Авторизація

» » » Братство Святого Авалю. Хто займе місце Валерії Гонтаревої Finance.ua

Братство Святого Авалю. Хто займе місце Валерії Гонтаревої Finance.ua

Братство Святого Авалю. Хто займе місце Валерії Гонтаревої Finance.ua
Найчастіше потенційним головою НБУ називають трьох кандидатів. Об’єднує їх те, що всі вони свого часу працювали в банку “Аваль”. Але хто саме з них займе місце Валерії Гонтарєвої?
Валерія Гонтарева з травня 2017 року у відпустці. Зараз вона відпочиває за свій рахунок. У законодавстві тривалість такої перерви в трудовій діяльності регулюється виключно домовленістю між працівником і роботодавцем. Тому у відпустці Гонтарева може перебувати ще не один місяць.
Щоб вона поступилася кріслом наступникові без приставки “в. о.”, потрібно втручання парламенту і президента. Верховна Рада має заслухати звіт Гонтаревої про виконану роботу, затвердити її звільнення і проголосувати за внесену президентом кандидатуру нового голови Нацбанку. Як запевняють в НБУ, Гонтарева готова виступити в парламенті зі звітом, якщо отримає відповідне запрошення. Однак очікування неабияк затягнулося.
Як відзначає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій, подібне зволікання з призначенням не унікально для нинішньої влади — у нас зараз рекордна кількість виконуючих обов’язки. Зокрема, з приставкою “в. о.” працює голова Фонду держмайна Віталій Трубаров, а націоналізованим ПриватБанком керує в статусі в. о. Галина Пахачук.
Однак все вказує на те, що томливе очікування добігає кінця. Через зволікання з призначенням нового голови НБУ продовження співпраці України з МВФ зараз під питанням. Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран підкреслює, що без політичного кредиту довіри новому голові НБУ з боку Верховної Ради наступний транш Україні не бачити. Логіка кредитора зрозуміла: якщо у персони, яка стоїть біля керма НБУ, немає підтримки в парламенті, то МВФ просто нема з ким вести переговори.
На думку Шапрана, зволікання з призначенням глави Нацбанку пов’язано з пошуком компромісної кандидатури, яка влаштує Блок Петра Порошенка (БПП), “Народний фронт” (НФ) і ще якусь частину парламенту. Тобто “золота акція”, очевидно, зараз знаходиться в руках у ситуативних союзників партії влади і їхній вибір поки що залишається загадкою.
Фокус з’ясував, чия кандидатура може стати компромісним завершенням переговорів у кулуарах парламенту.
№1. Яків Смолій. Кандидат президента
В кінці вересня в ЗМІ, з посиланням на анонімні джерела в оточенні президента, з’явилася інформація, що Петро Порошенко визначився з кандидатурою керівника НБУ. Нібито він готовий представити Верховній Раді як главу Нацбанку першого заступника Якова Смолія, який з 11 травня 2017 року вже виконує обов’язки першої особи в Нацбанку.
Виходець з Тернопільщини, математик за освітою, Яків Смолій працює в банківській системі України буквально з дня її становлення. На зорі незалежності, коли Валерія Гонтарева служила інженером в Інституті “Гідробудмашина”, молодий Смолій вже працював у Нацбанку. З 1991 року він працював провідним інженером, начальником комп’ютерного відділу і, нарешті, заступником начальника Тернопільського обласного управління НБУ.
“Ми на спинах носили мішки з монетами в автомобілі і відвозили в бомбосховище в Тернополі. Ніяке сховище не готове було вмістити ці обсяги”, — ділиться спогадами про введення гривні Яків Смолій. Але запуску нової валюти в обіг він у НБУ вже не застав.
З 1994 року кар’єра Смолія пов’язана з банком “Аваль”, який встиг стати кузнею кадрів для регулятора, — два інші заступники голови НБУ, Роман Борисенко і Дмитро Сологуб, також працювали в цьому банку. В “Авалі” Смолій дослужився до посади заступника голови правління.
