Авторизація

» » » Звіт про повторне відстеження результативності наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541

Звіт про повторне відстеження результативності наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541

Відстеження результативності регуляторних актів 1. Вид та назва регуляторного акта, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номерНаказ Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України» (далі – Наказ № 541). 2. Назва виконавця заходів з відстеженняМіністерство інфраструктури України.3. Цілі прийняття актаМетою прийняття Наказу № 541 є виконання Закону України «Про морські порти України» щодо встановлення тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню.4. Строк виконання заходів з відстеженняЗаходи з відстеження результативності регуляторного акта здійснювались з 11.02.2019 по 11.03.2019.5. Тип відстеженняПовторне відстеження.6. Методи одержання результатів відстеженняВідстеження результативності цього акта здійснювалось шляхом збору та аналізу статистичної інформації, побажань, відгуків, що надходили від юридичних та фізичних осіб, зауважень та пропозицій від органів виконавчої влади.7. Дані та припущення, на основі яких відстежувалась результативність, а також способи одержання данихОсновними показниками результативності цього регуляторного акта є статистична інформація, пропозиції та зауваження від юридичних, фізичних осіб та органів виконавчої влади, що свідчить про доцільність впровадження регуляторного акта, оскільки цим актом встановлено тарифи на спеціалізовані послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, та підлягають державному регулюванню.8. Кількісні та якісні значення показників результативностіУзагальнюючим показником є обсяг проходження вантажів через причали, які перебувають у господарському віданні ДП «АМПУ» (Таблиця 1).Дохід від надання послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, за 2016 рік склав 757,4 млн грн, за 2017 рік – 763,2 млн грн, за 2018 рік – 775,4 млн грн.Показники бюджетних відрахувань державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ») та державної установи «Держгідрографія» (далі – ДУ «Держгідрографія») (Таблиця 2).Проблемними питаннями, які виникли у зв’язку із дією Наказу № 541 є:необхідність уточнити положення щодо застосування документів при визначенні обсягів проходження вантажів через причали, що перебувають у господарському віданні ДП «АМПУ» при здійсненні вантажних операцій та розрахунках згідно Наказу № 541. Окремі портові оператори здійснюють багаторазове переміщення вантажу у межах акваторії з причалу на причал судном, тобто здійснюють в ході обробки судової партії багаторазове використання причалу для переміщення вантажу. Але така технологічна операція не має документального підтвердження у вигляді коносаменту та/або генерального акту, оскільки не завершено обробку суднової партії. Отже, не зважаючи на факт кількох операцій при виконанні портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалу в межах його паспортних характеристик (довжини та ширини), що повинно здійснюватись на платній основі, відсутність відповідного документального забезпечення викликає судові спори;застосування коефіцієнту 0,7 до ставок при справлянні плати згідно з Наказом № 541 при проходженні зернових вантажів, що перевантажуються навалом. Чинна редакція абзацу дванадцятого пункту 3 розділу ІІ Наказу № 541 створює підґрунтя для судової практики, наслідком якої є застосування понижувального коефіцієнту 0,7 до тарифів на послугу доступу портового оператора до причалу без можливості зі сторони ДП «АМПУ» отримати об’єктивну інформацію про фактичний стан справ щодо застосування у перевантажувальних процесах перевантажувальних машин, продуктивність яких становить не менше 500 тонн на годину.На теперішній час склалась ситуація, за якої для одних суб’єктів господарювання коефіцієнт 0,7 застосовується в залежності від фактичного досягнення продуктивності навантаження судна, для інших суб’єктів – на основі судової практики відповідно до технічної документації на перевантажувальні машини. Тож, на практиці ситуація із застосуванням знижувального коефіцієнту 0,7 є неоднозначною, створює нерівні умови провадження діяльності для суб’єктів господарювання у морських портах, при яких одні суб’єкти господарювання мають перевагу над іншими.У 2018 році спостерігалось зростання вантажопереробки зернових вантажів на 3 % у порівнянні з вантажопереробкою аналогічних вантажів у 2017 році. (Вантажопереробка зернових у філіях ДП «АМПУ» за 2017-2018 роки у Таблиці 3).Однак зазначене зростання відбувається у морських портах, в яких не здійснюється застосування понижувального коефіцієнту відповідно до положень та умов Наказу № 541.