Авторизація

» » Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»

Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»

Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»Нещодавно прийнятий новий Закон України «Про дипломатичну службу» - це логічне завершення реформ у цій царині. Адже поступова реорганізація апарату МЗС з урахуванням сучасних викликів, які стоять перед Україною, та ключових аспектів зовнішньополітичної ситуації, в якій опинилася наша країна; впровадження нової конкурсної системи добору кадрів для роботи в центральному апараті й за кордоном; підготовка нових нормативних актів про дипломатичну службу і, нарешті, створення на базі ДАУ професійної школи дипломатії — це все ланки одного ланцюга. Що змінив новий закон про дипслужбу, та які нові функції отримала Дипломатична академія – про це у розмові з Директором Дипломатичної академії імені Генадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайним та Повноважним Послом України Сергієм Корсунським.

- Доброго дня. Пане Посол, розкажіть, будь-ласка, як ви сприймаєте прийняття нового закону про дипломатичну службу?
- Перш за все дуже важливо розуміти, що працівник дипломатичної служби — це не просто державний службовець. І в цьому аспекті новий Закон України «Про дипломатичну службу» хоч і не є тим ідеальним документом, який хотіли б отримати дипломати, але його появу слід однозначно вітати. Бо той закон, який існував до цього, просто застарів історично. Крім того, в останній період часу був прийнятий ряд законодавчих актів, які потрібно було враховувати при діяльності дипломатичної служби, оскільки вони приходили в протиріччя з попереднім законом. Перш за все йдеться про закон про державну службу, який набув чинності ще 2017 року. На жаль, законодавці не врахували, що є ще дипломатична служба, проходження якої має свої суттєві відмінності, хоча вона також є державною. Дивно, але в законі до окремого виду державної служби відносять діяльність СБУ, прикордонників, інших службовців, але не дипломатів. А насправді так не може бути, хоча б з огляду на наявність специфічних кваліфікаційних вимог до посади дипломата. До звичайних держслужбовців не можна застосовувати таку вимогу, як знання двох іноземних мов. Це просто нереально, там хоча б запровадити знання однієї мови – й то добре. До речі, я не так давно повернувся з відрядження до Польщі, то у них при прийнятті на роботу до МЗС вимагається не просто знання, а вільне володіння двома мовами. Ми же зараз у себе говоримо лише про необхідність знання двох мов.

Далі. Ми, дипломати, працюємо за кордоном. Але виникає питання, коли дипломат працює «не вдома», то який його соціально-правовий статус? Дивіться, що відбувалося раніше. Та заробітна плата, яку дипломатам сплачують у доларовому еквіваленті (вона називається компенсацією під час відрядження), вона є досить пристойною, а в економічних умовах України навіть чималою. Але слід розуміти, що в цю компенсацію входить все те, що ми звикли отримувати вдома або безкоштовно, або за зовсім інші гроші – йдеться абсолютно про всі аспекти життєдіяльності: транспорт, медицину, житло тощо. Але соціальна частина забезпечення роботи дипломата враховувала лише гривневу складову. Наприклад, коли я був Послом у Туреччині, то у мене пенсія обчислювалась лише з суми, яка нараховувалась по формулі 50% від попереднього окладу на роботі. Іншими словами, якщо директор департаменту до відрядження в іншу країну отримував 5 тис грн, то пенсія йому рахувалась лише з 2500 грн. Зрозуміло, що про соціальний захист в такому випадку мова не йде, а слід лише покладатись на ті заощадження, які кожен дипломат робить під час перебування за кордоном. І тому дуже важливо, що новий закон цю ситуацію змінив докорінно.

Інший важливий аспект – дружини та сім’ї дипломатів. Якщо вже відбувалось призначення за кордон, то інший з подружжя, звичайно, звільнявся з роботи, і як правило – теж втрачав соціальний захист від держави. Навчання дітей дипломатів за кордоном теж не мало жодної інтегруючої ознаки після повернення на Батьківщину. Бо ці діти, як правило, не здавали ЗНО, і не могли вступити до національного вишу.

- Зараз ці питання врегульовані краще?
- Значно краще. Статус дипломатів став значно впевненішим.