В Нацбанк Яків Смолій повернувся в квітні 2014-го на посаду заступника голови. У період другого пришестя в НБУ Смолій справляв враження акуратного, стриманого і скромного клерка. Однак претендент на крісло глави Нацбанку — досить заможна особа. Його пасивний дохід у вигляді процентів за депозитами, дивідендів та плати за здану в оренду нерухомість з лишком перекриває чималу зарплату високопоставленого чиновника. З 18,6 млн грн задекларованих доходів за 2016 рік платня в Нацбанку склала лише 1,8 млн грн. Джерело багатства Смолія — проданий в 2005 році міноритарний пакет “Авалю” і кілька наступних вдалих вкладень і виходів з бізнесів.
Як відзначають опитані фінансисти, у разі призначення Смолія головою Нацбанку раніше започатковані реформи продовжаться за графіком. Більше того, навколо регулятора ринку вже розсмокталася нездорова напруга. Мітинги, які відновилися у вересні після кількамісячного затишшя, знову ж таки, присвячені Валерії Гонтаревій. Невдоволені вимагають її якнайшвидшої відставки. “У Смолія репутація в країні краща, ніж у чинної голови НБУ”, — коментує Олександр Паращій.
Ще одна сильна сторона Смолія — спадкоємність. “Ринок знає, чого чекати від нього, він в курсі поточної ситуації і може почати негайно діяти”, — говорить Віталій Шапран. Він зазначає, що в “авалевських” колах Смолій відомий як людина, яка глибоко проникає в питання, має силу волі і вміння брати кризові ситуації під контроль. Однак слабкою стороною чиновника, на думку Шапрана, може стати відсутність тісних зв’язків із західними кредиторами.
Висунення на посаду глави НБУ перевіреного в “бойових умовах” Смолія могло б стати найбільш простим і швидким рішенням. На думку Олександра Паращія, таке призначення могло б відбутися вже давно. І якщо Смолій досі не став головою Нацбанку, для цього повинні бути вагомі закулісні причини.
№2. Володимир Лавренчук. Кандидат ринку
ЗМІ називають вірогідним головою НБУ голову правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука навіть частіше, ніж Смолія. Пояснити це неважко: в професійному середовищі Лавренчук користується великим авторитетом.
У фінансовій сфері він працює з 1982 року: обіймав керівні посади в Сбербанку, Укрінбанку та Райффайзенбанку. Вже понад 10 років Лавренчук — беззмінний голова правління Райффайзен Банку Аваль. Під його керівництвом фінустанова пережила не одну кризу. Зокрема, в далеко не найкращому для банкірів 2016 році банк Лавренчука показав найкращий в Україні фінансовий результат.
“Важливо, щоб біля керма регулятора виявився професійний банкір, який “проповз на “пузі” майже всю вертикаль банківської служби і на практиці видавав кредити, щоб він був знайомий з роботою з іноземним інвестором — міжнародною банківською групою, організовував збір депозитів і розумів, скільки це коштує для банку”, — коментує Віталій Шапран.
Не можна дорікнути Лавренчуку і у зв’язках з українськими бізнес-групами, що виключає прийняття рішень в чиїхось інтересах. Нагадаємо: опоненти екс-глави НБУ Валерії Гонтаревої часто ставили їй у провину бізнес-зв’язки з Петром Порошенком на тій підставі, що в свій час її компанія ICU супроводжувала операції по залученню фінансування для корпорації Roshen.
Однак, на думку Шапрана, Лавренчук настільки незалежний, що навряд чи буде сприйнятий більшістю депутатських фракцій, які, по всій видимості, захочуть гарантій недоторканності їхнього банківського бізнесу в обмін на політичну лояльність.
Як стверджує джерело в фінансових колах, поки що ні президент, ні депутати, в компетенції яких знаходиться висунення і затвердження голови НБУ, консультацій з учасниками ринку не проводили. З цього випливає, що пошук рішення йде у вузькому колі близького оточення Порошенка. “Виключати призначення Лавренчука, напевно, не можна, але його шанси невеликі, і, можливо, він вже сам відмовився від такої перспективи”, — підсумовує Олександр Паращій. З іншого боку, висунення Лавренчука може стати для партії влади своєрідним реверансом міжнародним кредиторам. Останні, задовольнившись призначенням ліберального банкіра, з певною поблажливістю будуть дивитися на промахи у проведенні реформ в інших сферах.
