Авторизація

» » » Коли судді не варто розраховувати на висновки експерта

Коли судді не варто розраховувати на висновки експерта

Не кожна призначена судом експертиза може бути проведена належним чином. Наприклад, завадити ДНК-дослідженню може перебування осіб у зоні проведення антитерористичної операції. А іноді повторній перевірці підлягають висновки самих експертів.
Ціна питання
В Апеляційному суді Харківської області підготували узагальнення судової практики застосування районними судами процесуального закону під час розгляду клопотань про призначення експертизи в цивільних справах. Дослідження охоплює період 2015 — І півріччя 2017 р.
В документі зазначається, що відповідно до закону «Про судову експертизу» від 25.02.94 №4038-ХII судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Порядок призначення експертизи регулюється ст.143 Цивільного процесуального кодексу. Експертиза призначається ухвалою суду.
Якщо цього вимагають обставини справи, суд може заслухати експерта щодо питання, яке потребує з’ясування, проінструктувати його й за його клопотанням дати відповідні роз’яснення стосовно сформульованих питань. Про вчинення цих дій повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» від 1.07.96 №710 та наказу Міністерства юстиції «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2017 році» від 31.01.2017 №229/5 з урахуванням індексу споживчих цін за 2016 рік установлено нормативну вартість однієї експертогодини у 2017-му. Для простих експертиз це 99 грн., для експертиз середньої складності — 123 грн. 80 коп., для експертиз особливої складності — 148 грн. 80 коп.
Основними видами експертиз, що призначають суди при вирішенні цивільних справ, є: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; біологічна; екологічна; автотехнічна; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; економічна; товарознавча; автотоварознавча; оціночна; експертиза охорони прав інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча.
Судова експертиза призначається майже у всіх випадках, коли для з’ясування певних обставин справи необхідні спеціальні знання.
Дієздатність та будівництво
За вказаний період у цивільних справах за заявами про визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною та поновлення цивільної дієздатності районні суди призначали судово-психіатричні експертизи на підставі ч.1 ст.239 ЦПК.
Так, апеляційний суд відхилив скаргу у цивільній справі з огляду на те, що поновлення дієздатності особи можливе лише за наявності відповідного висновку судово-психіатричної експертизи про суттєве поліпшення стану здоров’я або одужання. Такий висновок до суду не надано. Тож було зазначено, що суд першої інстанції обґрунтовано зважив на відсутність правових підстав для поновлення цивільної дієздатності заявника.
У справі про усунення перешкод у здійсненні права користування, розпорядження майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, суд задовольнив клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
У справі про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна відповідно до амбулаторної судово-психіатричної експертизи надано висновок про те, що сама особа виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу у формі шизофренії. Через свій психічний стан вона не здатна розуміти значення дій та керувати ними. Таким чином, зібрані докази та їх належна оцінка стали підставою для визнання особи недієздатною. Чугуївський міський суд Харківської області виніс рішення про задоволення відповідної заяви.
Важливе місце в судовій практиці займають будівельно-технічні експертизи. При цьому автори узагальнення зазначають, що будівельно-технічна експертиза призначалась у різних випадках, наприклад у справах щодо реального поділу домоволодіння, виділу частки зі спільного майна, відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири тощо.
Так, ухвалою Московського районного суду м.Харкова у справі про стягнення суми, витраченої на ремонт квартири, у задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи було відмовлено. Особа, яка подавала клопотання, не спромоглася належно обґрунтувати неможливість або недоцільність проведення експертизи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. заслуженого професора М.С.Бокаріуса. А призначення та проведення експертизи «Київською незалежною судовою експертизою», про що йшлося у клопотанні, суперечить п.1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Зокрема, в ній сказано, що експертизи проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції.
Авторство під питанням
Протягом досліджуваного періоду у справах щодо спорів, які виникають із сімейних правовідносин (встановлення батьківства або материнства, оспорювання батьківства), а також у справах щодо спадкового права призначалися судово-медико-генетичні (молекулярно-генетичні) експертизи.
У випадку ухилення відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи у справах про визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на таку експертизу. Ухиленням вважаються умисні дії особи, яка бере участь у справі, спрямовані на унеможливлення проведення експертизи, призначеної судом. Такі дії, як правило, полягають у неподанні експертам необхідних матеріалів або документів, які є в особи, у відмові надати необхідні зразки для дослідження, недопущенні до приміщень або майна, яке підлягає дослідженню, тощо.
Так, ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи в справі про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини експерт повернув без виконання у зв’язку з неявкою осіб для відбору порівняльних зразків крові для ДНК-аналізу. Суд не виніс ухвали про примусовий привід на експертизу, оскільки від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду. У ній зазначено, що відповідач не з’явився для проведення експертизи тому, що перебував у зоні проведення антитерористичної операції. Однак указану інформацію він не підтвердив.
Важливе місце в судовій практиці займають почеркознавчі та автотоварознавчі експертизи.
Майже всі суди за період, що аналізується, призначали почеркознавчі експертизи (у справах про спори, що виникають із договору позики, кредиту, банківського вкладу, тощо).
Наприклад, Червонозаводський районний суд м.Харкова у справі про визнання договору поруки недійсним призначив судову почеркознавчу експертизу для з’ясування питання, хто підписав договір поруки.
Комінтернівський районний суд м.Харкова у цивільній справі про стягнення заборгованості за договором кредиту постановив призначити судову почеркознавчу експертизу.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, було призначено додаткову судову автотоварознавчу експертизу. На обґрунтування задоволення клопотання про призначення додаткової експертизи суддя посилався на те, що висновки експертів викликають сумніви в правильності розміру матеріальної шкоди. Зокрема, зазначено, що при проведенні експертиз не були з’ясовані питання стосовно встановлення вартості автомобіля після ДТП та пошкоджених запчастин, що унеможливлює ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Комплексний підхід
