Авторизація

» » » Duetto Concertante у Києві

Duetto Concertante у Києві

Дует флейти і гітари не часто можна почути на великій сцені в Європі та світі. В Україні ж це стало реальністю. Зіграти разом вирішили відомі солісти Заслужені артисти – флейтист-віртуоз Юрій Шутко й чарівник класичної гітари Андрій Остапенко.
Duetto Concertante у Києві

Їхній концерт під назвою «Duetto Concertante​» відбудеться 10 лютого на сцені Національної філармонії. У програмі – твори німецьких та італійських композиторів Г. Ф. Генделя, Й. С. Баха, Т. Гауде, Л. Леньяні, Ф. Каруллі та М. Джуліані.

Німецьке бароко

Ідея зіграти разом у дуеті народилася у музикантів після виконання Концерту з оркестром для флейти і гітари Соль-мажор відомого італійського композитора Фердінандо Каруллі.

Тоді ж зайшла мова про можливий спільний виступ із репертуаром, що складається з німецької та італійської музики. Вибір припав на дві барокові сонати німецьких композиторів Георга Фрідріха Генделя (1685 – 1759) і Йогана Себастіана Баха (1685 – 1750). В оригіналі вони написані для флейти і клавіру. Але їх популярність настільки велика, що партію клавіру було перекладено і для гітари.

Унікальність цих сонат полягає в тому, що, на перший погляд, проста фактура насправді вимагає від музикантів додавання прикрас і вміння імпровізувати в італійському бароковому стилі, що потребує володіння інструментом на найвищому рівні.

– Ці сонати обов'язкові твори для виконання на престижних флейтових конкурсах. За їх грою журі визначає майстерність музиканта: його інтелектуальну підкованість, художнє осмислення і смак, – пояснює флейтист Юрій Шутко.

Він сьогодні єдиний виконавець в Україні, який грає на золотій флейті, будучи при цьому обличчям всесвітньо відомої японської фірми з виготовлення музичних інструментів «Sankyo».

Для того, щоб осягнути таємниці майстерності гри в бароковому стилі, йому довелося багато перечитати різного роду професійної літератури. Деякі книги, як от трактат «Досвід настанов гри на поперечній флейті», написаний 1752 року придворним флейтистом прусського короля Фрідріха Великого, Йоганом Йоахімом Кванцом, Ю. Шутко зміг дістати в перекладі чеською мовою аж у Празі 1991 року. На превеликий жаль, цю працю вперше з німецької на російську перевели тільки в 2013 році в Петербурзі. Подейкують, що саме після знайомства з Кванцом Бах вирішив написати флейтові сонати.

Твір ще одного німецького композитора Теодора Гауде (1782 – 1834) – соната для флейти і гітари Соль-мажор – контрастує за характером і стилем написання із сонатами Генделя і Баха. Її автор був яскравим представником німецької гітарної школи 19 століття. Він відомий як гітарист-віртуоз і композитор-романтик. Його соната – оригінальний твір для дуету флейти і гітари.

- Побутує думка, що на гітарі дуже легко і просто грати. Насправді ж професійний гітарист відрізняється від любителя тим, що володіє багатою палітрою звучання свого інструменту, – розповідає Андрій Остапенко, який володіє унікальною гітарою німецького майстра. – Своїм студентам я завжди розповідаю, що їм під час гри слід, як художникам, які малюють картину, використовувати весь арсенал барв і кольорів звучання гітарних струн. Саме такі якості були притаманні відомим гітаристам 19 століття – німцеві Гауде та його послідовникам – запальним італійським віртуозам Леньяні, Каруллі та Джуліані. До речі, наш камерний ансамбль ми вирішили назвати, виходячи із назви твору Луїджі Леньяні «Duetto Concertante», який виконаємо у концерті.

