного центру медико-соціальної експертизи від 16.09.2016 встановлено причинний зв’язок смерті його батька Особи 5, який помер Інформація 1, з професійним захворюванням.
Посилаючись на те, що у зв’язку зі смертю батька йому завдано моральної шкоди, пов’язаної з утратою близької людини, позивач просив стягнути з відповідача 640 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 28.02.2017, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.04.2017, позовні вимоги Особи 4 задовольнив частково: стягнув з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь Особи 4 80 тис. грн. моральної шкоди, завданої смертю батька від професійного захворювання, без утримання податку з доходів фізичних осіб та обов’язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
ВСС ухвалою від 22.05.2017 відмовив ПАТ «Кривбасзалізрудком» у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених п.5 ч.4 ст.328 Цивільного процесуального кодексу.
У заяві про перегляд ВСУ ухвали ВСС від 22.05.2017 ПАТ «Кривбасзалізрудком» просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції стст.23, 1167, 1168 Цивільного кодексу.
На обґрунтування заяви ПАТ «Кривбасзалізрудком» надало копію ухвали ВСС від 31.08.2016.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ «Кривбасзалізрудком», перевіривши наведені в заяві ПАТ «Кривбасзалізрудком» доводи, Судова палата у цивільних справах ВСУ дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
За положеннями п.1 ч.1 ст.355 ЦПК, підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно із ч.1 ст.3604 ЦПК суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених ч.1 ст.355 цього кодексу.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що батько Особи 4 — Особа 5 з 25.06.84 до 31.12.98 працював на шахті ім.Орджонікідзе рудоуправління ім.Леніна виробничого об’єднання «Кривбасруда» підземним дробильником 4 розряду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про спеціальний режим реструктуризації гірничо-рудних підприємств Кривбасу, гірничо-хімічних підприємств Яворівського і Роздольського «Сірка» та Стебницького «Полімінерал» Львівської області» від 2.03.98 №258, п.1 наказу Міністерства промислової політики від 29.07.98 №263 Державне виробниче об’єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було перейменовано у Державне підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат».
Згідно з п.2 цього наказу правонаступником перейменованого ДВО по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було призначене ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат».
Відповідно до п.1 наказу Міністерства промислової політики «Про реорганізацію Криворізького державного залізорудного комбінату» від 12.07.99 №248 та п.1 наказу ДАК «Укррудпром» від 31.12.99 №347 ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» шляхом реорганізації було перетворено у дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» ДАК «Укррудпром».
Згідно з п.3 наказу ДАК «Укррудпром» від 31.12.99 №347 дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» є правонаступником реорганізованого ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат».
Відповідно до спільного наказу Державного комітету промислової політики та Фонду державного майна «Про реорганізацію Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат» від 19.02.2001 №66/245 та п.1 наказу державної акціонерної компанії «Укррудпром» від 30.07.2001 №290 дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» державної акцiонерної компанiї «Укррудпром» шляхом реорганізації було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», правонаступником якого є ПАТ «Кривбасзалізрудком».
На підставі договору оренди від 30.12.98, укладеного між генеральним директором ВАТ «Кривбасзалізрудком» та генеральним директором ВАТ «ЦГЗК», шахта ім.Орджонікідзе була передана в строкове платне користування орендарю.
Згідно з договором купівлі-продажу від 9.11.2001 ВАТ «Кривбасзалізрудком» передало у власність ПАТ «ЦГЗК» майно цілісного майнового комплексу шахти ім.Орджонікідзе.
За пп.1.1—1.3 цього договору, здійснено передання у власність обладнання, інвентаря та іншого майна на суму 2 млн 366 тис. 54 грн.
З 1.01.99 Особу 5 переведено по шахті ім.Орджокнікідзе дільниці №3 підземним дробильником 4 розряду.
2.04.2012 Особа 5 звільнений з роботи ПАТ «ЦГЗК» за переведенням у ТОВ «Екоспецінвест».
Інформація 1 Особа 5 помер.
10.03.2004 у ВАТ «ЦГЗК» проводилось розслідування випадку хронічних професійних захворювань у Особи 5. З копії акта від 10.03.2004 №3 розслідування професійного захворювання, що долучений до матеріалів справи, встановлено такі захворювання: пиловий бронхіт І ст.; емфізема легень І—ІІ ст.; ДН І—ІІ ст.; нейросенсорна приглухуватість справа І ст. (з легким зниженням слуху), зліва ІІ ст. (з помірним зниженням слуху).
12.12.2006 на ВАТ «ЦГЗК» проведено розслідування причин виникнення у Особи 5 професійного захворювання — дв. плечолопатковий періартроз ПФ ІІ ст., деф. артроз ліктьових і колінних суглобів ПФ ІІ ст., стійкий больовий синдром — та складено акт за формою П-4.
Згідно з п.19 цього акта особами, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, зазначено керівництво шахти ім. Орджонікідзе ВАТ «Кривбасзалізрудком», шахти ім.Орджонікідзе, дробильної фабрики, ЦТЕЗ ВАТ «ЦГЗК»; встановлено порушення під час роботи Особи 5 вимог ст.153 Кодексу законів про працю, ст.13 закону «Про охорону праці».
Висновком експерта комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради від 16.05.2016 за фактом смерті Особи 5 встановлено, що смерть останнього настала від хронічного обструктивного захворювання легень, яке протікало з явищами легеневого серця, пилового пневмофіброзу, хронічного обструктивного бронхіту та ускладнилося хронічною легенево-серцевою недостатністю, що і стало безпосередньою причиною смерті.
Висновком Дніпропетровського обласного центру медико-соціальної експертизи від 16.09.2016 встановлено причинний зв’язок смерті Особи 5 з набутим за життя професійним захворюванням.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Особи 4, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідач є належною особою, що несе відповідальність щодо відшкодування моральної шкоди, передбаченої ч.2 ст.1168 ЦК, оскільки Особа 5 набув професійні захворювання, з якими пов’язана його смерть, під час роботи, зокрема у ПАТ «Кривбасзалізрудком»; при цьому суд установив, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами те, що ВАТ «ЦГЗК» є правонаступником шахти ім.Орджонікідзе ВАТ «Кривбасзалізрудком».