- Але ж ви казали про компроміс? Що ж залишилось неврегульованим?
- Соціальний захист хоч і значно посилився, але не доведений до ідеалу. Коли б ви побачили медичний пакет американського дипломата, ви б не повірили своїм очам. Тому що Україна в шкалі ООН за рівнем соціального розвитку (а видатки на дипломата формуються в залежності від цієї шкали) займає низьке місце. І зрозуміло, що коли дипломат направляється до такої країни, то збільшення його зарплати є досить логічним, а медичне забезпечення вимірюється астрономічними сумами (навіть може бути так, що дипломата возитимуть літаком на лікування до Батьківщини). Так от, що цікаво, Україна за своїми формальними показниками знаходиться в цій шкалі на дуже низькому місці. Але всі ж прекрасно знають, що реальний стан речей та статистичні покажчики, м’яко кажучи, не співпадають. Варто лише глянути на ті автівки, які їздять Києвом. Або порівняти вартість нерухомості – за стільки, скільки в нас коштує двокімнатна квартира, в Америці можна придбати будинок. І тим не менш, американські дипломати отримують такий пакет забезпечення, неначе вони їдуть до країни третього світу. Це я веду до того, що українські дипломати й близько не мають такої варіативності. Більше того, я скажу, що для іноземних дипломатів – підвищення зарплати під час відрядження – це абсолютно нормальна практика. А в нас – це неймовірна рідкість. Ми не скаржимось, бо порівняно з іншими у нас справді нормальні зарплати, але питання все ж залишились. Тим більше, що в умовах обмеженості ресурсів ми не можемо брати кількістю, тож треба турбуватися про якість.
Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»

- Що нового приніс закон до діяльності Дипломатичної академії?
- Перш за все нагадаю, що ще в законі про державну службу було написано про те, що держслужбовець повинен постійно підвищувати свій професійний рівень. Закон не розписував, як часто і протягом якого періоду має навчатись держслужбовець, але при цьому при ДУС функціонували відповідні навчальні заклади. Що стосується дипломатів, то як з’ясувалося, Дипломатична академія чомусь навчала не дипломатів, але надавала другу вищу освіту. Тобто ще зовсім недавно до Академії могли вступити випускники інституту транспорту, туризму, аграрного університету, історичних чи філологічних факультетів тощо, і почати отримувати другу вищу освіту. При цьому зрозуміло, що вони мали дуже мізерний шанс продовжити потім роботу в якості дипломатів. Бо у МЗС усього працює всього 600 осіб, і ще трохи більше 1000 – за кордоном. Але і це ще не все. Усі випускники ДАУ отримували спеціальність «зовнішня політика», хоча світовий стандарт – це «міжнародні відносини». Для МЗС це не мало жодного сенсу, бо з усього складу студентів співробітників відомства не набиралось й 10%. Дійсно, в стінах Дипакадемії проводились конференції, захищались дисертації, але чомусь за фахом «історія». Але кадрових дипломатів тут не навчали. Ось така була дивна ситауція. Так чи інакше, було прийнято рішення, що це не те, що нам зараз потрібно. Будь-якого українського посла спитайте – наскільки поширеною була ситуація, коли до посольства направлявся співробітник без відповідного знання мови, культурних та національних традицій країни перебування. Особливо це стало актуальним під час війни, коли стало нагально необхідним, щоб увесь дипкорпус став працювати як єдиний організм високого класу професіоналів, включаючи вільне володіння іноземними мовами.

- Йдеться про спілкування мовою країни перебування?
- … та хоча б англійською! Але існують країни, де надзвичайно важливо знати місцеву мову. Це й Китай, й Туреччина, й Ізраїль. Тільки за таких умов ви зможете досягти результату.

Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»- Наскільки важко далося трансформування ДАУ?
- Це був досить болючий процес. Нещодавно, 1 липня, нам виповнився рік, як ми вже – нова Академія, яка стала професійною школою для дипломатів. Відповідно до ст. 39 нового Закону, «забезпечення підвищення професійної компетентності посадових осіб дипломатичної служби здійснює заклад післядипломної освіти, що належить до сфери управління Міністерства закордонних справ України». І таким закладом й стала Дипломатична академія. При цьому у законі чітко заначено, що професійне навчання проводиться постійно, у тому числі з метою підготовки посадових осіб дипломатичної служби до участі у ротації. Тобто дипломат, працюючи в МЗС, відтепер просто не може не відвідувати курси по різних аспектах своєї діяльності, які ми проводимо.

