Авторизація

» » » Імунопрофілактика й щеплення — не кампанія чи істерика, а якість і відповідальність

Імунопрофілактика й щеплення — не кампанія чи істерика, а якість і відповідальність

Імунопрофілактика й щеплення — не кампанія чи істерика, а якість і відповідальністьТрохи історії
Майже сто років тому, після закінчення Першої світової війни, почалася епідемія так званої «іспанки», яка стала однією з найграндіозніших епідемій в історії людства. Свою назву цей штам грипу (H1N1) одержав тому, що епідемія, яка швидко стала пандемією, почалася в Іспанії, звідки розлетілася практично по всьому світу. Європа, Азія, Африка, Північна й Південна Америка, Австралія й Океанія — увесь світ був охоплений страшною хворобою, яка дуже швидко забрала тисячі життів. Усього за півтора року іспанський грип інфікував близько 29,5 % населення планети — кількість людей, які захворіли, перевищувала 550 млн осіб, хоча дані можуть бути й неповними. Страшна пандемія забрала, за різними оцінками, від п'ятдесяти до ста мільйонів життів, що на той час могло становити від 2,7 до 5,3 % населення Земної кулі. Кількість жертв була непорівнянна з будь-якими військовими втратами…

Невже комусь хочеться, щоб ця катастрофа планетарного масштабу повторилася? Чи комусь хочеться перевіряти можливості сучасної медицини? То можна одразу ж сказати, що страшний грип-убивця з назвою «іспанка» давно контролюється національними системами охорони здоров'я, бо штам грипу H1N1 давно виділений і вивчений. Більше того, сьогодні кожен житель планети має можливість зробити щеплення, щоб захистити себе від захворювання.

Згадуючи про страшну пандемію, яка пройшлася по планеті на початку ХХ століття, хочеться нагадати ще й про інші відомі трагедії, викликані неможливістю захиститися від таких захворювань, як чума, холера, чорна віспа, тиф, туберкульоз…

Як уникнути епідемій
Однак час іде, медицина й фармакологія рухаються вперед — деякі захворювання вважаються повністю ліквідованими (наприклад, чорна віспа), а інші можуть бути взяті під контроль у найкоротший термін.

Щоб не допустити поширення багатьох небезпечних захворювань, була запропонована вакцинація, тобто введення в організм спеціальних препаратів, які зможуть сформувати імунітет до певного захворювання, у результаті чого зараження можна уникнути або хоча б послабити його наслідки.

Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я повідомляє, що планові щеплення щорічно рятують життя й здоров'я не менше ніж трьом мільйонам дітей. Планується, що нові вакцини, які продовжують розроблятися багатьма науковими центрами, зможуть щорічно зберегти ще не менше восьми мільйонів дитячих життів.

Однак усе це буде можливим тільки за умови, що батьки не відмовлятимуться від ефективної імунопрофілактики, тобто від щеплень, які й формують необхідний імунітет.

Так, сьогодні практично переможені поліомієліт і правець, дифтерія й кашлюк, епідемічний паротит, більше відомий як «свинка», і кір. Але ось тільки чи всі пам'ятають, що «практично» не означає «повністю» і що кожне із цих захворювань не знищене, а тільки призупинене, причому призупинене за рахунок своєчасної й ефективної імунопрофілактики?

Імунопрофілактика й вакцинація. Кому це треба?

Щоб уникнути багатьох небезпечних захворювань, Всесвітньою організацією охорони здоров'я й національними системами охорони здоров'я різних країн розроблені схеми вакцинації дітей з перших же днів після народження. У кожній країні створені «Календарі щеплень», які визначають, коли і яку вакцину потрібно ввести. В Україні вакцинація регламентується Законами України й Наказом Міністерства Охорони здоров'я України від 11.08.2014 г. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні», який вступив у дію 1 січня 2015 року.

