Авторизація

» » » Як запобігти підробкам при укладанні угод та підготовці документів

Як запобігти підробкам при укладанні угод та підготовці документів

Відбиток печатки часто сприймається як доказ наявності повноважень в особи, яка підписала документ. І керівникам підприємств важко позбутися такого стереотипу. Та з появою електронного цифрового підпису ситуація починає виправлятися. З’ясуємо, які пастки та переваги має ЕЦП з огляду на судову практику останніх років.
Чи є життя без печатки?
Після скасування дозвільного порядку виготовлення печаток наказом Міністерства внутрішніх справ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МВС від 11.01.99 №17» від 11.01.2011 №5 ілюзорне уявлення про убезпечення своїх ризиків наявністю печатки на документі стало особливо небезпечним. Адже із цієї дати будь-яка особа дістала можливість виготовляти печатки з будь-яким текстом та в будь-якій кількості на власний розсуд. Отже, об’єктивно ще з 2011 року наявність відбитка печатки не підтверджує ні достовірності документа, ні повноважень особи, яка його підписала.
Проте законодавчо перехід від обов’язкового до добровільного використання печаток запроваджено лише в жовтні 2014 року законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 №1206-VII. Проте, як виявила практика, поза межами правового регулювання залишилися, зокрема, питання щодо визначення того, яким є юридичне значення відбитка печатки, та наслідки його відсутності.
Це призвело до того, що печатки продовжили бути обов’язковим реквізитом кожної юридичної особи, а ризики й невизначеність, пов’язані з випадками невикористання печаток, навіть зросли.
З метою виправлення цієї ситуації прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 23.03.2017 №1982-VIII, який набрав чинності 19 червня поточного року. Ним уже чітко закріплено положення про неможливість визнання недійсним правочину через з відсутність відбитку печатки.
При цьому передбачається штраф від 850 до 1700 грн. за вимагання посадовою особою органу державної влади документа з відбитком печатки чи нотаріального засвідчення (у випадку, коли цього імперативно не передбачено законом).
Бізнес із острахом почав застосовувати цей закон, побоюючись випадків підроблення підписів. Багато хто з юристів рекомендував з метою убезпечення себе від неприємностей погоджувати з контрагентом нотаріальне посвідчення навіть тих договорів, щодо яких законом цього не вимагається (ч.4 ст.639 Цивільного кодексу).
Який же вихід із ситуації та які інструменти можна застосовувати для запобігання підробкам при укладанні угод та оформленні інших документів, що потребують посвідчення повноважень?
Спадає на думку електронний цифровий підпис, який навіть на законодавчому рівні за своїм правовим статусом прирівнюється до печатки/власноручного підпису (ст.3 закону «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 №852-IV).
Дійсність договору
Практика укладення договорів за допомогою ЕЦП насправді існує вже досить давно. Відповідно, давно існує практика спроб визнання договорів, укладених у такий спосіб, як недійсними, так і дійсними. Визнання договору дійсним як спосіб захисту часом помилково обирається особами в ситуаціях неналежного виконання зобов’язань.
Як убачається з постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 №32/14, позивач ставив питання про визнання дійсним договору доручення щодо купівлі акцій та зобов’язання виконати обов’язки за ним. Суди встановили, що договір підписав як позивач, так і відповідач шляхом використання ЕЦП. Проте останній вважав, що ця угода не є укладеною, оскільки недотримана форма правочину, встановлена ст.207 ЦК.
Проте суди наголосили, що укладення договору за допомогою використання позивачем і відповідачем електронних підписів не є підставою для заперечення юридичної сили документа виключно через те, що він має електронну форму, ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), що встановлено, зокрема, ст.3 закону №852-IV. З огляду на положення ч.2 ст.220 ЦК суди дійшли висновку, що цивільне законодавство передбачає лише одну підставу визнання договору дійсним, а саме: за наявності письмових доказів стосовно домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору і вчинення сторонами дій щодо повного або частково виконання, але ухилення однієї зі сторін від його нотаріального посвідчення.
Оскільки ЦК встановлено презумпцію чинності правочину, договір, укладений сторонами, є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а такий спосіб захисту порушеного права, як визнання договору дійсним, ст.16 ЦК не передбачено, суди дійшли висновку про відмову в задоволенні позову.
Визнання ЕЦП недійсним
Уже є випадки звернення з позовами про визнання недійсним власне самого ЕЦП. І такий спосіб захисту видається досить сумнівним.