Італійський романтизм


До слова, італієць Луїджі Леньяні (1790 – 1877) спершу вирішив реалізуватися як оперний співак. Він виступав в різних італійських містах, виконуючи партії тенора в операх Россіні, Пачіні, Доніцетті. Одночасно умів грати на скрипці і гітарі. Останній інструмент приніс йому славу неперевершеного віртуоза у Відні, куди він переїхав 1829 року. Почувши натхненну гру Леньяні, великий скрипаль Ніколо Паганіні назвав його «одним з найкращих гітаристів сучасності». Тому запропонував йому зіграти разом кілька концертів.

Леньяні багато гастролював по Європі. Якось в Парижі, виходячи з екіпажу, втратив рівновагу і так невдало впав, що пошкодив руку і не міг грати. Про це відразу ж дізнався іспанський колега Фернандо Сор і разом з Агуадо замінив його на концертах, весь збір від яких пішов на допомогу потерпілому. Леньяні був дуже вдячний іспанцям, які прийшли на допомогу.

В останній період життя він припинив виконавську кар'єру і зайнявся виготовленням гітар та скрипок. Його інструменти користувалися популярністю. Багато майстрів копіювали їх аж до кінця 19 століття. Гітари роботи Леньяні зберігаються в музеях і найбільших приватних колекціях.

Мабуть, найвідомішим гітарним виконавцем і композитором епохи романтизму є Фердінандо Каруллі (1770 – 1841), який народився в сім'ї відомого письменника, службовця-секретаря в Неаполітанському суді. Всесвітнє визнання до нього прийшло у Парижі, куди він переїхав, одружившись із француженкою. Каруллі став першим музикантом, який відкрив для паризької публіки можливості гітари як серйозного концертного інструменту. 1811 року композитор закінчив «Повну школу гри на гітарі» – це перший в історії великий навчальний посібник такого роду. Ним досі користуються гітаристи початківці.

Каруллі також багато написав музики для гітари. Його твори набули популярності, їх видали в Аугсбурзі, Відні, Гамбурзі, Мілані та інших містах. Однією з найвідоміших його композицій є Фантазія на теми опери Белліні «Пірат» для гітари і флейти Соль-мажор.

До слова, оперу Белліні «Пірат» було написано на сюжет трагедії популярного англійського романтика Чарльза Метьюріна (1782 – 1824) «Бертрам, або Замок святого Альдебранда» (1816). Прем'єра «Пірата» відбулася 27 жовтня 1827 року в міланському театрі Ла Скала і принесла молодому композиторові Белліні неймовірну славу. Найвідоміші теми з цієї опери покладені в основу Фантазії Каруллі для гітари і флейти, яка вперше прозвучить в Україні на філармонічної сцені.

Завершує концерт Серенада для флейти і гітари Соль-мажор Мауро Джуліані (1781 – 1829), який народився поблизу італійського міста Барі. З дитинства він навчався грі на флейті, скрипці і віолончелі, проте незабаром зацікавився гітарою і почав її освоювати. Також, як і Леньяні, переїхав до Відня, де швидко завоював репутацію одного з найкращих гітаристів Європи. При цьому він не забував і про гру на інших інструментах. Збереглися відомості про те, що Джуліані виконував в симфонічному оркестрі партію віолончелі на прем'єрі Сьомої симфонії Л. Бетховена, яка відбулася 8 грудня 1813 року.

У 1814-му він отримав титул «придворного камерного віртуоза» при дворі імператриці Марії-Луїзи Австрійської (дружини Наполеона Бонапарта), наступного року брав участь у святкових концертах на честь Віденського конгресу. Серед його друзів були Л. Бетховен і Й. Гайдн, скрипалі Л. Шпор і Й. Майзедер, піаністи Й. Гуммель, І. Мошелес і А. Діабеллі. Композиторові належать близько 150 творів, зокрема, і Серенада для флейти й гітари.

Усі ці твори маститих німців і блискучих італійців прозвучать на концерті у виконанні унікального дуету гітариста Андрія Остапенка та флейтиста Юрія Шутка.

Музиканти є справжніми легендами академічної сцени, які концертують кращими залами України та Європи. Їх творчий тандем відкриє українській публіці унікальні сторінки класичної музики епохи бароко та романтизму.

Олександра Тимощук

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Август 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031