І все б нічого, адже є Закони й підзаконні акти, але останні пару десятків років з'явилася вкрай сумна тенденція відмовлятися від щеплень. Причини з'являються одна краща за іншу. То імунітет має бути природнім (безсумнівно, згадаємо ту ж «іспанку»), то вакцини неякісні (знали б ці батьки, якими були перші щеплення й вакцини), то після щеплення в дитини температура піднялася… Ще можна почути, що, наприклад, епідемічний паротит і краснуха, якими хворіють діти, безпечні й несмертельні. Та хто б сперечався! Ось тільки епідемічний паротит, перенесений хлопчиками-підлітками, найчастіше стає причиною безплідності, а краснуха, якщо нею занедужає молода жінка, яка чекає дитину, може стати причиною загибелі плода або його серйозного ушкодження. Але, мабуть, топовою причиною відмови від щеплень залишається епохальне твердження, що «цих захворювань зараз немає».

Ну, що ж, кілька десятиліть масової вакцинації дійсно зменшили кількість небезпечних захворювань, але ж відомо, що для епідеміологічного благополуччя й рівноваги кількість привитих дітей має бути не меншою за 80 %, бо якщо імунітет виробився в абсолютної більшості, то будь-яка інфекція, у тому числі й вірусна, не зможе поширюватися швидко. Але якщо такого суспільного імунітету немає, то незахищеними стають практично всі, бо захворювання буде поширюватися дуже активно, знаходячи все нові й нові жертви. І навіть якщо захворюваність, наприклад, поліомієлітом зараз знизилася на 99 %, то це не означає, що у випадку відмови від щеплень не захворіє саме та дитина, чиї батьки взяли на себе сміливість відмовитися від вакцинації.

Ще одна «чудова» причина відмовитися від щеплень — наявність у дитини «нібито протипоказань». Чому нібито й чому в лапках? Усе дуже просто — усі протипоказання для щеплень визначені Всесвітньою організацією охорони здоров'я й національною системою охорони здоров'я, тобто Міністерством охорони здоров'я України (той же Наказ № 551). І абсолютних протипоказань є не так уже й багато, причому всі вони добре відомі кожному педіатру. Якщо ж ідеться про протипоказання тимчасові, наприклад, про підвищену температуру, то вони тимчасовими і є — у таких випадках щеплення найдоцільніше просто перенести на той час, коли дитина знову буде здорова.

Рівняння на Захід?
А як справи із щепленнями в розвинених країнах?

Наприклад, у Сполучених Штатах щеплення робити економічно вигідно. Річ у тому, що звичні для нас «лікарняні» там оплачуються не так активно, а всього лише до десяти днів на рік. Тож сидіти з хворою дитиною батьки просто не можуть — набагато вигідніше й простіше вчасно зробити всі необхідні щеплення.

Питання про щеплення пощастило поставити й нашому колишньому співвітчизнику й батькові трьох дітей, родина якого нині живе в Німеччині:

- Карти щеплення мають бути у всіх дітей, за щепленнями стежать пильно до досягнення приблизно 3-річного віку під час регулярних (з нагадуванням із «свого» пологового будинку, якщо дитина народилася тут) медоглядів. Карту перевіряють при оформленні в садок і школу, але оскільки лікарів у садках і школах немає (медсестер теж), контроль у цьому віці — на совісті батьків.

До щеплень загалом ставлення позитивне. Напевно, річ у тому, що щеплення тут якісні. І тут не влаштовують істерику чи всенародну кампанію з приводу щеплень від грипу або кліща — просто пропонують у пресі або на прийомі в лікаря. І вже тим більше тут не виносять на публіку питання забезпечення щепленнями — просто ті, хто за це відповідає, роблять це.


Безумовно, кожна країна самостійно вирішує, як їй убезпечити себе від можливих епідемій і забезпечити максимально ефективну імунопрофілактику. У розвинених країнах кількість вакцинованих дітей наближається до 90 %, хоча, за оцінками ВООЗ, майже 19 мільйонів дітей в усьому світі усе ще не одержують необхідних щеплень. Але ж будь-яка країна, у тому числі й Україна, складається з окремих людей, від яких врешті й залежить, наскільки здоровими будуть наступні покоління.

Наталія Коваль (Глоба), спеціально для Vector News

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31