Авторизація

:

:
Останнім часом влада невпинно повторює про поліпшення умов ведення бізнесу в Україні. Частково це так — Рада бізнес-омбудсмена зафіксувала певне покращення бізнес-клімату.
«Пік скарг від малого та середнього бізнесу, який найбільш чутливий до будь-якого роду регуляції, припав на кінець 2016 року. Зараз кількість претензій продовжує зменшуватися. Можливо, бізнес повірив в краще», — заявив бізнес-омбудсмен України Альгірдас Шемета.
Проте і представники влади, і захисники бізнесу заявляють про недостатність реформ у цій галузі, а тому обіцяють найближчим часом прийняти зміни в законодавстві, які допоможуть компаніям почуватися краще.
Журналісти дізналися про найближчі новації, які збирається впроваджувати влада, і пройшлися по основним.
Чиновники обіцяють вирішити одну з ключових проблем промисловців, які запускають нові виробництва — підключення до інженерних мереж. З цим зараз купа проблем у тих, хто будує заводи і фабрики: через дорожнечу процедури підключення.
Монополіст формулює дуже завищені технічні умови підключення і пом’якшує їх лише за хабарі. І в результаті підприємство може залишитися ні з чим: воно будує необхідний об’єкт інфраструктури (наприклад, трансформаторну підстанцію) часто з запасом потужності, яку монополіст зможе комусь ще перепродати.
«Цей об’єкт фактично дарується монополісту (передається на баланс), при цьому сплачується ПДВ у бюджет, а після приймання в експлуатацію підприємство ще платить в тариф інвестиційну складову. Тобто, просто за точку підключення інвестор платить чотири рази. Це не дає відкриватися багатьом виробництвам в Україні», — розповів голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.
Проблему хочуть вирішити за допомогою нового закону, і вже розробили законопроект №6671. Ним пропонується встановити повну прозору звітність про потужність мереж і їх технічний стан. Щоб монополісти не могли обманювати бізнес у частині реальних можливостей підключення.
Крім того, при необхідності інвестування в інфраструктуру монополіст протягом півроку компенсує інвестору витрати на спорудження об’єкта (з невеликим дисконтом). Що фактично робить підключення для споживача безкоштовним.
«Ми підрахували, що в кращому випадку впливу на тариф е/е не буде, а в гіршому — він зросте всього на 0,5%», — уточнив Галасюк.
За його словами, зараз зібрано підписи 30 депутатів, які підтримують цю ініціативу. Вони представляють усі без винятку фракції і групи парламенту, а тому цей проект має всі шанси бути прийнятим.
Інша новація торкнеться санкцій щодо експортно-імпортних компаній.
«Спільно з експертами проекту USAID ЛЕВ та інших організацій ми розробили проект постанови Кабміну — мета якого ввести чіткі процедури призупинення зовнішньоекономічної діяльності. Прем’єр-міністр пообіцяв, що поставить на розгляд уряду цю постанову. Сподіваюся, що так і буде», — зазначив Альгірдас Шемета.
За його словами, зараз просто за листом СБУ Мінекономрозвитку може призупинити зовнішньоекономічну діяльність підприємства або ввести індивідуальне ліцензування. Що на практиці означає отримання ліцензії на кожну експортно-імпортну операцію.
«Ми ж пропонуємо чітко розписати процедури для таких санкцій. Наприклад, якщо порушено кримінальну справу, тоді для введення санкцій потрібно отримати дозвіл слідчого судді, а не якісь листи правоохоронців», — пояснив бізнес-омбудсмен.
Вводиться також багато інших процедур, що виключають введення санкцій у сфері ЗЕД на підставі документів, які не є фактичним підтвердженням порушення правил.
«Буває так, що суб’єкт має 10 номенклатурних позицій. Але порушує законодавство лише з однією з них. Так йому будуть зупиняти операції ЗЕД тільки з цієї позиції», — розповів Альгірдас Шемета.
За його словами, йде робота і над відповідним законопроектом, який лібералізував би ці санкції повністю, але для усунення найбільш кричущих порушень необхідно терміново приймати постанову уряду.
Перевірки бізнесу
Яку проблему чиновники не вирішать – це проблему перевірок. Їх відновлять.
Голова Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва вважає, що мораторій на інспекції не надто допоміг підприємцям. Тому навряд чи його будуть продовжувати далі.
Таку ж позицію займають в Держрегуляторній службі.
«Мораторій — це завжди явище тимчасове, і буде смішно, якщо його продовжувати ще на четвертий-п’ятий рік. Але ми розуміємо, що як тільки закінчиться мораторій, контролери одразу кинуться з подвоєною силою перевіряти всіх і вся. Вони складуть плани перевірок, як того вимагає закон, але також зможуть ходити і на позапланові акції», – розповіла Ксенія Ляпіна.
Як відомо, закон №1728 від 11 листопада 2016 року продовжив мораторій на планові перевірки бізнесу до кінця цього року. Позапланові заходи здійснюються лише за погодженням із Державною регуляторною службою, на підставі скарги фізособи або заяви підприємства про проведення перевірки за власним бажанням, за рішенням суду або ж нещасного випадку на підприємстві.
«Нас найбільше цікавить відповідальність за порушення процедур здійснення контролю», — зауважила Ляпіна.
За її словами, самі процедури контролю виписані добре, але немає чіткого опису, що буде чиновнику, якщо він не дотримався цих процедур перевірки.
Наприклад, за проведення перевірки без зазначення предмета перевірки. Або вихід за межі предмету перевірки, коли прийшли перевіряти пожежну безпеку, а вимагали всю документацію, починаючи з установчих документів.
Відповідні зміни треба вписати в Кодекс про адміністративні правопорушення (КпАП).
«Є попередньо написаний варіант змін до закону, але не все влаштовує нас. Тому поки що все в процесі коригування та обговорення з експертами, особливо в галузі роботи з судовими органами, тому що це повинен бути робочий інструмент, а не порожня декларація», — зазначила Ксенія Ляпіна.
Податкові питання
Ще одна невирішена проблема — високі податкові ставки, і тут ні чиновники, ні громадські діячі не дають обіцянок щодо вирішення. Знижувати податки в Україні поки що ніхто не збирається.
Хоча високі ставки податків як головна перешкода в розвитку бізнесу назвали 35% опитаних підприємців у дослідженні «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні», проведеного фахівцями Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в 2016 році.
Податкові перевірки, розрив ДФС договорів про електронну звітність, митні питання — ось головний перелік скарг бізнес-омбудсмена у минулому і нинішньому році.
За даними бізнес-омбудсмена, більше половини претензій бізнесу припадає на дії податківців, ще 12% — на дії або бездіяльність інших правоохоронних органів.
Тим не менш, про радикальне зниження податків поки що не йдеться. Серед запропонованих проектів нормативних актів є тільки проекти про податкові стимули для розвитку нових виробництв через механізм індустріальних парків (проекти №2554а-д та №2555а-д), а також законопроект про скасування імпортних мит на ввезення виробничого обладнання (№5276) і трирічне розстрочення імпортного ПДВ на ввезення устаткування (№6514).
Костянтин Симоненко

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031