- А це які курси – довготривале навчання чи тривалістю декілька годин?
- Є абсолютно різні спецкурси. Ми працюємо за замовленням МЗС. В Міністерстві нам кажуть: потрібно підвищення знань з політичного аналізу, або ділового етикету й так далі. Для щойно прийнятих фахівців будуть налагоджені місячні «вступні» курси. Також будуть довготривалі курси для консулів, та тих, хто їде за кордон на політичні і економічні посади. В планах – запровадити курси для тих дипломатів, які повертаються з відряджень, та курси для іноземних дипломатів, акредитованих в Україні. Це основні напрями діяльності Академії. Натомість протягом року постійно будуть проводитись короткотермінові (від 3 до 5 днів) курси з окремих важливих і різнопланових питань. Наприклад, особливості спілкування дипломатів у соцмережах, public diplomacy, cultural diplomacy і так далі. Викладають у нас як вітчизняні фахівці, так і іноземні партнери. Я підписав угоди про співробітництво з десятками Дипакадемій по всьому світу. Це буде взаємний обмін викладачами, програмами й навіть слухачами. Фактично ми тепер входимо в світову асоціацію дипломатичних академій (усього їх близько 45), і обмін цей дуже важливий. Разом з тим не можна сказати, що ми в чомусь дуже відстали. Бо навіть в тій самій Британії Дипломатична Академія була створена лише 2 роки тому!

- Як так?
- Так, всі дивуються! Але я нещодавно дізнався, що і в Австралії академія для дипломатів також існує усього декілька років. Тільки-но створена Дипакадемія в Грузії. Я дивувався і питав – чому так? У вас же були для цього можливості набагато раніше? Виявилося, що багато країн дійшли висновку, що світ почав змінюватись настільки швидко, що дипломатам просто життєво необхідно весь час вчитись. Читати Канта й Гегеля слід в університетах з професорами. Наші ж заклади – менші, але водночас набагато динамічніші? Ніж класичні університети. Ми бачимо, як використовує Трамп Твіттер – і ми просто зобов’язані провести спецкурс по поводженню у соцмережах. Як пояснювали нам фахівці з Tweetplomacy, Уоррен Баффет зробив лише 7 твітів, але кожен з низ набирав по 1,5 млн ретвітів. Як досягти такого впливу на навколишні маси – цьому ми намагаємось вчити наших дипломатів. Те ж саме стосується й Фейсбуку. Потрібно не лише знатися на створенні повідомлень, але й розпізнавати, коли вас намагаються використати «липові друзі», які зареєструвалися або підписалися на вашу сторінку аби надати дошкульний коментар. Все це треба вивчати нашим дипломатам.
Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»

- Добре, але ж постає питання – де знайти таких фахівців. Адже, ви самі сказали, знайти фахівця з питань поводження у соцмережах, це одна справа, й інша – врахувати нюанси дипломатичної служби…
- Такі фахівці є, просто вони не завжди працюють викладачами у вищих школах. То ж їх просто потрібно віднайти. Саме тому у нас дуже багато партнерів. Наприклад, з питань кібербезпеки нам читають яскраві курси викладачі з Естонської школи дипломатії? З публічної дипломатії – американські фахівці. З питань правової підтримки ми уклали договір про співробітництво з міжнародною групою адвокатських об’єднань «АКТІО». Й так далі.
Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»
Сергій Корсунський: «В дипломатії немає і не може бути жодних дрібниць»

- Які плани ви вже маєте на новий навчальний рік? Скільки «студентів», умовно кажучи, очікуєте?
- За даними з МЗС ми плануємо, що так чи інакше навчання в Дипломатичній академії пройдуть близько 600 осіб. Це в рамках нашого бюджетне фінансування. Але ж існують й курси, які спонсоруються нашими партнерами. Тому ми підрахували, що з 1 липня 2017 року до наших стін завітало майже 2000 осіб.

- А як «не-дипломати» - наприклад з Міністерства та відомств можуть потрапити на ваші курси?
- Зазавичай, ми робимо розсилку відповідних повідомлень поштою, та відкриту реєстрацію на захід у мережі Фейсбук.

