Авторизація

» » » Що призводить до занепаду держави?

Що призводить до занепаду держави?

Що призводить до занепаду держави?
Що призводить до занепаду держави?

[/i]

Геннадій Друзенко

Громадський діяч
Що призводить до занепаду держави?
Колаж: uainfo.org
Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватності
В Україні склалась така політична система, при якій чиновники служать олігархам. Щойно державний апарат починає працювати на приватні інтереси, держава стає уразливою і врешті-решт занепадає. Поки Україна відстоюватиме інтереси Коломойського, Ахметова чи Пінчука, а не громадян, то войовничий патріотизм, і прагматичний меркантелізм будуть лише дармовими набоями у їхній міжусобній війні.
Про це пише Геннадій Друзенко на своїй сторінці у Facebook.
Аби не заплутати читача, говоритиму про державу як про державний апарат. Про певну систему держорганів та чиновників, які мають владні повноваження і отримують зарплату з бюджету.
Автономність державного апарату, тобто його підпорядкованість та служіння інтересам загалу, а не окремих осіб, партій чи ФПГ, є ознакою сильних націй. Щойно державний апарат починає працювати на приватні інтереси, держава стає уразливою і врешті-решт занепадає.
На жаль, ми звикли до думки, що чиновники служать не нам з вами, і навіть не політичним силам, яким ми делегували владу, а оліграхам. Тому зміна очільника Київщини викликала шквал коментарів про заміну "людину Разумкова" на "людину Коломойського". В парламенті коментатори шукають не представників великого бізнесу, найманих працівників, ІТ-сектору чи військових (що цілком природньо для представницького органу), а людей того ж Коломойського, Ахметова, Авакова чи Пінчука.
І ця "приватизована держава" позбавляє сенсу подальшу дискусію про прийнятність торгівлі з країною-агресором. Бо цю торгівлю слід розглядати крізь призму державного інтересу: чим вигідно нам торгувати з Росією, а чим ні; де товари критичного експорту, в яких ми не можемо собі дозволити бути залежними від путінського режиму, а де гріх не заробити на величезному російському ринку, продаючи туди, приміром, українську молочку.
Нещодавно вся абсурдність дискусії про державні інтереси в "приватизованій державі" як у краплі води відбилась у ставленні до відновлення імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Ми знаємо, що для Коломойського та його (з Пінчуком) феросплавних заводів це вигідно. Ми також знаємо, що для Ахметова з його ДЕТЕКом це невигідно. Знаючи це, нам не важко пояснити, чому окремі парламентські фракції голосували так, як вони голосували за законопроект, який скасовував заборону на імпорт електроенергії з країн СНД. Але ми не знаємо, в чому напевно полягав державний інтерес України у цій сфері.
І тому треба спочатку націоналізувати державу, а потім вже визначатись, як нам будувати відносини з Росією. Бо поки держава відстоюватиме інтереси Коломойського, Ахметова чи Пінчука, а не наші з вами, і наш войовничий патріотизм, і наш прагматичний меркантелізм будуть лише дармовими набоями у їхній міжусобній війні.
Тому давайте спочатку повернемо державу у нашу з вами власність, а потім посперечаємось як, чим і чи варто нам торгувати з Росією...
Геннадій Друзенко

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Май 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31