Разом з тим у наданій заявником для порівняння ухвалі ВСС від 31.08.2016 міститься висновок про наявність правових підстав для стягнення з ПАТ «ЦГЗК» коштів на відшкодування моральної шкоди, передбаченої ч.2 ст.1168 ЦК, оскільки професійне захворювання виникло у батька позивача під час роботи на шахті ім.Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда», правонаступником якої є саме ПАТ «ЦГЗК».
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції стст.23, 1167, 1168 ЦК, закону «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст.466 ЦК УРСР (тут і далі — в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВСУ виходить з такого.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
За ч.2 ст.1168 ЦК, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
У ч.1 ст.37 ЦК УРСР було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
За ст.466 ЦК УРСР, у разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів (ст.465 цього кодексу), належних з неї у зв’язку із заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров’я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.
При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні потерпілому або особам, зазначеним у ч.2 ст.456 цього кодексу, платежі повинні бути капіталізовані за правилами державного страхування і внесені його органам для виплати їх у розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.
У разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування шкоди, заподіяної ліквідованою юридичною особою, пов’язані з ушкодженням здоров’я чи смертю громадянина, пред’являються до вищої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи.
Вимога про збільшення або зменшення розміру одержуваного потерпілим відшкодування шкоди на підставах, передбачених у стст.463 і 464 цього кодексу, пред’являється до правонаступника або, відповідно, до організацій, зазначених у ч.3 цієї статті, або до правонаступника юридичної особи чи організації, зазначених в ч.3 цієї статті, які провадять відшкодування за заподіяну шкоду.
Відповідно до ч.2 ст.5 закону «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об’єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов’язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
Згідно із чч.1 та 6 ст.34 цього закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим законом, — за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.
При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права й обов’язки реорганізованого підприємства.
У пп.2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об’єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки, Міністерства статистики, Антимонопольного комітету від 20.04.94 №43/79/5 (втратило чинність 25.08.2015) було закріплено, що відокремлення — це виділення зі складу підприємства (об’єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства зі складу об’єднань, зазначених у пп.«б» п.3.1 цього положення. Об’єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до п.2.1 цього положення, а також підприємства, що входять до складу об’єднань.
Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов’язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.
У п.32 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 23.06.93 №472 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що при ліквідації, банкрутстві або реорганізації (злитті, приєднанні, поділі, виділенні, перетворенні) підприємства відшкодування шкоди, компенсація всіх видів витрат провадяться правонаступником.
Якщо права й обов’язки ліквідованого підприємства не переходять до правонаступника, суми, що підлягають відшкодуванню, капіталізуються і перераховуються органам державного соціального страхування для виплати їх у розмірі й в терміни, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.
У разі ліквідації або банкрутства підприємства без правонаступника ліквідаційна комісія надсилає офіційне повідомлення про це до місцевого органу державного соціального страхування.
Якщо при ліквідації підприємства капіталізація платежів у відшкодування шкоди не проведена, регресна вимога подається органам державного соціального страхування.
У справі, яка переглядається, суди, ухвалюючи рішення про стягнення моральної шкоди з ПАТ «Кривбасзалізрудком», дійшли висновку про те, що відповідач є правонаступником ДВО «Кривбасруда», та про відсутність належних та допустимих доказів того, що ПАТ «ЦГЗК» є правонаступником прав та обов’язків шахти ім. Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда».
Разом з тим у справі, за результатами розгляду якої суд касаційної інстанції ухвалив рішення, надане заявником для порівняння, міститься протилежний висновок про те, що правонаступником усіх прав та обов’язків шахти ім.Орджонікідзе ДВО «Кривбасруда» є саме ПАТ «ЦГЗК».
При цьому, визнаючи ПАТ «ЦГЗК» відповідальною особою за відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання, суди виходили з того, що з 2001 року на підставі договору купівлі-продажу шахта ім.Орджонікідзе належить саме ПАТ «ЦГЗК», яке, крім зазначеного, згідно з постановами відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі виплачувало страхові виплати у зв’язку з професійним захворюванням та смертю потерпілого.
Зазначені обставини суди залишили поза увагою, тому висновок судів щодо наявності правових підстав для відшкодування ПАТ «Кривбасзалізрудком» моральної шкоди на користь позивача не можна визнати обґрунтованим, а це відповідно до ст.3604 ЦПК є підставою для скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалених у цій справі.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у стст.57—60, 131—132, 137, 177, 179, 185, 194, 212—215 ЦПК, визначено обов’язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів.
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Водночас відповідно до ст.353 ЦПК ВСУ переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом. Згідно із ч.1 ст.3602 ЦПК справи розглядаються ВСУ за правилами, встановленими глгл.2 і 3 розд.V цього кодексу, а тому ВСУ не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Відсутність процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ВСУ ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з пп.«а» п.1 ч.2 ст.3604 ЦПК.
Керуючись п.1 ч.1 ст.355, п.1 ч.1, ч.3 ст.3603, ч.1, пп.«а» п.1 ч.2 ст.3604 ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВСУ
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.
Ухвалу ВСС від 22.05.2017, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.04.2017 та рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова ВСУ є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК. http://zib.com.ua/
ВСУ з’ясував, хто відшкодовує шкоду в разі ліквідації підприємства