- Які курси є найбільш «нетрадиційними»?
- Я вам скажу, що мене особисто здивувало найбільше. Наприклад, коли ми зробили семінар з критичного мислення, то не змогли вмістити усіх бажаючих. Це свідчить, що багато курсів слід проводити, реагуючи на виклики сьогодення. Наприклад, нашим дипломатам в Москві чи Ростові дуже важко працювати, коли навіть вийшовши поїсти морозива з дитиною, вони відразу опиняються під пильним наглядом співробітників ФСБ. І ці агенти просто весь час дивляться вам в очі, тиснуть психологічно. Тож ми в Академії проводитимемо й курси з психологічного тренінгу, й курси з питань особистої безпеки тощо.

- Ще про які новації ви можете розповісти?
- Дуже важливі зміни торкнулись проведення конкурсів. Тому що зараз усі посади в МЗС відкриті для участі усіх громадян. При цьому, на жаль, ми бачимо, що в суспільстві й досі існує нерозуміння того, що є роботою дипломата. Люди мають такі рожеві окуляри, вони вважають, що дипломати – це величезні зарплати, смокінг, й шампанське на урочистих заходах. Насправді більшість часу консули проводять або в тюрмах, або в аеропортах. Дуже часто не розуміють, що диломати мають поділяти свою долю з долею країни, в якій вони перебувають. Там епідемія – це й вас стосується, там теракт – він і вам болить. Інакше не можна. Це не щось надзвичайне, але цьому треба вчитись. І дипломат має бути фахово готовим до усіх аспектів своєї діяльності. Відтепер, після прийняття нового закону, сподіваємось, що саме так і буде. Останній приклад, наприкінці червня проводився семінар з питань ділового протоколу та етикету. Кількість бажаючих його відвідати була вражаючою. Бо виявилось, що нічого подібного не проводили вже років з п’ять, а штат МЗС за цей час оновився ледь не повністю. Інший вражаючий приклад – зараз на деяких факультетах з міжнародних відносин навіть не вчать писати дипломатичні ноти, але ж це ази професії, це те, як ми спілкуємось! У багатьох країнах дуже прискіпливу увагу приділяють до того, як написана нота, якою мовою. І є класичні приклади в історії дипломатії, коли одне слово чи один артикль змінював весь сенс ноти. Досить лише згадати випадок, коли до Ізраїлю не застосували санкції у зв”язку з конфліктом на Близькому Сході через те, що перед певним словом не було артиклю «the». В результаті відбувся неправильний переклад. І тепер вже ніхто не знає – свідомо зробили таку помилку тоді чи ні, але факт залишається фактом: дрібниць у роботі дипломата немає й бути не може. Він повинен вміти розповісти, наприклад, що вибори в тій чи іншій країні відбулися блискуче, а вже з іншим співрозмовником так само аргументовано довести протилежне. Дуже часто буває так, що у Посла є лише секунди, аби зорієнтуватись у тому, як правильно відповісти Президенту – скажімо, чи слід вітати або телефонувати лідеру країни, в якій ти перебуваєш, з тих чи інших питань. Усьому цьому у вишах не вчать. Це набувається через досвід практичної роботи, або через навчання у Дипломатичній академії. При цьому не всі ці спецкурси потрібні для усіх студентів міжнародних відносин, адже не всі вони підуть працювати до МЗС. Але для дипломатів це потрібно обов’язково.

- Але хто контролює дисциплінованість дипломатів? Адже один може відвідувати чи не кожний спецкурс, а інший не приходити місяцями?
- Все відбувається трохи інакше. Кожен дипломат надає заяву до департаменту персоналу в МЗС, які курси він хоче відвідати, а в кінці року робиться зріз, які з них були дійсно прослухані. І якщо людина плануватиме отримати підвищення по посаді чи поїхати у відрядження за кордон, то перше, що робитиме департамент персоналу – перевірятиме, чи відбувалось підвищення кваліфікації, чи є у його персональній справі сертифікати про підвищення кваліфікації у Дипломатичній академії.

- Чи правильно я розумію, що дипломат, який хоче зробити кар’єру, відтепер весь час має навчатись в Академії?
- Саме так, але “не весь час”, а “постійно”. Питання було лише в тому, щоб було де, а для цього довести реформування ДАУ до кінця. Ми спиралися на підтримку керівництва МЗС, усіх гілок влади, ми це зробили.

- Завершуючи нашу розмову, я можу зробити висновок, що нове завдання Дипломатичної академії – це змінити обличчя української дипломатії. Натхнення вам в цьому.
- Дякую.

Розмовляв Сергій Козлов

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Июнь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930