Аналізуючи особливості додаткової, повторної, комісійної та комплексної експертиз, автори узагальнення зауважують, що призначення додаткової або повторної експертизи необхідно належно мотивувати.
Так, ухвалою апеляційного суду була призначена судово-почеркознавча експертиза. Після цього до суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення дослідження. Ухвалою суду справа була направлена до експертної установи м.Харкова. Звідти до суду надійшов висновок комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів. У судовому засіданні було заявлено клопотання, в якому заявник просив призначити додаткову судово-почеркознавчу експертизу, витребувати в позивача оригінал розписки та доручити проведення додаткового експертного дослідження експертній установі у м.Києві. На обґрунтування клопотання він зазначив, що експертиза у м.Харкові проведена неповно, поверхово, а її висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, не було проведено експертного дослідження почерку. Однак, виходячи з вимог ст.150 ЦПК, суд дійшов висновку про те, що підстави для призначення у справі додаткової судової почеркознавчої експертизи відсутні. Відповідною ухвалою в задоволенні клопотання відмовлено.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Призначається іншому експерту (експертам), якщо висновок попереднього експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. Існують випадки, коли проведення повторної експертизи зумовлене суб’єктивними причинами, а саме — невиконанням однією зі сторін своїх зобов’язань.
Так, Вовчанський районний суд Харківської області в 6 цивільних справах призначав експертизи повторно внаслідок невиконання однією зі сторін своїх зобов’язань. Наприклад, у цивільній справі про виділ у натурі 1/2 частини майна, що є спільною частковою власністю, за клопотанням представника позивача призначена судово-технічна експертиза, проведення якої доручено харківським експертам. Справа була повернута у зв’язку з невиконанням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів. У судовому засіданні позивач надав указані в клопотанні документи та просив повторно призначити експертизу. Ухвалою Суду експертиза була призначена. Її висновок досліджено в судовому засіданні разом з іншими доказами, після чого ухвалено рішення про задоволення вимог позивача.
Комісійною є експертиза, яку проводять два чи більше експертів, які мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (є фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який призначив експертизу (залучив експерта), або керівником експертної установи. Така експертиза можлива, якщо провести судову експертизу складно з технічних причин або через велику кількість об’єктів дослідження.
Найчастіше комісійні експертизи за вказаний період призначалися у Дзержинському районному суді м.Харкова, Балаклійському районному суді Харківської області та Люботинському районному суді Харківської області.
Наприклад, судді Дзержинського районного суду м.Харкова у справі про визнання договору поруки недійсним призначили комісійну почеркознавчу експертизу. А в цивільній справі про зобов’язання вчинити певні дії Люботинський міський суд Харківської області призначив комісійну будівельно-технічну, пожежно-технічну та земельно-технічну експертизи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як представники експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, які не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Найчастіше комплексні експертизи за досліджуваний період призначалися в Дзержинському районному суді м.Харкова, Комінтернівському районному суді м.Харкова та Люботинському районному суді Харківської області.
Точна калькуляція
В узагальненні зазначається, що висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється за правилами, встановленими ст.212 ЦПК. Незгода суду з висновком експерта повинна бути вмотивована в рішенні чи ухвалі. Наприклад, у рішенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова у справі за позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, і пені та за зустрічним позовом про захист прав споживачів і визнання кредитного договору недійсним суд, оцінюючи висновок експерта у справі, не взяв його до уваги, виходячи з того, що висновок не узгоджується з нормами чинного законодавства, умовами укладеного сторонами кредитного договору та іншими матеріалами справи.
Найголовнішим питанням, а в результаті й проблемою, яка виникає при проведенні експертиз, є їх тривалість, що призводить до порушення строків розгляду справ і затягування процесу.
Крім того, на тривалість перебування справ у експертній установі іноді впливає некоректне формулювання в ухвалах про призначення експертиз переліку питань, які суд передає на вирішення експерта, що, у свою чергу, призводить до направлення експертами до суду клопотань про уточнення (роз’яснення) питань, які необхідно вирішити при проведенні експертизи.
Авторами узагальнення встановлено, що в ухвалах про призначення експертиз майже ніколи не зазначається строк для їх проведення. Навіть у поодиноких випадках зазначення строку виконання експертизи не дотримується. У такому разі експертні установи, як правило, звертаються до суду з повідомленням про неможливість провести експертизу в строки, зазначені в ухвалі, та пропонують погодити проведення експертизи в більш тривалий термін. Оскільки провадження у справі ухвалою про призначення експертизи зупинено, а сама справа перебуває в експертній установі, зазвичай судді погоджують більш тривалий строк.
У деяких справах мало місце повторне призначення експертизи у випадку повернення справи до суду від експертної установи без виконання у зв’язку з несплатою вартості експертизи сторонами, ненадання додаткових матеріалів за клопотанням експерта або ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі.
На сьогодні експерти виставляють необґрунтовані суми за проведення експертних досліджень, що ускладнює доступність її для сторін у справі.
Тому, вважають автори узагальнення, доцільно зобов’язувати науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції складати калькуляцію вартості проведення експертиз із умотивованими поясненнями та обґрунтуванням їх у висновках.http://zib.com.ua/
Коли судді не варто розраховувати на висновки експерта

Почеркознавчі експертизи призначаються у спорах, що стосуються кредитів, і навіть у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/131289.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/131289.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031