Матеріали за темою



ВСУ зробив висновок про відповідальність лізингодавця

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



Як змінилися правила забезпечення позову в цивільному судочинстві

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



ВСУ: частка власності подружжя в новобудові залежить від вкладу в її зведення

в„–3 (1353), 20.01—26.01.2018



ВСУ з’ясовував, коли суд має повторно постановити ухвалу про залишення скарги без руху

в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018



ВСУ висловився щодо вселення дитини у квартиру батька

в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018



Як недолугі батьки можуть безкоштовно звернутись до суду

в„–1-2 (1351-1352), 09.01—19.01.2018



Що змінилося в ЦПК (порівняльна таблиця)

28.12.2017



ВСУ висловився про поділ відремонтованого майна подружжя

в„–50 (1348), 23.12—29.12.2017



Інтереси дитини можуть перевищувати інтереси батьків, – ВСУ

27.12.2017



Новий ЦПК містить 96 новел, але судді впораються, – Луспеник

23.11.2017



ВСУ вказав на нюанс процедури забезепечення позову

в„–43 (1341), 11.11—17.11.2017



Втрачений час не повернути повторним розглядом справи, - ВСУ

в„–43 (1341), 11.11—17.11.2017



Непоіменовані договори: головне визначити правила гри

в„–42 (1340), 04.11—10.11.2017



Яким має бути справедливий суд в апеляції, - позиція ВСУ

в„–41 (1339), 28.10—03.11.2017



Реституція вимагає ефективного механізму її реалізації

в„–41 (1339), 28.10—03.11.2017



Кредит за курсом 8,0: ВСУ нагадав про обчислення суми заборгованості

в„–41 (1339), 28.10—03.11.2017



ВСУ нагадав про елементи складу цивільного правопорушення

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



Відсутніть коштів - не підстава для порушення форми правочину, - ВСУ

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



Чи можлива заміна стягувача з підстав заміни кредитора?

в„–39 (1337), 14.10—20.10.2017



ВСУ нагадав про res judicata при поновленні строків

в„–39 (1337), 14.10—20.10.2017


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/131572.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/131572.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Декабрь 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031