№3. Арсеній Яценюк. Темна конячка
Якщо еліти не домовляться про призначення главою НБУ ані Якова Смолія, ані Володимира Лавренчука, главою Нацбанку може стати “темна конячка”. І нею з дуже високою ймовірністю буде лідер “Народного фронту” Арсеній Яценюк.
Зараз між БПП і НФ йдуть переговори про об’єднання зусиль у майбутньому виборчому процесі. Через непоступливість сторін та наявність кількох центрів впливу в БПП і НФ переговори йдуть непросто. Тим не менш, одна з можливих конфігурацій майбутнього політичного союзу цілком може припускати, що Яценюк повернеться в крісло голови НБУ. Сам він не раз відхрещувався від подібної перспективи, але гіпотеза все ж таки має право на існування. Лідеру НФ напередодні виборчої кампанії можуть зробити пропозицію, від якої він не зможе відмовитися в силу взаємних зобов’язань з соратниками по партії та парламентській коаліції.
При цьому Яценюк може виявитися далеко не найгіршою кандидатурою. Він, як і вищеназвані кандидати, встиг попрацювати в банку “Аваль”. На держслужбу Яценюк пішов у 2001 році з посади заступника голови правління цього банку.
Окремо варто згадати роботу Яценюка в НБУ напередодні Помаранчевої революції. Поки тодішній голова Нацбанку, відомий бізнесмен і політик Сергій Тігіпко, очолював штаб кандидата в президенти Віктора Януковича, Яценюк виконував обов’язки голови НБУ і запобіг обвалу гривні на хвилі революційної паніки. Хочеться вірити, що політичні потрясіння і пов’язаний з ними тиск на курс нацвалюти залишилися в минулому. Але все-таки непогано, якщо глава Нацбанку володіє навичкою гасити хвилі паніки на фінансовому ринку.
Можна припустити, що більша частина українців позитивно сприйме повернення в НБУ добре знайомого і зрозумілого для них Яценюка, поставиться до нього за принципом “старий кінь борозни не псує”. Адже коли він керував НБУ, ніяких гучних скандалів і потрясінь не було.
Не повинно у нього виникнути і проблеми з МВФ. У пам’яті міжнародних кредиторів Яценюк закарбувався як “прем’єр-камікадзе”. Напевно, з усіх українських чиновників вищої ланки він був найбільш лояльним до міжнародних кредиторів. Саме Яценюк погодився зрівняти ціни на газ для населення і промисловості, на чому МВФ наполягав багато років. При ньому почалася масштабна реформа управління держвласністю. Посади міністрів зайняли експати і вихідці з бізнесу. Про добрі стосунки Яценюка з МВФ говорить і той факт, що він зустрічався з топ-менеджерами фонду, вже пішовши у відставку.
Учасники ринку до можливого призначення Яценюка головою НБУ ставляться неоднозначно. Так, на думку виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, вкрай важливо, щоб голова НБУ рівною мірою був віддалений від усіх політичних сил. Однак Шапран в цьому особливої проблеми не бачить. “Якщо Яценюк оголосить про те, що він йде з політики, і зробить це на практиці, а не на словах, — що ж, ласкаво просимо назад в світ фінансів, де він відомий як професіонал”, — говорить Шапран.
За великим рахунком головна проблема Яценюка в тому, що його призначення головою Нацбанку в довгостроковій перспективі завдасть істотної шкоди впливовості БПП. І всі це прекрасно розуміють. Однак українська політика рясніє незвичайними коаліціями та кадровими призначеннями. Тому цілком може виявитися, що саме Яценюк в результаті виявиться компромісною фігурою для влади, депутатів і ринку.
Марія Бабенко

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Сентябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930