Авторизація

» » » Яка небезпека криється у відставці Авакова

Яка небезпека криється у відставці Авакова

Яка небезпека криється у відставці Авакова
Яка небезпека криється у відставці Авакова

[/i]

Ярослав Божко

Політичний консультант
Яка небезпека криється у відставці Авакова
Фото: dpsu.gov.ua
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
Цілком ймовірно, що наступним міністром стане людина з оточення президента Зеленського, що остаточно замкне в його руках силовиків. А що робити з цією концентрацією влади, коли вона вийде з-під контролю?
Про це пише Ярослав Божко на своїй сторінці у Facebook.
Знаєте причину, по якій минулого тижня ТСН так допомогло розхайпитися новині про поліціянтів які незаконно їздять на вилученій у громадянина машині? Схоже, що Зеленський вже всерйоз займається зняттям Авакова.
Позаминулого тижня ТСН подали іншу новину про Зеленського, який дав очільнику МВС Авакову термін до кінця року у розслідуванні резонансних злочинів (зокрема, окремо наголошували на вбивстві журналіста Шеремета), інакше міністра буде звільнено.
Не хочеться ставати на захист Арсена Авакова (бо він то у разі чого на мій захист би навряд чи встав, чого ж я буду розпинатися). Але як можна пришвидшити розгляд справ, нічого не фабрикуючи? Якщо ось просто немає якихось нових доказів чи останні свідки померли у випадковій вуличній перестрілці, то як має міністр внутрішніх справ зрушити з місця розслідування? Він може приневолити слідчих дати хоч якісь результати - наприклад погрожуючи звільненням. Але насправді це ніяк не змінює суті самих справ, якщо у них нічого не фабрикувати. В кінці 2000-х у слідчих відділах управлінь МВС відмінили статистику розкриваності злочинів, багато у чому посилаючись на європейську практику. Знаєте чому? Бо насправді ці показники статистики лише стимулювали ситуації, коли міліція затримувала людину за одним епізодом, а далі шила згори ще кілька глухарів або вибивала зізнання силою. У Великобританії ця сама статистика розкриваності злочинів в середньому десь на межі 15% - не в останню чергу тому, що там на відміну від пост-СРСР держав поліція не відмовляє у реєструванні дрібних злочинів, аби не псувати статистику. Тому, ніяке адекватне правосуддя не терпить слова "треба результат", бо все врешті закінчується тим, що колись поліція покладе вам на спину гарячу праску, аби не позбавитися премії.
При попередній владі поширеною точкою зору було вважати, що це політична кон'юнктура, власне Порох і його цербери не дають розслідувати справи. З посад пішли глава СБУ Грицак, генпрокурор Луценко, Олексійович розчинився у натовпі нардепів і ще трохи додатково посивів, а слідство так і не рушило до завершення. Якщо існують політичні мотиви, з яких резонансні справи по активістам не розслідуються, то вони очевидно мали би змінитися і грати на користь пришвидшення розслідування - бо по факту вони тепер допомогли б людям Зеленського вдарити по попередниках. Але слідство у глухому куті.
Але у знятті Авакова є і певна доволі відчутна небезпека (яка, на жаль, так само не зникає, якщо його залишити на посаді). Це небезпека того, що силові і правоохоронні структури концентруються повністю в руках президента України. Цілком вірогідно, що наступним міністром після Авакова стане людина з оточення Зеленського, що остаточно замкне в його руках силовиків. Вже готується закон, за яким Національна гвардія перепідпорядковується президенту з відання МВС, в його вертикаль так само згодом планують включити і НАБУ та САП, в руках найближчих людей Зеленського знаходиться СБУ. Це небувала концентрація сил, помножена на зняття недоторканності депутатів - додайте ще те, що Зеленський призначає членів Нацкомісії з регулювання енергоринку (що не входить у відання президента і за що колись 1+1 добре проїхалися по Порошенку) і в принципі був би не проти введення імперативного мандату (що не вводиться через опір депутатів і те, що це відверто антидемократична практика). На виході ви отримуєте згусток повноважень, які навіть в теорії не можуть ніким контролюватися згори.
А що робити з цим згустком, коли він вийде з під контролю? Точніше, коли ми зрозуміємо, що він ніколи не контролювався? Держава все-таки мала би існувати у якості стабільного і виваженого механізму, достатньо збалансованого, аби не змінювати баланс кожні п'ять років. І найголовніше, що тут можна засвоїти з Європи: обсяги повноважень мають базуватися на політичній традиції, а не аж ніяк не на рівні довіри виборця.
Ярослав Божко

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Ноябрь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930