Авторизація

: . - "" ?

: . - "" ?
У вересні Мін’юст схвалив рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізосіб в частині продажу активів неплатоспроможних банків за голландською моделлю. Не гаючи часу, Фонд відразу ж провів роз’яснювальний круглий стіл, під час якого представив механіку проведення таких торгів громадськості.
Суть голландського формату аукціонів відрізняється від стандартної тим, що у “голландці” спочатку оголошується максимальна ціна, а далі – протягом дня – ставки знижуються доти, доки не з’явиться перший покупець.
Після цього починається другий етап, під час якого інші учасники піднімають ставки від мінімальної зафіксованої ціни. Разом з тим, учасник, який зробив ставку і зафіксував ціну ще на першому етапі (коли вона знижувалася), зможе зробити крок останнім.
Поки що в планах ФГВФО запустити такі аукціони в пілотному режимі. Таким чином Фонд має намір стимулювати покупців активніше збільшувати ціну лотів і, крім того, до кінця 2018 року реалізувати основну частину проблемних активів ліквідованих банків. На сьогоднішній день таких понад 90.
Сама ініціатива впровадження подібної моделі виглядає цілком логічною і позитивною для фінансової системи та економіки країни в цілому. Впровадження зрозумілих, відкритих, ефективних та конкурентних механізмів, здатних вплинути на те, щоб активи банків-банкрутів були реалізовані на найбільш вигідних для держави умовах, безумовно, має бути першочерговим завданням.
Єдиний нюанс: на сьогоднішній день не зовсім зрозуміло, чи все тут так просто і прозоро, як це декларує Фонд у прес-релізах, і яким чином механізм буде працювати на практиці.
До розумних чи красивих
Річ у тому, що Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 20.07.2017 року № 3117 про проведення пілотного проекту в частині реалізації активів ліквідованих банків (зареєстроване в Міністерстві юстиції) дещо відрізняється від прес-релізів Фонду. Простими словами, офіційні публічні заяви ФГВФО далеко не в усьому збігаються з документами, що мають юридичну силу.
Зокрема, у рішенні виконавчої дирекції Фонду немає пункту про мінімальне значення, до якого може знижуватися ціна під час аукціону, в той час як в релізах Фонд стверджує, що за добу ціна може знизитися зі 100% до 20% номіналу.
Дослівно в рішенні про це говориться наступне: «мінімальною ціною слід вважати ціну лота, визначену в рішенні Фонду з приводу умов продажу, якою закінчується автоматичне покрокове зниження ціни лота протягом періоду проведення електронного аукціону, за відсутності ставки учасника».
Тобто про 20% документ також не згадує. В результаті таких недомовок у будь-якого учасника може виникнути закономірне запитання: на що розмиті або відсутні в юстованому рішенні Дирекції формулювання перетворяться до моменту торгів? Водночас сподіваємося, що всі заявлені умови торгів будуть відображені у відповідних нормативно-правових документах Фонду.
Відкритим для нас залишається питання щодо порядку формування пулів, і це важливий момент. Згідно з пунктом 4 згаданого вище Рішення Дирекції ФГВФО: «У разі, якщо після зниження початкової (стартової) вартості лота до мінімальної ціни, відкриті торги вважаються такими, що не відбулися, активи банку(ків), які входили до складу лота(тів), підлягають продажу у складі лота (лотів), сформованих з активів банків за цією ознакою».
Іншими словами, фонд залишив собі місце для маневру під час формування пулів з урахуванням можливих побажань третіх осіб. При чому максимально можливий дисконт продажу становить 99,2% від балансової вартості активу.
Згадане рішення дирекції (в частині об’єднань активів в пули за єдиним принципом “все, що не продалося”) ставить в один ряд продаж неліквідів («сміттєві» папери, незабезпечені кредити тощо) та ліквідні активи (працюючі кредити, великі об’єкти нерухомості тощо). І якщо ціна продажу для незабезпечених кредитів за 0,8% – це добре, то для забезпечених кредитів це просто неприпустимо.
Тому, незважаючи на позитивні очікування та схвалення “голландського” пілотного проекту ринком – поки що не видно чіткої механіки, підтвердженої і деталізованої внутрішньої нормативної бази Фонду. Сьогодні говорити про те, що модель голландських аукціонів для нашої країни – панацея, передчасно.
Кому ласий шматок
Ще одне важливе і не згадане питання (цього разу і в документах, і в публічних заявах Фонду) – ситуація з активами, що перебувають на балансі НБУ.
Чи вони будуть торгуватися за допомогою такої ж механіки, як і всі інші активи, чи Національний банк України буде продавати активи, прийняті під заставу кредитів рефінансування банкам за якоюсь іншою схемою.
Очевидно, що тільки прозорі торги на конкурентних умовах здатні забезпечити найбільшу ефективність і реально посприяти поверненню коштів кредиторам збанкрутілих банків, а також Державі, яка регулярно позичає кошти Фонду для розрахунку з вкладниками.
Без прозорого, конкурентного ринку застав НБУ, що працює за єдиними правилами з усім ринком активів неплатоспроможних банків – про повноцінний ринок NPL (на якому активи можуть бути продані за максимальною ринковою ціною) Україні доведеться тільки мріяти.
Дмитрий Бойко, радник порталу UBIZ.ua

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31