Так, у справі №910/15734/16 фермерське господарство просило визнати недійсним ЕЦП, сформований Акредитованим центром сертифікації ключів (відповідачем) на підставі договору, який не укладався. Підпис сформовано з порушенням вимог чинного законодавства, що, на думку позивача, є підставою для визнання його недійсним. Про існування такого ЕЦП він дізнався лише після отримання податкової вимоги за результатами сформованих від його імені електронних податкових накладних і звітності.
Суд першої інстанції припинив провадження, мотивуючи це тим, що ЕЦП не є правочином у розумінні ст.202 ЦК, а є способом ідентифікації особи в електронному документообігу. Тож його неможливо визнати недійсним, і такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Проте суд апеляційної інстанції, з яким погодився Вищий господарський суд (постанова від 11.01.2017), указав: оскільки спір виник між юридичними особами, необхідно було дослідити правовідносини між сторонами та вирішити позов по суті, а не припиняти провадження.
Нині розгляд цього спору триває, проте, на думку автора публікації, більш раціональним у такій ситуації вбачається вчинення дій щодо блокування ЕЦП, звернення до правоохоронних органів із заявою про його фальсифікацію та/або до суду про визнання недійсним договору, укладеного від його імені з центром, на підставі чого сформовано спірний ЕЦП.
Банківська специфіка
У фінансовій сфері укладення договорів у електронній формі шляхом скріплення їх ЕЦП застосовується досить давно. Час від часу, коли банки звертаються з позовами про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними в електронній формі, суди встановлюють, що правочин або додаткова угода до нього (наприклад щодо збільшення відсоткової ставки) є недійсними саме з підстав оспорювання ЕЦП.
Як убачається з постанови ВГС від 31.01.2017 (справа №910/6505/15-г) банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості, пені та процентів за договором, укладеним в електронній формі. При цьому стверджувалося, що між сторонами укладено договір банківського обслуговування, оскільки клієнт приєднався до умов і правил надання банківських послуг, тарифів, що розміщені на сайті установи, шляхом реєстрації заяви через систему «клієнт-банкінг». Згідно із цими умовами договір уважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення сторонами ЕЦП.
Суди врахували, що згідно зі ст.6 закону №852-IV сертифікат ключа повинен містити певний перелік обов’язкових даних. Разом з тим установлено, що відповідач ніколи не отримував ЕЦП. Банк також не надав доказів, що відповідач укладав договір про надання послуг ЕЦП і що взагалі має в розпорядженні останній.
Відповідно, суди дійшли висновку про недоведеність факту укладення між сторонами договору банківського обслуговування. Тож відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Отже, передумовою як для укладення договору за допомогою ЕЦП, так і для перевірки факту належності виконання обов’язків за таким правочином має бути встановлення факту існування ЕЦП у відповідних осіб, які підписали договір, та чинність останнього.
Так, у справі №910/15762/17 мало місце оскарження внесення змін до кредитного договору, підписаного шляхом накладення сторонами ЕЦП (рішення Господарського суду м.Києва від 24.10.2017). Спочатку позивач стверджував, що для кредитних договорів обов’язковою є саме письмова форма. Тож наявні підстави для визнання договору, укладеного в електронній формі, недійсним. Згодом клієнт уточнив, що позов заявлено з тих підстав, що додатковий договір узагалі ним не підписувався.
Суд установив, що між сторонами укладено угоду про використання ЕЦП, згідно з якою документообіг між ними може здійснюватись як у письмовому, так і в електронному вигляді з накладенням ЕЦП, сертифікат на який видано центром сертифікації ключів банку. Матеріалами справи підтверджено дату та час підписання спірного договору. При цьому встановлено, що строки дії сертифікатів ЕЦП відповідають даті його підписання.
Водночас не було доказів звернення позивача з вимогою про скасування або блокування його сертифіката ключа, оскарження ним дій чи бездіяльності ЦСК в судовому порядку, звернення до правоохоронних органів унаслідок неправомірного заволодіння ключем та/або його використання третьою особою.
Тому суд дійшов висновку, що укладення договору шляхом накладення ЕЦП відповідає вимогам чинного законодавства.
Аналогічний випадок мав місце у справі №916/16/16 (постанова ВГС від 12.10.2016).
Отже, у разі втрати ЕЦП слід терміново повідомляти про це відповідні органи та блокувати його дію. Інакше на вчинені за допомогою нього дії (у тому числі укладені угоди) поширюватиметься презумпція дійсності.
