Зливи, грози, град і шквальний вітер - на початку липня погода в Криму видалася зовсім не літня. Частина населених пунктів півострова залишилися без світла через негоду, сильна злива в Сімферополі затопила центр міста, а в Севастополі випав рясний град з розміром м'ячика для пінг-понгу. Крім того, в квітні і травні нехарактерні для Криму заморозки призвели до пошкодження близько 2,5 тисяч з 12,5 тисячі гектарів садів. Підконтрольний Кремлю міністр сільського господарства Криму Андрій Рюмшин оцінив збиток тільки від квітневої негоди в 188 мільйонів рублів.
Експерт Національного екологічного центру України Ірина Ставчук розкриває глобальний контекст кримської негоди:- Зміни клімату відбуваються на всій планеті і викликані головним чином антропогенним фактором. У цілому йде постійне потепління, яке відбувалося протягом вже тисяч років, але людство чимало йому сприяє. Такої концентрації вуглекислого газу в атмосфері не було останні 800 тисяч років. Дуже складно прогнозувати, що нас чекає, оскільки таких стрімких змін попросту ніколи не було. Якщо ми зараз не будемо скорочувати викиди парникових газів і переходити на оновлювані джерела енергії, то через 30-50 років і після підвищення глобальної температури більш ніж на 2 градуси можуть настати по-справжньому катастрофічні і незворотні зміни клімату.
Ірина Ставчук пояснює, що глобальне потепління не обов'язково означає, що весь час буде жарко:- Кліматична система втрачає стабільність. Може пройти два місяці без опадів, а потім за один день випаде місячна норма. Зима може бути дуже теплою або дуже холодною, літо - або не в міру посушливим і жарким, або вологим і прохолодним. Загалом, будь-які різкі перепади температури, нетипові для цієї пори року, говорять про глобальні зміни клімату. Урагани, град, повені - все це завдає колосальної економічної шкоди, призводить до голоду, міграцій населення. Вчені порахували, що при нинішніх темпах підвищення глобальної температури до кінця 21-го століття біженцями стануть близько 250 мільйонів чоловік. Про негативні наслідки для світового туризму і говорити нема чого.
Читайте також: Чому Геннадій Хазанов підтримав анексію українського КримуМаксим, який працює в готельному бізнесі в Ялті:«Людей однозначно менше, і це багато в чому пов'язано з погодою. До того ж, зараз уздовж Південного берега Криму йде холодна течія, не кожен зможе скупатися в такій воді. Деякі готелі наших знайомих стоять взагалі порожніми, також йде спад бронювань на липень-серпень - і це ми ще знижуємо ціни. У минулому році на цю дату було заброньовано як мінімум 30% номерів».
Начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко зазначає, що від змін клімату сильно постраждає не тільки туризм, а й сільське господарство півдня України:- Херсонська, Миколаївська, Одеська області цієї весни отримали тільки половину від звичайної норми опадів, що призвело до помітної посушливості і позначилося на врожаї. Так буде і в найближчі 5-10 років: підвищена температура навесні та влітку, в середньому на 1 градус, при такій же кількості опадів. Це означає, що ефективність землеробства на півдні України буде неухильно зменшуватися. До 2030 року вирощування таких культур як кукурудза і соняшник стане нерентабельним. У випадку з Кримом, відсутність штучного зрошення може привести до катастрофи набагато раніше. Без української води північ півострова стане повністю непридатним для сільського господарства на багато років вперед.
Долучайтесь до нас у Facebook
