Авторизація

» » » Епоха контролю над озброєннями закінчилася

Епоха контролю над озброєннями закінчилася

Епоха контролю над озброєннями закінчилася
Епоха контролю над озброєннями закінчилася

[/i]

The National Interest

Американське аналітичне видання з військово-політичної тематики з друкованим журналом, що виходить двічі на місяць
Епоха контролю над озброєннями закінчилася
Фото: Public domain
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
За останні 15 місяців США в односторонньому порядку вийшли з двох основоположних угод про контроль над озброєнням. На сьогодні залишилася лише одна угода, яка заважає США та Росії піти своїм шляхом і створити стільки ядерної зброї, скільки вони забажають. Проте, є Китай, який не бачить причин погоджуватися на скорочення, поки у США і Росії як і раніше є тисячі боєголовок.
Cистема контролю над озброєнням руйнується у нас на очах. А представники національної безпеки США не вдарили і палець об палець, щоб зупинити цей процес, зазначає американський експерт.
Про це пише The National Interest.
За останні 15 місяців США в односторонньому порядку вийшли з двох основоположних угод про контроль над озброєнням. Спільний всеосяжний план дій (СВПД) і Договір про ліквідацію ракет малої і середньої дальності (ДРМСД) - абсолютно різні угоди, які вирішують принципово різні завдання (перший - це багатосторонній договір проти потенційного розповсюджувача ядерної зброї, другий - спадщина холодної війни), - але кожен по-своєму перешкоджав розповзанню ядерних арсеналів. Зараз СВПД дихає на ладан, ДРМСД - навіть мертвіший, ніж музика диско, а наступним під ніж потрапить Договір з відкритого неба. Все це виразно говорить про те, що ідея контролю над озброєннями віджила своє.
На сьогоднішній день залишилася лише одна угода, яка заважає США та Росії піти своїм шляхом і створити стільки ядерної зброї, скільки вони забажають. Новий договір СНО, ратифікований Сенатом США дев'ять років тому, скоротив кількість одночасно розгорнутих ядерних боєголовок до 1550 одиниць, а пускових установок (міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет морського базування і бомбардувальників) - до 700. За умовами договору, Вашингтон і Москва можуть перевіряти один одного на сумлінність шляхом інспекцій на місцях і контрольних місій. Договір також передбачає обмін інформацією - що, в свою чергу, надає американській та російській розвідки впевненість, що ядерні обмеження дійсно дотримуються.
Одна перепона: якщо Вашингтон і Москва не займуться справою в самий найближчий час і не продовжать СНО ще на п'ять років, вся угода - з вбудованими в нього обмеженнями і процедурами перевірки - перестане діяти в лютому 2021 року.
Великою мірою, домогтися продовження обом сторонам - раз плюнути, адже непередбачуваний світ без стратегічної стабільності зашкодить обом. США і Росія мають, не роздумуючи, вхопитися за цю можливість - особливо зараз, коли відносини стають все більш ворожими. Росіяни вже давно готові вдихнути в угоду нове життя. США, з іншого боку, очевидно роблять дурниці, не діючи і просто вбиваючи час.
Нерішучість адміністрації Трампа пояснюється декількома причинами. Частина чиновників (наприклад, колишній радник з національної безпеки Джон Болтон) - переконані противники всяких угод про контроль над озброєннями. На їхню думку, такого роду угоди ставлять США в невигідне становище, обмежуючи їм свободу маневру і дозволяючи конкурентам нарощувати військову міць і ліквідувати відставання в абсолютних цифрах. У Трампа ставлення до нового СНО двоїсте з особистих мотивів і політичних причин: особисте, тому що він вважає себе великим дипломатом і неперевершеним «рішалою»; політичне, тому що СНО йому дістався в спадок від президентства Обами. Інші, наприклад, держсекретар Майк Помпео (Mike Pompeo) і міністр оборони Марк Еспер (Mark Esper), турбуються, що при збереженні СНО в нинішньому вигляді з гачка зірветься Китай, адже азіатська держава активно модернізує свої стратегічні озброєння і постійно нарощує арсенал балістичних ракет, і без того досить значний.
Ця позиція аж ніяк не безпідставна. Директор Розвідувального управління генерал Роберт Ешлі (Robert Ashley) в травні цього року припустив, що Пекін в стані подвоїти свій ядерний арсенал вже в найближче десятиліття. Китай з 500 або 600 боєголовками не потрібен нікому - ні США, ні Росії, ні Індії, ні, тим більше, Японії. Навіть з чисто академічної позиції розумно залучити китайців до переговорів про стратегічну стабільність і підштовхнути їх до тристоронньої угоди про контроль над озброєннями.
Однак на практиці ця мета для адміністрації Трампа, вважай, недосяжна. Хоча проти переговорів з Вашингтоном і Москвою з таких питань, як роз'яснення ядерних доктрин і обмін інформацією з метою уникнення непорозумінь, китайські чиновники не заперечують, приєднуватися до нового договору СНО вони рішуче не мають наміру. З позиції китайської доктрини національної безпеки, немає ніякого сенсу робити вигляд, ніби їх ядерний арсенал - теж частина проблеми, доки на США і Росію припадає 90% ядерних боєголовок в світі. Маючи боєзапас в 1/22 від американського, Китай не бачить причин погоджуватися на скорочення, доки у США і Росії як і раніше є тисячі боєголовок. Як повідомив Джорджу Перковичу (George Perkovich) з Фонду Карнегі цим літом провідний китайський експерт з ядерних технологій, «навіть якщо Китай подвоїть свій арсенал до 600 одиниць і повністю його розгорне, однаково це буде на тисячі менше, ніж у США і Росії».
Міркування китайців - «якщо ви думаєте, що ми підемо на тристоронню угоду про скорочення, коли у нас під носом понад 6 000 ядерних бомб, ви з глузду з'їхали» - адміністрація Трампа явно не враховує.
Зрозуміло, чому президент Трамп прагне укласти тристоронню ядерну угоду замість того, щоб просто продовжити СНО ще на п'ять років, договір, в якому Китаю взагалі немає. У порівнянні з банальним продовженням попереднього договору нова всеосяжна угода між США, Росією і Китаєм стала б воістину сенсаційним досягненням, - особливо якщо до неї увійдуть всі види озброєнь, від тактичної ядерної зброї до гіперзвукової.
Ключове слово тут - частинка «б». У наших реаліях такий договір - фантастика. Цього не може бути, тому що не може бути ніколи. Тому утримувати останню чинну угоду між США і Росією про контроль над озброєннями в заручниках дитячої фантазії - вкрай безвідповідально.
Деніел Депетріс
Переклад: ІноЗМІ

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Май 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31