Авторизація

» » » Англійці кажуть, що процесуальні кодекси — живий організм, а французи шоковані

Англійці кажуть, що процесуальні кодекси — живий організм, а французи шоковані

Коли Президент після довгих роздумів ставив свій підпис на змінах до процесуального законодавства (закон від 3.10.2017 №2147-VIII), судді, адвокати, науковці обговорювали з міжнародними експертами, як застосовувати нові акти.
Важливі не норми, а застосування
Захід називався «Нові процесуальні кодекси в цивільному та господарському процесах: чого чекати далі?» й був організований Асоціацією правників України спільно з проектом ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».
Про основні зміни розповів завідувач відділу представництва інтересів Президента в судах Адміністрації Президента Віктор Короленко. Суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Дмитро Луспеник нарахував у Цивільному процесуальному кодексі 96 новел і запевнив, що судді справляться, бо ж у 2004 році впорались.
А професор європейського права та порівняльного цивільного права в Маастрихтському університеті (Нідерланди) Ремко ван Рі передусім зазначив, що важливі не стільки самі норми кодексів, скільки те, як вони будуть застосовуватися на практиці. «Ми маємо нові кодекси. Проте треба навчити суддів, щоб вони дотримувались основних принципів, закладених у цих кодексах», — сказав він.
Викладач Паризького університету, член Французької асоціації правників Жан Лагадек також уважає, що багато залежатиме від суддів ВС, які на практиці запроваджуватимуть нові принципи та норми. Зокрема, він згадав про принцип рівності сторін. Бо сьогодні в нас діє «не стільки змагальний підхід, скільки звинувачувальний».
Змагання чи співпраця
Однією з основних змін є забезпечення змагального процесу, де суддя виступає лише арбітром. Та Р.ван Рі розповів, що сьогодні в Європі змагальний процес «не є дуже популярним». Натомість застосовується концепція, коли самі сторони за допомогою адвокатів мають знайти краще рішення, а суддя виступає менеджером: дивиться, щоб процес відбувався за правилами, та сприяє, щоб його наслідки були відповідними. При цьому суддя може брати активну участь, задавати питання, стежити, щоб були викладені та досліджені всі факти, відбувався обмін думками.
Професор зазначив, що це не змагальний процес, а співпраця сторін та судді. Бо змагання — це спортивна термінологія, «це битва сторін без Червоного хреста». У суді все інакше, законник має бути активним. А керівник проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас додав, що мета судді — не винести рішення, а вирішити спір.
А Ж.Лагадек відзначив, що законник має брати до уваги всі докази та забезпечувати змагальність. При цьому він може втручатися в процес, щоб дізнатися про факти, які мають значення для справи. Це і є диспозитивність. Але вже в касації цей принцип не діє, оскільки там ідеться не про факти, а про право.
Фільтри та монополія
Також французький науковець прокоментував упровадження процесуальних фільтрів, що він уважає виправданим. Бо багаторівнева процедура розгляду повинна бути пропорційною до складності справи. Він не розглядає впровадження фільтрів як обмеження доступу до суду в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
А королівський адвокат, баристер з Великої Британії Марк Віллерс додав, що до ВС Італії, в якому працюють 15 суддів, надходить близько 1,5 тис. справ на рік, що паралізує процес. Натомість у Сполученому Королівстві 12 суддів розглядають 100 справ на рік.
Спірним є запровадження адвокатської монополії в Україні. Ж.Лагадек переконаний, що в першій інстанції треба залишити можливість самопредставництва. А от у касаційній обов’язково потрібен адвокат. Причому у Франції є монополія на представництво в касації певних адвокатів. Р.ван Рі додав, що самі адвокати виступають фільтрами. Бо говорять клієнтам, чи прийме касаційна інстанція справу та які в тої перспективи.
Втім, за словами М.Віллерса, поряд із монополією важливим є забезпечення можливості кожного оплатити послуги адвоката. Якщо ж у держави немає грошей, повинне бути самопредставництво.
Крім того, треба, з одного боку, стежити, чи буде доступний захист адвоката для громадян, а з другого — чи не надто дорого обходитиметься безкоштовна правова допомога платникам податків. Щоправда, В.Короленко заспокоїв: у господарському процесі 60% справ підпадатимуть під спрощене провадження, де адвокат не потрібен, а в цивільному — ще більше.
(Не)змінний процес
Також відзначалося, що важливим буде, як нові норми застосовуватимуться на практиці. М.Віллерс уважає, що його наслідком повинні бути зміни до положень, які працюють неефективно. Він розповів, що на Туманному Альбіоні цими питаннями займається спеціальний комітет з кодексів. «Не бійтеся думати, що треба постійно вдосконалювати, якщо щось не працює. До кодексів треба ставитись, як до живого інструменту. Вам теж треба створити такий комітет», — сказав він.
До нього мали б уходити судді всіх інстанцій, правники, а також представники профільних неурядових організацій. Також на місцевому рівні мають бути групи постійних представників комітету, які стежили б за роботою судів: від того, коли суд відчиняє вранці двері до ухвалення ним рішень.
Утім, Ж.Лагадек був трохи шокований. «У нас кодекси складно змінити. А ви берете елементи англосаксонської системи. Чому ви їх імплементуєте, як так можна?» — дивувався він. І додав, що у Франції, наприклад, думали про англійську модель розкриття доказів, яка тепер уведена в Україні. Одначе зрозуміли, що це не вписується в континентальну правову систему.
«Це не я вирішував. Але радію, бо мені буде легше розуміти законодавство», — чи то пожартував, чи то серйозно відповів М.Віллерс. А також розповів, що в них теж були певні складнощі з розкриттям доказів, та проблему усунули. Хоча сьогодні є проблеми в США. Там сторона може завезти в суд цілу кімнату доказів — нехай опонент вивчає.
В.Короленко розповів, що брали кращі норми з англосаксонської системи, бо вони можуть ефективно працювати в Україні. Крім того, англійський суд має велику довіру серед резидентів різної юрисдикції.
Сьогодні адвокати, судді, науковці змушені у швидкому темпі вивчати нові кодекси. Одні їх критикують, інші говорять про значний прогрес. Та зрозуміло, що судова реформа без удосконалення процесуального законодавства була неможлива. Як і не можливе ефективне застосування нових норм без належної практики ВС. http://zib.com.ua/
Англійці кажуть, що процесуальні кодекси — живий організм, а французи шоковані

Віктор Короленко пояснив Жану Лагадеку, чому розробники кодексів запозичили деякі норми з англосаксонської системи права.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/131056.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/131056.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031