Авторизація

» » » Україна та Польща: що сталося з відносинами двох країн

Україна та Польща: що сталося з відносинами двох країн

Україна та Польща: що сталося з відносинами двох країнВідносини між Україною і Польщею опинилися на дні. Причиною непорозумінь знову стали історичні міфи. Варшава, колишній "адвокат України в ЄС", продовжує курс на самоізоляцію.Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський спричинив хвилю обурення в Україні своєю заявою про те, що Польща блокуватиме європейську перспективу Києва через різні бачення історичних питань. "Наше послання просте: з Бандерою до Європи не увійдете", - сказав Ващиковський в інтерв’ю виданню wPolityce у вівторок, 4 липня.

Глава польського МЗС заявляє, що Варшава вимагатиме, аби всі історичні питання були "вичищені", перш ніж Україна подаватиме заявку на членство в ЄС. Ващиковський провів паралель із ситуацією щодо Македонії. Ця країни не може розпочати з Євросоюзом переговори про вступ через Грецію, яка блокує питання членства Македонії, вимагаючи перейменування цієї держави. Що саме у Варшаві розуміють під "вичищенням" і що має зробити Київ, аби усунути непорозуміння з Варшавою, у польському зовнішньополітичному відомстві на запит DW не уточнили.

Адвокат з претензіями

Цей критичний випад на адресу Києва - вже не перший за останній час для польського керівництва. У лютому лідер урядової партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський так само розкритикував Україну через відмінне від Польщі бачення історії. "Не можемо роками споглядати, як в Україні будується культ людей, які вчинили геноцид поляків", - заявив Качинський в інтерв’ю польським ЗМІ. Імовірно, слова польського політика стосувалися, зокрема, перейменування вулиць українських міст на честь провідника ОУН Степана Бандери і командувача УПА Романа Шухевича.

Польська влада також знову і знову порушує тему Волинської трагедії 1943 року, під час якої загинули десятки тисяч поляків і українців. Попри численні кроки примирення у минулому, торік Сенат Польщі знову виніс це питання на порядок денний і визнав волинські події геноцидом поляків. Різка риторика стосовно України та вшанування українцями лідерів визвольного руху 30-тих - 40-вих років минулого століття з вуст право-консервативної влади Польщі не вщухає, попри примирливі жести з українського боку. Зокрема, у липні минулого року президент України Петро Порошенко поклав вінок до пам’ятника жертвам Волинської трагедії, ставши на коліно перед пам’ятником на знак пошани і вибачення.

"Правляча партія Польщі розігрує історичну карту. "Право і справедливість" намагається консолідувати власний електорат і звільнитися від конкурентів на правому політичному фланзі. Для цього вони перебирають риторику крайніх правих", - прокоментував у розмові з DW заяви польського керівництва директор польсько-української фундації PAUCI Кшиштоф Фільцек. За його словами, напруження у відносинах з Україною цілком вписується у загальну картину польської зовнішньої політики, відколи до влади прийшла ультраконсервативна "Право і справедливість". А саме: конфронтація у відносинах із сусідами. "Польща добровільно знищує свої позиції в ЄС. Польща більше не може відігравати роль адвоката України в Євросоюзі так само ефективно, як це було раніше", - констатує Фільцек.

Критика на адресу України

Критикує політизацію постаті Степана Бандери також історик Гжеґож Россолінські-Лібе. За його словами, про Бандеру дуже мало знають - як в Україні, так і в Польщі. "Бандера і ОУН інструменталізувалися радянською пропагандою, українською діаспорою і польськими істориками. Коли не знаєш про що говориш, усі ці суперечки не мають жодного значення", - зазначає німецький історик польського походження.

Водночас Россолінські-Лібе переконаний, що українці мали би відмовитися від міфів і більш тверезо дивитися на історію свого національно-визвольного руху. Доцент Вільного університету Берліна на собі відчув, що таке політичний тиск на істориків, які намагаються дати критичну наукову оцінку ролі Степана Бандери. Кілька років тому його цикл лекцій в українських містах був зірваний через погрози з боку прибічників "Свободи" і через відмову в оренді приміщень. Автор першої у західному науковому світі біографії Бандери дуже критичний у своїх оцінках. "На мою думку, досі замало відомо про те, чим була Організація українських націоналістів. Подібно до хорватських "усташів" або румунської "Залізної гвардії" вони були фашистським рухом і прагнули досягнути подібних цілей: побудови держави з фашистською диктатурою", - нагадує Россолінські-Лібе. Він критично дивиться на те, що в Україні створюється політичний міф про Степана Бандеру і закликає не оминати увагою суперечливу роль частини українських націоналістів під час Другої світової війни, зокрема, причетності до Голокосту.

"Діалог можливий"

Український історик Ярослав Грицак жодних ілюзій щодо неоднозначного сприйняття ролі Степана Бандери не має. Тим не менше він переконаний, що українці самі дадуть собі раду з осмисленням власної історії, а політики лише втягують суспільство у конфлікт. "Я не є прихильником Бандери. Але разом з тим гадаю, що українці мають право на такого героя як Бандера. Пам'ять про Бандеру в сьогоднішній Україні є символом антиросійського спротиву і не має жодного стосунку до Польщі. Більшість українців не пов’язують Бандеру з Волинню чи будь-якими антипольськими акціями", - наголошує Грицак.

Історик переконаний, що українські і польські дослідники в змозі знайти спільний підхід до історичних фактів, який би допомагав обом народам бачити спільне, а не роз’єднував. Грицак вказує на досвід Франції і Німеччини, які після війни видали спільний підручник історії двох країн, в якому були і складні сторінки. "Але не треба забувати, що Німеччині, щоби подолати свою історію, знадобилося тридцять років. І в перші повоєнні роки ніхто не брався за історичні питання, на це був потрібен свій час", - зауважує історик.

"Дивіться на спільне, а не те, що розділяє"

Кшиштоф Фільцек закликає українців і поляків не зважати на провокаційні заяви політиків з обох боків. "Будьте дуже обережні щодо того, що ви чуєте від політиків через ЗМІ. Фокусуйтеся на відносинах на міжлюдському рівні з представниками іншої країни, дивіться на спільне, а не те, що розділяє", - закликає і директор PAUCI. Очолюваний ним фонд вже багато років підтримує процес реформ в Україні і попри вербальні атаки з Варшави Фільцек не бачить жодних перепон для подальшої роботи. Його фонд і надалі отримує польські урядові гранти на проекти в Україні, а відносини на людському рівні, за його спостереженням, залишаються незмінно приязними. "Весь цей галас від польських урядовців спрямований на внутрішнього споживача", - резюмує Кшиштоф Фільцек.

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

Джерело: obozrevatel.com
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Липень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31