Авторизація

» » » Корпоративні спори: новий процес та остання практика

Корпоративні спори: новий процес та остання практика

Новий Господарський процесуальний кодекс дасть більше можливостей сторонам у спорах щодо корпоративних відносин та зменшить роль суду. Однак судова практика змінюється вже сьогодні: правові позиції уточнюються та вдосконалюються. Що потрібно знати для захисту корпоративних прав?
Важлива підготовка юриста
Проект №6232 нарешті направлено на підпис Президенту. В останнього є 15 днів, аби його завізувати, і багато юристів чекають офіційної публікації документа, щоб узятися за ґрунтовне його вивчення.
Доповідачка організованого Асоціацією правників України ХІ щорічного форуму з корпоративного права, переможець конкурсу до нового Верховного Суду Ганна Вронська запитала в учасників, хто прочитав новий ГПК. Таких виявилося небагато. Однак фахівці радять вже сьогодні приділити увагу змінам. Бо їх досить багато, а чинності вони набудуть з початком роботи нового ВС.
Г.Вронська охарактеризувала новий кодекс як неідеальний, але сподівається, що судова практика доповнить прогалини та усуне невизначеності. А однією з головних новел назвала те, що суддя виконуватиме роль арбітра.
Суд не буде з’ясовувати істину, а розглядатиме спір у межах доказів, наданих сторонами. Отже, правникам потрібно буде зосередитися саме на доказовій базі, доводах, якими вони обґрунтовуватимуть позицію клієнта. Тобто запроваджується більш широка змагальність. «Тепер нарікань на недостатню професійність або заангажованість судді буде значно менше. Бо фактично все залежатиме від підготовки юриста», — підсумувала доповідачка.
Спільна справа
Іншим принциповим нововведенням є визначення завдання та мети судочинства. Новий кодекс окреслює головним завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів. І воно має на меті ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фіз- та юросіб, держави.
Важливо, що досягати цієї мети повинні не тільки судді, а й учасники процесу. Тобто положення кодексу передбачають більш свідоме, відповідальне ставлення саме сторін. І Г.Вронська вважає, що справедливий розгляд справи тут «більш важливий, як це не парадоксально, ніж захист інтересів клієнта». «Нам треба ще звикати до цієї філософії. Але вона забезпечить не тільки довіру, а й повагу до суду», — сказала правник.
Секретар пленуму Вищого господарського суду, переможець конкурсу до ВС Лариса Рогач також звернула увагу, що в новому ГПК головним є запровадження нової логіки та підходів до судочинства. Виходячи з його завдань та мети, суд повинен з’ясувати, чи порушене право і як швидко, якісно та ефективно його захистити. Щоб, отримавши остаточне рішення в господарському суді, людина не була змушена йти ще й до суду загальної юрисдикції або адміністративного. «Ось основна логіка. Це може бути наслідком тільки обопільних дій як суддів, так і правників, котрі захищатимуть клієнтів», — пояснила Л.Рогач.
Нові можливості
Втім, спікери заходу не обмежувалися «філософськими» питаннями, а звертали увагу на конкретні норми. Зокрема, новий кодекс суттєво розширює засоби судового захисту. Одна з дискусійних новел — уведення в господарський процес інституту свідків. Її критики вважають, що це обтяжить розгляд справ, дасть додаткову можливість для зловживань та затягуватиме процес. Проте іноді тільки показаннями свідків можна довести ті чи інші обставини, що особливо актуально для корпоративних спорів.
Також адвокатам слід звернути увагу, що, за новим ГПК, сторони можуть самі замовляти експертизу, яка матиме таку саму силу, як і судова. Однак залучений учасниками експерт обов’язково повинен бути попереджений про кримінальну відповідальність за спотворення результатів.
Водночас уводиться таке поняття, як «висновок експерта у сфері права». Правові позиції визнаних фахівців долучали до матеріалів справи й раніше. Однак вони фактично не мали процесуального значення. Тепер такі висновки матимуть більшу вагу.
Також говорили про важливість законодавчого регулювання електронних доказів і про притягнення до відповідальності сторін за зловживання процесуальними правами. Така новація не надто радує правників, однак висловлювалася думка: оскільки розширюються права сторін, то має бути й противага — запобіжний механізм від зловживань ними.
Права тільки в учасника
Не залишилася без уваги й судова практика. Проаналізувавши рішення Вищого господарського та Верховного судів за останній рік, радник ЮГ LCF Юлія Атаманова виявила, що є вердикти, які уточнюють положення постанови пленуму ВГС «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4 або навіть відступають від неї.
Зокрема, зверталась увага на постанову ВСУ від 1.02.2017 у справі №910/8438/15-г. Нею було скасовано рішення касаційної інстанції, яка підтримала позов акціонера материнської компанії про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників дочірнього товариства з обмеженою відповідальністю.
Верховний Суд України послався на те, що корпоративні відносини виникають між товариством та його учасниками, а такими є тільки особи — власники частки в статутному капіталі ТОВ. Натомість між сторонами — фізособою — акціонером материнської компанії та дочірнім товариством — відсутні корпоративні відносини. Ю.Атаманова вважає, що скасоване рішення ВГС було важливим для захисту інтересів кінцевих бенефіціарів дочірніх підприємств.
Скільки сплатив — стільки й голосів