Так, зростання вантажопереробки зернових на 42 % спостерігається в Миколаївському морському порту, в тому числі при перевантаженні на рейді порту (+ 36,5 %), у Ренійському морському порту (+ 29 %), Бердянському морському порту (+ 22,4 %). Одночасно суттєве зменшення вантажопереробки зернових (- 10 %) у 2018 році в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року відбувається в Одеському морському порту, а саме, вантажопереробка зернових у 2018 році на 760 тис. тонн менше, ніж вантажопереробка зернових у 2017 році.Показники динаміки обсягів проходження зернових вантажів не мають зв’язку із тим, чи застосовується коефіцієнт при справлянні плати за Наказом № 541. Обсяги проходження зернових вантажів через потужності портових операторів, які мають судову практику на користь застосування коефіцієнту 0,7 відповідно до технічної документації на перевантажувальні машини, продуктивність яких становить не менше 500 тонн на годину, незалежно від місця їх розташування, не свідчать про зростання вантажопотоку зернових вантажів, не стимулює їх збільшення. Наприклад, обсяги проходження зернових вантажів через потужності ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» за підсумками 2017 року порівняно із аналогічним періодом 2016 року зменшились на 12,1 %, а за підсумками 2018 року порівняно із аналогічним періодом 2017 року скорочення склало 15 %. Для ТОВ «Бруклін-Київ» показники скорочення за аналогічні періоди дорівнюють 25,6 % та 52,9 % відповідно.Низка судових справ щодо різного тлумачення положень Наказу № 541 виникла саме з контрагентами, які здійснюють свою діяльність в акваторії Одеського морського порту на причалах, що перебувають у господарському віданні адміністрації морських портів України.Застосування будь-яких понижувальних коефіцієнтів до державних регульованих цін повинно забезпечувати позитивний ефект для держави за рахунок додаткових надходжень та ефективного використання виробничих ресурсів. Для морських портів це збільшення вантажопотоку, підвищення рівня використання портових потужностей, інтенсивності обробки транспортних засобів тощо, пов'язаний економічний ефект за рахунок зростання економічних показників і додаткових бюджетних надходжень.Таким чином, згідно з аналізом показників вантажопереробки зернових в акваторіях морських портів, зростання або скорочення обсягу перероблених зернових вантажів у морських портах жодним чином не пов’язано із застосуванням понижувального коефіцієнту.Водночас, плата згідно з Наказом № 541, яка справляється ДП «АМПУ», є лише однією зі складових всіх витрат, які формують повну вартість вантажу при транспортуванні. Частка плати згідно з Наказом № 541 в загальному обсязі вантажу при транспортуванні незначна та застосування понижувального коефіцієнту не має переваг в загальному обсязі витрат. Тому вантажовласники та суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення зазначеного вантажу, обирають морський порт для переробки вантажу шляхом всебічного аналізу всіх складових логістичного ланцюга, а саме: перевезення залізницею або автотранспортом, послуги портових операторів (перевантаження, зберігання тощо), які мають суттєвий вплив на вартість вантажу при транспортуванні.Подальше застосування зазначеного коефіцієнту при справлянні плати згідно з Тарифами призведе до щорічного суттєвого зменшення надходжень коштів до ДП «АМПУ» та бюджету України.Так, за час дії Наказу № 541 загальні збитки ДП «АМПУ» за судовими справами № 916/1429/17, № 916/161/17 склали 6 845,3 тис. грн.За результатами розгляду справи № 916/544/18, рішенням Господарського суду Одеської області від 09 липня 2018 року задоволено вимоги позивача на суму 7 356,2 тис. грн та інших витрат на суму 396,4 тис. грн.Крім того, за результатом аналізу частково отриманої на запит Мінінфраструктури інформації від портових операторів, слід констатувати невідповідність вказаних ставок на здійснення операцій з навантажувально-розвантажувальних робіт зернових вантажів загальним тенденціям ринку та рівню діючих ставок.9. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілейНа підставі повторного відстеження результативності регуляторного акта можна зробити висновок, що впровадження нормативно-правового акта дало змогу вирішити питання щодо комплексного врегулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, а отже, регуляторний акт досягає поставленої мети. Проблемні питання будуть вирішені шляхом внесення відповідних змін до Наказу № 541.Додаток 1Додаток 2
ВСІ Відстеження результативності регуляторних актів

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Декабрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031