Авторизація

» » » Міжнародна підтримка реформи адвокатури виявилася «мильною бульбашкою»: в ООН розкритикували проект №9055

Міжнародна підтримка реформи адвокатури виявилася «мильною бульбашкою»: в ООН розкритикували проект №9055

Як стало відомо з новини на сайті Національної асоціації адвокатів України, спеціальний доповідач Організації Об'єднаних Націй (ООН) з питань незалежності суддів та адвокатів Дієго Гарсія-Саян звернувся до Президента України Петра Порошенка з листом щодо змісту внесеного ним законопроекту "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №9055.
Міжнародна підтримка реформи адвокатури виявилася «мильною бульбашкою»: в ООН розкритикували проект №9055

Текст листа, датованого 28 січня 2019 року, оприлюднено на офіційному сайті ООН, і хоча лист викладено англійською мовою, його переклад не містить жодних двозначностей. Зокрема, у листі чітко зазначено, що законопроект включає низку положень, що можуть поставити під загрозу вільне та незалежне здійснення юридичної професії і здатність Національної асоціації адвокатів України захищати інтереси своїх членів і незалежність адвокатської професії в цілому.

Зауваження спецдоповідача ООН до тексту законопроекту викладено на 7 сторінках. Зокрема, вони стосуються таких розділів законопроекту, як доступ до професії, дисциплінарні провадження, вимоги до несумісності та незалежність професійної організації адвокатів. В зв’язку з цим відповідно до мандату, який доручила Рада ООН з прав людини, спецдоповідач рекомендує "переглянути законопроект "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" з метою забезпечення його відповідності існуючим міжнародним стандартам прав людини, що стосуються незалежності адвокатської професії".

У документі на ім’я глави держави також згадано, що з моменту створення мандату декілька Спеціальних доповідачів ООН з питань незалежності адвокатів та суддів підкреслили той факт, що професійні асоціації адвокатів відіграють фундаментальну роль у сприянні та захисті незалежності та цілісності адвокатської професії. Так, "адвокатські об'єднання відіграють вирішальну роль у демократичному суспільстві, щоб забезпечити вільне та незалежне здійснення адвокатської діяльності та забезпечити доступ до правосуддя та захист прав людини, зокрема гарантій належного процесу та справедливого судового розгляду".

Спецдоповідач також зауважує, що, в даній ситуації обмежена участь НААУ у розробці законопроекту про адвокатську діяльність та відхилення занепокоєння представників адвокатури щодо питань, пов'язаних з доступом до адвокатської професії та дисциплінарним провадженням, може вважатися порушенням незалежності адвокатської асоціації. Згідно з отриманою інформацією, під час розробки законопроекту, консультації з представниками адвокатури - окремо та через їх професійні асоціації - були обмежені.

З цього приводу не можна не нагадати, що окремі адвокати вже більше року акцентують увагу на тому, що незалучення представників адвокатури України та ігнорування думки адвокатів при формальному обговорені цього Законопроекту однозначно призводить до критичних наслідків. Зокрема, голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош неодмінно наголошував на тому, що «розділ, що визначає функціонування адвокатського самоврядування та його виборчі механізми, носить не прогресивний, а навпаки – ретроградний характер, з нашаруванням «махрової совковості». Результатом реалізації такого непродуманого підходу буде значне погіршення стану справ в адвокатурі. А ми цього не можемо допустити. Саме виходячи з цих позицій – відстоювання незалежності, самоврядності і ефективності адвокатури та недопустимості спроб її послаблення і мають виходити усі адвокати».
Міжнародна підтримка реформи адвокатури виявилася «мильною бульбашкою»: в ООН розкритикували проект №9055

І тому особливо важливо, що такий підхід правників Закарпаття підтримали на найвищому рівні – рівні ООН!

Яскравою ілюстрацією щодо фейковості «міжнародної підтримки» став і той факт, що за інсайдерською інформацією з АП команда Олексія Філатова за останні декілька місяців активно обговорювала «продавлення проекту №9055» з послами найбільших країн Європи, однак як бачимо вийшло з точністю до навпаки – замість підтримки в Адміністрації Президента отримали надзвичайно критичний лист. Бо як пише спецдоповідач, «він занепокоєний тим, що деякі положення законопроекту можуть бути невідповідні зобов'язанням України в рамках норм і стандартів прав людини».

Так, з точки зору дотримання принципів міжнародних стандартів, є дуже дивними преференції для набуття статусу адвоката колишніми суддями та прокурорами. У листі про це йдеться так: «Стаття 6 законопроекту встановлює умови, які повинні виконуватися для вступу до адвокатської професії. До них відносяться, принаймні, дворічний досвід у галузі права після закінчення вищої юридичної освіти. П. 3 статті 6, яка не містилася в попередньому законі про організацію адвокатури, вносить певні обмеження щодо виду трудового досвіду, необхідного для того, щоб стати членом адвокатури. Вона передбачає, що «досвід у сфері права» включає лише досвід роботи «як стажера адвоката та/або на посаді судді, прокурора». Це положення, на мій погляд, непотрібне. Обґрунтування умов доступу до професії юриста полягає в забезпеченні того, щоб члени адвокатури мали необхідні особисті, професійні та технічні компетенції для надання юридичної допомоги своїм клієнтам. Такі компетенції - варто підкреслити - будуть оцінюватися в ході кваліфікаційного іспиту, який проводиться Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури відповідно до п. 3 ст. 9 законопроекту. Обмеження стажу тільки професійним досвідом у юридичній фірмі чи у суді на практиці обмежить можливість отримати свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю для лекторів або професорів юридичних факультетів академічних установ, а також нотаріусам, юридичним радникам, працюючим у юридичному відділі державної організації (наприклад, міністерство), неурядової організація або приватної компанії. Це призвело б до необґрунтованого обмеження права кваліфікованих кандидатів на доступ до юридичної професії. Як зазначено у моєму звіті про асоціації адвокатів, я вважаю, що юридична професія має найкращі можливості для визначення вимог та процедур прийому, і тому повинна відповідати за проведення експертиз та надання професійних сертифікатів (A / 73/365, пункт 56) . Хоча держави мають право встановлювати стандарти якості, механізми моніторингу та оцінки для забезпечення якості юридичних послуг, доступ до юридичної професії повинен бути відкритим для всіх, хто відповідає необхідним критеріям, і не може мати місце жодна дискримінація щодо вступу до професії на будь-яких підставах».

