Авторизація

» » » Грановський хоче звільнити другого «довічника» з Львівщини: після Кушинської ще й Панасенка

Грановський хоче звільнити другого «довічника» з Львівщини: після Кушинської ще й Панасенка

Грановський хоче звільнити другого «довічника» з Львівщини: після Кушинської ще й Панасенка
Народний депутат Олександр Грановський, якого вважають одним з тіньових кураторів правоохоронних органів в Україні, продовжує роботу з доволі неоднозначного з точки зору права звільнення в’язнів, засуджених до довічного за особливо важкі злочини. Першою на волю вийшла «чорний маклер» бандитського Львова 1990-х років Любов Кушинська, яка відбувала термін за вбивство 21 рік тому двох осіб з метою заволодіння їхнім житлом. А тепер Грановський взявся за Володимира Панасенка, засудженого 10 років тому за замах на відомого львівського бізнесмена, внаслідок якого загинула школярка.
Про це нардеп написав на своїй сторінці у Фейсбук.
Подаємо допис у повному обсязі:
«Нижче про справу, яку не в змозі завершити без вашої допомоги і це дуже добре відчуваю. Ця справа – яскравий приклад життєвої м’ясорубки, в котру може потрапити будь-яка людина, що займає активну позицію в суспільстві або скажімо, заробляє великі гроші. Впевнений, всі пам’ятають жахливу історію, яка фактично закінчилась 19 вересня 2008 р, коли Львівський апеляційний суд виніс вирок у справі замаху на депутата Львівської міської ради, директора ринку «Шувар» Романа Федишина та вбивстві школярки Марії Куцинди. Володимиру Панасенку суд визначив як міру покарання довічне ув’язнення, Олександру Рудому – 12 років, Олександру Єгорушкіну – 14 років позбавлення волі.
Складність проблеми і в тому, що особисто я можу зрозуміти всіх, хто причетний до довічного ув’язнення Володимира Панасенка: і власне самого Володимира, і його доньку Тетяна Панасенко, і Романа Федишина (депутат Львівської міської ради 7-го скликання. Висунутий міською організацією політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»). Ви запитаєте мене, а чому саме я поділяю настрої пана Федишина, якщо категорично не згодний ні з позицією обвинувачення, ні з логікою судового вироку. Відповім. Не хочу опинитися на місці пана Федишина, щоб на собі відчути всю палітру емоцій людини, на яку був скоєний замах на вбивство. Таким чином, якщо Роман дійсно впевнений в тому, що саме Володмир його фактично замовив, то зрозумілі наступні кроки Романа: зробити все від нього залежне, щоб Володимир зрештою опинився у в’язниці і провів там все своє життя.
Інша справа, якщо ми з вами змушені прийти до висновку, що Володимир Панасенко нічого забороненого законом не вчиняв: нікого не замовляв, нікого не вбивав, з вбивцями не домовлявся. Що тоді робити в такому випадку? На жаль, українське законодавство і зокрема КПК не дає нам практично можливості звертатися з клопотаннями про перегляд вироків за нововиявленими обставинами. Точніше кажучи, теоретично такий юридичний шлях існує, але дочекатися нових вироків нам не вдасться, адже мовою правників, «інститут нововиявлених обставин» – це доволі незрозуміла і мало кому відома істота, побачити яку можна лише в зоопарку.
Маю честь доповісти, що ми з паном Романом Федишииним в присутності мого колеги з Парламенту Михайло Хміль провели дуже конструктивну зустріч і напрацювали наступні домовленості:
- Ми вдвох поважаємо закон і будемо разом робити все від нас залежне щоб, по-перше, з точки зору здорового глузду прийти до чесного висновку з приводу винуватості/невинуватості пана Володимира Панасенко.
- Якщо доступний нам фактаж буде свідчити, що пан Володимир цей злочин не скоював, я отримав чесне слово від пана Романа, що останній буде готовий зробити публічну заяву щодо нових обставин у справі. Якщо виникне потреба у зміні юридичної позиції, пан Роман із задоволенням це зробить.
-Якщо, кажучи юридичною мовою, вина пана Панасенко буде виглядати досить переконливо, я без зволікань зроблю відповідну заяву та утримаюсь від будь-яких процесів, пов’язаних із переглядом вироку пана Панасенко.
- Я дав обіцянку не втручатися у будь-які комерційні відносини, що виникли у минулому між панами Федишиним і Панасенко, адже мова йдеться виключно про обґрунтованість підозри та, відповідно, вироку суду.
- Між нами виникла домовленність щодо уважного і неупередженого аналізу усіх без виключення обставин справи з метою порівняння наведеного фактажу з реальним життям.
На мій погляд, така поведінка пана Федишиина свідчить про його добре серце, силу волі та людяність. По іншому сказати важко. Не пам’ятаю, щоб у минулому людина, на яку був скоений замах, сідала за стіл перемовин фактично із родиною засудженого за цей злочин, щоб докласти зусиль до спроби вивчити справу ще раз і, можливо, допомогти злодію (з його точки зору) вийти на волю. Низький уклін, пане Федишин.
Ми з вами пам’ятаємо, що пан Панасенко та його родина неодноразово брали участь у різних телевізійних шоу, щоб хоч якось довести свою непричетність до того жахливого злочину. Одначасно, що мені особисто дуже подобається, Володимир погодився на перевірку всіх обставиин справи за допомогаю поліграфу. Відповідь експерта – не причетний. Але ж окрім загальнолюдських питань, на які ми попередньо отримали відповіді, існують і юридичні. Саме про це ми і маємо говорити і це повинні аналізувати. Мої питання викладені у вигляді додатків до цієї публікації.
Хочу запевнити професійних журналістів, які свого часу долучились до висвітлення кейсу пана Панасенко, що ця справа жива і не помре.
Знаю, що особисто пан Арсен Аваков (Arsen Avakov) та пан Дмитро Сторожук знайомі з цією проблематикою та готові допомогти у будь-який законий спосіб дійти до кінця».
Нагадуємо, що на початку березня цього року Петро Порошенко підписав Указ про помилування Любові Кушинської.
Її справою займалися відомі адвокати Андрій Федур (захищав підозрюваних у вбивстві Олеся Бузини) та Зоя Ярош, яка є президентом Асоціації адвокатів України. Помилуванню Кушинської сприяли заступник міністра юстиції України Денис Чернишов та нардеп від БПП Олександр Грановський.
До свого ув’язнення Любов Кушинська керувала фірмою «Квазар», яка займалася нерухомістю. Також вона жила з колишнім чоловіком екс-міністра юстиції Сюзанни Станік – Романом.
Її звинуватили у вбивстві 61-річного лікаря-уролога Олега Ціньовського та його зятя-підприємця Ярослава Дрожджаля.
Як вважало слідство, пан Дрожджаль доручив Любов Кушинській продати свою квартиру. На той час, як повідомляв «Львівський портал» під час одного із судових засідань у 2004 році, він мав великі борги перед рекетирами і банком. Тому й хотів якнайшвидше продати своє помешкання за 40 тисяч доларів.
Водночас пані Кушинська вирішила привласнити собі помешкання. І навіть частково розрахувалася за нього – віддала 64 тисячі гривень. Згодом він зрозумів, що решту не отримає. І вирішив анулювати угоду.
Під час зустрічі Любов Кушинська застрелила Ярослава Дрожджаля, а пана Ціньовського вбивав її водій. Згодом, Ціньовському перерізали горло, а Дрожджаля кілька раз штрикнули ножем і дорубали сокирою. Сталося це 24 червня 1997 року біля села Борщовичі Пустомитівського району.

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Декабрь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031