Податкова звітність
Як убачається з ухвали Вищого адміністративного суду від 30.06.2016, подекуди виникають непорозуміння через подання податкової звітності, скріпленої ЕЦП. Так, у справі №К800/8448/14 товариству спочатку було відмовлено в прийнятті податкової декларації щодо ПДВ з огляду на те, що її скріплено ЕЦП іншої особи-керівника, ніж вказано у витязі з єдиного державного реєстру. Згодом актами ОДПІ встановлено факт несвоєчасного подання ТОВ податкових декларацій та збільшено суму грошового зобов’язання за штрафними санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування повідомлень-рішень, суди врахували, що, за змістом абз.2 пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу, достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є, зокрема, наявність в електронному документі ЕЦП платника.
Порядок подання документів у електронному вигляді врегульовано розд.ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 10.04.2008 №233.
Суди встановили, що декларації містили всі обов’язкові реквізити, у тому числі печатку підприємства, ЕЦП бухгалтера та керівника. При цьому посилений сертифікат ключа був чинним, що підтверджується інформацією ТОВ «Український сертифікаційний центр». Тому суди дійшли висновку про відсутність підстав для відмови в прийнятті податкових декларацій, оскільки особу, ЕЦП якої скріплено звітність, призначено на посаду директора ТОВ до дня подання декларації.
Отже, перевіряючи дійсність ЕЦП, слід звертати увагу на інформацію щодо чинності посиленого сертифіката відповідного ключа.
Цікавим також є випадок, що знайшов відображення в ухвалі ВАС від 28.02.2017. Предметом спору в справі №К/800/30117/16 було скасування податкових накладних, зареєстрованих від імені ТОВ, незважаючи на блокування товариством свого ЕЦП.
Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі здійснюється їх розшифрування, перевіряється ЕЦП, визначається відповідність документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та проводиться їх реєстрація або надсилається квитанція із зазначенням причини відмови в такій.
Суди встановили, що ДФС не відмовила в прийнятті спірних податкових накладних та зареєструвала їх без наявності діючих сертифікатів електронних відкритих ключів, тому задовольнили позов товариства.
Електронний документообіг
Як відомо, докумети податкової звітності подаються в електронному вигляді після укладення з податковим органом договору про визнання електронних документів. Моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить: часом трапляються ситуації, коли суб’єкти господарювання дізнаються, що нібито від їх імені укладено такий договір, хоча насправді з їх боку відповідних дій не вчинялось.
У справі №876/2776/17 підприємець звернувся з позовом про визнання недійсним договору про визнання електронних документів («укладеного» в електронній формі), посилаючись на те, що його не узгоджував, до ОДПІ із відповідною заявою не звертався й не проводив за ним жодних дій. При цьому зазначав, що після звернення до господарського суду дізнався, що такий договір є адміністративним.
У процесі розгляду справи суд витребував від АЦСК документи, що подавалися підприємцем для отримання сертифіката й електронного ключа. Однак такі докази не були надані. Крім того, від ОДПІ запитувалися докази реєстрації спірного договору в журналі обліку таких договорів, як вимагає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку від 10.04.2008 №233.
Наданий електронний вигляд журналу не відповідав формі додатку 2 до інструкції №233. Зокрема, були відсутні відомості про дату укладення договору, про те, хто його отримав, та підпис такої особи. Тож відповідний доказ суд оцінив критично.
Оскільки оскаржуваний договір не відповідав положенням інструкції, його укладення не відповідало вимогам правової поведінки суб’єкта владних повноважень, передбачених ч.2 ст.19 Конституції. Таким чином, суд установив порушення письмової форми, що стало підставою для визнання відповідного договору недійсним (ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2017).
І швидше, і надійніше
Отже, вбачаться, що сьогодні укладення договорів та скріплення інших офіційних документів за допомогою ЕЦП є більш раціональною формою засвідчення документів, ніж використання «живого» підпису. Так, у разі заперечення дійсності підпису, зробленого від руки, експертиза його дійсності може тривати досить довго. Якщо додати до цього її вартість та часом неповний або неточний результат, то її значення може взагалі нівелюватися.
Натомість для перевірки дійсності ЕЦП достатнім є звернення по інформацію щодо його чинності та дії до центрів сертифікації, що є значно оперативнішою процедурою. За умови отримання позитивних даних фактично діє презумпція достовірності такого підпису. Отже, скріплення документів за допомогою ЕЦП хоча й остаточно не виключає всіх можливих ризиків, зате додає впевненості в дійсності таких документів.http://zib.com.ua/
Як запобігти підробкам при укладанні угод та підготовці документів

Звернення з позовом про визнання недійсним самого ЕЦП видається сумнівним способом захисту.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/130966.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/130966.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031