Постанова ВСУ від 11.01.2017 у справі №923/625/16 стосується наслідків несплати за договором відчуження частки в статутному капіталі. Була письмова нотаріально завірена заява про вихід учасника з переданням права на частку, однак письмовий договір купівлі-продажу не укладався. Апеляційний суд скасував рішення першої інстанції в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, бо такий правочин має бути вчинений у письмовій формі, незважаючи на рішення загальних зборів про зміну складу учасників.
Доповідача зацікавило в цій справі зауваження, що способом захисту в такому випадку може бути припинення корпоративних прав особи, яка набула частку вибулого учасника. Тобто йдеться про розширення способів захисту корпоративних прав.
Цікавою в цьому контексті є й постанова ВСУ від 7.03.2017 у справі №923/682/16. Так, було укладено договір про відчуження корпоративних прав на частку в ТОВ, загальними зборами прийнято рішення про зміну власника. Однак гроші не надходили протягом року. Відтак продавець отримав право на розірвання договору та повернення частки.
Зверталась увага на постанову ВГС від 10.07.2017 у справі №911/2902/16, де відсоток голосів учасника поставлено в залежність від розміру оплати ним частки. Це є відходом від позиції в постанові ВГС №4, де зазначено, що участь у голосуванні не залежить від того, повністю оплачено частку чи ні. Про такий принцип ішлося в рішенні Конституційного Суду 2013 року, тому Ю.Атаманова назвала вердикт ВГС сміливим.
Головуючий у цій справі суддя ВГС Олексій Євсіков зауважив, що, розглядаючи справу, він згадував минулі форуми з корпоративного права ААУ, на яких обговорювалося зазначене рішення КС. Ініціатори звернення хотіли з’ясувати правові наслідки неоплати учасником своєї частки протягом року. А вже потім сформувалася позиція, що через рік можна враховувати голоси пропорційно до оплаченої частини. При цьому О.Євсіков очікує, що скаже ВСУ чи вже новий ВС, бо, ймовірно, рішення буде оскаржуватись.
Роз’яснення під питанням
Л.Рогач звернула увагу, що багато питань, які вирішуються судовою практикою, має врегулювати законодавець, а суди не повинні займатися «законотворчістю, прописуючи нові норми». Також вона зазначила, що постанови пленуму мають рекомендаційний характер і позиції в них можуть уточнюватись, удосконалюватись.
Однак залишається відкритим питання, чи зможе Пленум нового ВС щось роз’яснювати чи узагальнювати практику. Адже профільним законом це не передбачено. Втім, поки що важко сказати, чи містяться відповідні зміни в «Прикінцевих та перехідних положеннях» процесуальних кодексів. Бо, як зазначалося, правники очікують остаточної редакції.
Від того, як на практиці застосовуватимуться норми новим ВС, залежатиме приплив інвестицій в український бізнес, що важливо для економіки в цілому.
КОМЕНТАР «ЗіБ»
Корпоративні спори: новий процес та остання практика
Вадим Босий,
суддя Господарського суду м.Києва:
- Інститут свідків в господарському процесі буде відігравати важливу роль при вирішенні спору по суті, оскільки забезпечить повноту доказування, що, в свою чергу, надасть можливість більш повно та об’єктивно з’ясувати усі обставини справи.
Сьогодні господарські правовідносини не відображають усього спектру взаємовідносин сторін, а втілення в життя такого інституту як показання свідків надасть можливість повною мірою з’ясувати наявність чи відсутність певних обставин, що є істотними.
При добросовісному користуванні учасниками судового процесу наданими їм процесуальним законом правами, показання свідків сприятимуть більш швидкому прийняттю законного, справедливого та обґрунтованого рішення і не стануть на шляху своєчасного розгляду справи.
Корпоративні спори: новий процес та остання практика
Кирило ЮХНО,
радник Ario Law Firm:
— Інститут свідків я однозначно оцінюю як позитив. Адже раніше в господарському судочинстві існувало неврегульоване питання: як підтвердити обставини, якщо немає можливості отримати письмовий доказ, наприклад коли угода була укладена усно.
Як це працюватиме, залежить від нашої правової культури. Я не виключаю, що до суду прийдуть свідки з протилежними показаннями. І кому віддати перевагу — це вже буде велика робота для судді: проаналізувати всі обставини справи і повірити якомусь одному свідку.
Що стосується зловживань, то, їх не буде. Тому що новий ГПК містить запобіжні механізми. Він визначає, що всі докази, в тому числі обставини, які можуть бути повідомлені свідком, мають надаватися суду до розгляду справи по суті. Пізніше — лише у виняткових випадках з обґрунтуванням такої необхідності.
Корпоративні спори: новий процес та остання практика
Ганна ВРОНСЬКА,
переможець конкурсу на посаду судді Верховного Суду:
— Логіка нових процесуальних кодексів така, що вони дають більше можливостей для захисту сторонам. І введення в господарський процес свідків у межах цієї логіки. Є випадки, особливо в корпоративних спорах, коли іншими засобами неможливо довести якісь факти.
Але кодекс передбачає, що показаннями свідків не можуть доводитися факти, які відповідно до загальноприйнятої практики або усталеного звичаю повинні доказуватись іншим способом, наприклад документально. Зокрема, коли мова йде про протокол загальних зборів.
Якщо говорити про можливі зловживання, то є інші положення кодексу, що дають право судді припиняти такі дії, накладати санкції на порушників. Що стосується конкуренції, наприклад письмових доказів чи показань свідків, то кожна сторона доводить свою позицію тими доказами, які має. І суд вирішує, яка позиція заслуговує на підтримку, а яку слід відхилити. Це лише посилить змагальність процесу.http://zib.com.ua/
Корпоративні спори: новий процес та остання практика