Досить жорстко пройшовся спецдоповідач й по питанню несумісності в адвокатській діяльності. Так, відповідно до листа, законопроект встановлює суворі правила несумісності, що забороняють мультидисциплінарну діяльність і одночасне здійснення юридичної професії. На додаток до випадків несумісності, викладених у статті 7, статті 28, п. 3, забороняє членам адвокатури поєднувати здійснення адвокатури з будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, крім наукової, викладацької або творчої діяльності.

Натомість на думку, Дієго Гарсія-Саяна не все так однозначно в цьому питанні. «У деяких країнах члени адвокатури не можуть виконувати певні види діяльності або вирішувати певні питання, оскільки ці заходи вважаються несумісними з незалежністю адвокатської професії, в той час як в інших немає чітко визначених несумісностей у здійсненні адвокатської професії», - пише він. І додає: «Незважаючи на те, що я визнаю, що держава повинна вирішити питання щодо несумісності деяких дій зі здійсненням адвокатської професії, я вважаю, що це положення не враховує той факт, що не всі адвокати здійснюють професії на постійній основі. Деякі адвокати здійснюють адвокатську діяльність тільки тоді, коли їхні послуги вимагають, а інші надають юридичні послуги за межами юридичної фірми, наприклад, в неурядовій організації або приватній компанії. Крім того, практикуючі адвокати, які здійснюють оплачувану діяльність поза юридичною фірмою або академічною або науковою установою, повинні вибирати між продовженням здійснення адвокатської професії або прийняттям нової оплачуваної діяльності та відмовою від своєї діяльності як адвокати. Дане положення також ризикує вплинути на доступ до юридичних послуг у країні, оскільки декілька юристів, які не здійснюють адвокатську діяльність на постійній основі - наприклад, практикуючі в малих містах - можуть бути змушені відмовитися від свого членства на користь більш стабільної зайнятості в якості юридичного радника в приватному підприємстві. Зменшення кількості доступних юристів на ринку може призвести, у свою чергу, до збільшення вартості правової допомоги, що негативно вплине на доступ до правосуддя в країні для людей з обмеженими економічними можливостями».

Дуже проблематичним названо й положення статті 41, п. 2 законопроекту, в якому визначаються особи або установи, які можуть порушувати дисциплінарні провадження щодо адвокатів. До переліку належать прокурор або слідчий, керівник органу досудового розслідування – щодо дисциплінарного проступку, вчиненого адвокатом під час досудового розслідування. На думку спецдоповідача це «може становити порушення принцип рівності сторін, оскільки він може бути використаний прокурором або судом для отримання відсторонення адвоката, який вважається «проблематичним» з будь-якої причини та його заміни іншим адвокатом, можливо, призначеним державою».

Настільки ж тривожною є запропонована поправка, що міститься в заключних положеннях п. 18.2, пп. 12 про внесення змін до ст. 53 Кримінально-процесуального кодексу України. Мета цього нового положення полягає в тому, щоб дати можливість «слідчому, прокуророві, слідчому судді або суду [залучати іншого захисника до окремого процесуального акта] у будь-якому випадку, коли захисник, належним чином поінформований заздалегідь, не може з'явитися до суду протягом двадцяти чотирьох годин. Ця запропонована поправка може бути легко використана прокуратурою або судом як додатковий інструмент для заміни «проблемного» адвоката в умовах, які можуть бути легко сфабриковані.

До речі, дуже прикметно, що у листі фактично слово в слово повторені думки Олексія Фазекоша щодо того, що «Законодавство, що регулює роль і діяльність адвокатів і адвокатів, має бути спрямоване на посилення незалежності, саморегулювання та цілісності адвокатської професії». Як тут не згадати про «монолітність та самоврядність адвокатури», над якою інколи глузували прихильники авторів реформи адвокатури, бо тепер їм вже потрібно глузувати проти людини, яка володіє Мандатом Спеціального доповідача ООН.

Врешті-решт, в листі рекомендується «переглянути законопроект «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» з метою забезпечення його відповідності існуючим міжнародним стандартам прав людини, що стосуються незалежності адвокатської професії».

Власне тепер депутатам, які завтра в сесійній залі будуть голосувати за те, щоб внести зміни до Конституції з приводу вступу України до НАТО та ЄС, слід буде добре поміркувати, а чи є взагалі сенс доходити до розгляду проекту №9055, коли навіть на рівні ООН до нього відносяться настільки скептично.

Іван Правдін

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Февраль 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728