Олексій Євсіков (крайній ліворуч) розповів, що, розглядаючи справу, він згадував дискусії юристів про предмет спору на минулих форумах АПУ.

Матеріали за темою



У новому ГПК документи важливіше за свідків, - думка

27.10.2017



Чим забезпечення позову спростить або ускладнить роботу суддів

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



Вимога ГПК провокує численні звернення до ЄСПЛ від підприємств, розташованих у зоні АТО

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



Недійсність договору: ВСУ висловився про обізнаність третьої особи

в„–40 (1338), 21.10—27.10.2017



Звернення в інтересах КП не робить прокурора стягувачем

в„–37 (1335), 30.09—06.10.2017



На нюанс поновлення строку позовної давності звернув увагу ВСУ

в„–36 (1334), 23.09—29.09.2017



Що буде з арбітражем після процесуальної реформи?

28.09.2017



Скасування розстрочення судом виконання рішення: міф чи реальність?

в„–34 (1332), 01.09—15.09.2017



ВГС уточнив інфолист за результатами перегляду судових рішень

в„–32-33 (1330-1331), 14.08—31.08.2017



Строки позовної давності при умисному порушенні зобов`язання роз`яснив ВСУ

в„–30 (1328), 01.08—06.08.2017



Стягнення компенсації при простроченні зобов`язання роз`яснив ВСУ, — документ

в„–27 (1325), 08.07—14.07.2017



Повторний апеляційний перегляд рішення призведе до затягування слухання справи

в„–24 (1322), 17.06—23.06.2017



За держтаємницю під час банкрутства підприємства відповідає уповноважена особа, а не суд

в„–22 (1320), 03.06—09.06.2017



ВСУ висловився про поновлення строку позовної давності

в„–21 (1319), 27.05—02.06.2017



Відсутність коштів у держбюджеті не звільняє від виконання соціальних гарантій, — ВСУ

в„–21 (1319), 27.05—02.06.2017



Які оновлені підходи до забезпечення позову передбачає проект ГПК

в„–19 (1317), 13.05—19.05.2017



Строк підготовки ухвал господарськими судами пропонують обмежити

в„–7 (1305), 18.02—24.02.2017



Необхідно приписами ГПК унеможливити зловживання поверненням заяв без розгляду, — адвокат

в„–6 (1304), 11.02—17.02.2017



Чи потрібно єдиному учасникові ТОВ повідомляти самого себе про проведення зборів?

в„–49 (1295), 03.12—09.12.2016



Судді разом з вченими видали посібник про правові позиції ВСУ і КСУ

24.10.2016


Завантажити більше публікацій
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій —

[url=http://zib.com.ua/ua/comments/130677.html]Читати всi




[url=http://zib.com.ua/ua/print/130677.html]
[url=#][/url]

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930