Авторизація

» » Головні підсумки саміту Європейського Союзу

Головні підсумки саміту Європейського Союзу

Головні підсумки саміту Європейського СоюзуЗнаковою подією для європейської спільноти стало проведення саміту Європейського Союзу з 14 по 15 грудня 2017 р. в Брюсселі. В непростий для Євросоюзу час лідери країн-членів обговорювали актуальні для ЄС проблеми, а також ряд зовнішніх питань. Тривалі дискусії у різних форматах стали свідченням складності внутрішньої та зовнішньої ситуації, а також засвідчили слідування колективному принципу вирішення спільних проблем. Ключовими сферами, в яких обговорювалось найбільше коло питань, стали: сфера безпеки та оборони, соціальна, культури та освіти, міграційна, зовнішньополітична та ряд інших. За підсумками саміту, за вищенаведеними сферами були прийняті відповідні рішення.

Якщо говорити про «європейські підсумки» саміту, то потрібно почати із найбільш актуальної і, водночас, найбільш проблематичної сфери – сфери безпеки та оборони. Учасники привітали запуск програми постійного структурованого співробітництва (PESCO) в сфері оборони. Дана програма являє собою юридично обов’язкову та всеохоплюючу основу для поглиблення оборонного співробітництва між державами-членами ЄС. Країни-учасниці беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення оборони та національного суверенітету. Це є важливим кроком на шляху до зміцнення спільної оборони в рамках ЄС, а також запроваджує нове мислення, яке надає привілеї співробітництву між державами-членами.

Європейська Рада закликала до прийняття у 2018 р. Програми промислового розвитку європейської оборони, з урахуванням фінансування перших проектів у 2019 р. та рекомендацію Європейської Ради щодо нового інструменту створення потенціалу в підтримку безпеки та розвитку після 2020 року. Лідери ЄС очікують, що Рада завершить реформу Афінського механізму – інструменту, який використовується для фінансування загальних витрат на військові місії та операції ЄС. Європейська Рада, також, обговорила співпрацю між ЄС та НАТО.

Підсумовуючи прийняті рішення в оборонній сфері, потрібно зазначити, що вони є своєчасними та актуальними з точки зору стану сучасної внутрішньої та зовнішньої ситуації в рамках ЄС. З огляду на посилення викликів та загроз «м’якого» та «жорсткого» характеру прийняття стратегічно вивірених, ефективних, комплексних мір є необхідним в контексті зміцнення європейської безпеки та оборони. Важливим залишається питання про забезпечення достатнього фінансування вищенаведених програм, а також повноцінне їх втілення на практиці у відведені терміни.

Що стосується соціальної сфери, то лідери Європейського Союзу висвітлили такі пріоритети подальшого розвитку соціального виміру, як: впровадження «Європейського стовпа» соціальних прав на рівні Євросоюзу та на національному рівні; сприяння ефективному соціальному діалогу на всіх рівнях; досягнення прогресу у розгляді соціальних справ на рівні ЄС; відслідковувати пріоритети плану дій ЄС щодо подолання розриву між чоловіками та жінками.
Ці рішення, в перспективі, можуть зіграти важливу роль у адаптації соціальної сфери до сучасних реалій, а також посприяти розширенню нормативно-правової бази за рахунок появи нових документів, які будуть містити у собі сучасні підходи щодо практичної імплементації соціального законодавства ЄС.
В сфері освіти та культури були визначені наступні пріоритети: зробити програму «Erasmus+» більш широкою та всеосяжною; надати студентам можливості отримати ступінь, об'єднуючи навчання в декількох країнах ЄС; забезпечити більшу кількість молодих людей як мінімум двома іноземними європейськими мовами; сприяти співробітництву щодо взаємного визнання дипломів про вищу освіту та шкільних атестатів на рівні середньої освіти.

Враховуючи головний принцип культурного та освітнього життя Європейського Союзу – мультикультуралізм – дані рішення значно розширюють його межі роблять його більш багатогранним. Посилення лінгвістичної складової створює нові можливості для студентів стосовно вільного обрання та зручного вивчення європейських мов. Це сприяє мовному різноманіттю та більш вільному спілкуванню. Взаємне визнання дипломів та більш ширші можливості програми «Erasmus+» створюють умови, в яких процес навчання у вищих навчальних закладах ЄС стає більш зручним та багатогранним. Це, також, дає можливість вивчати культуру народів Європейського Союзу в новій якості.

Стосовно міграції, учасники саміту провели дискусію щодо зовнішніх та внутрішніх аспектів міграційної політики ЄС. Вони оцінили те, що було зроблено в цьому плані і те, що не стало ефективним протягом останніх двох років. Підсумками дискусії стали наступні рішення: запобігати в подальшому масовим надходженням на зовнішні кордони; проводити роботу щодо подолання корінних причин міграції; вирішувати внутрішні «тупикові» ситуації, які перешкоджають розробці політики.

Не дивлячись на те, що обсяги міграційних потоків до Європейського Союзу знизились протягом останніх років, проблема нелегальної міграції залишається актуальною. Вищенаведені рішення можуть стати ефективними лише за умови наявності відповідних умов, а саме: зміцнення безпеки по всьому периметру зовнішніх кордонів ЄС; запровадження більш суворих мір щодо мігрантів, особливо щодо політики депортації; вдосконалення, а при необхідності – розробка нового міграційного законодавства; відхід від ліберальних, демократичних підходів і перехід до більш жорстких, які передбачають недопущення асиміляції на території Євросоюзу.

Актуальним серед інших питань саміту стало питання «Брекзіту» («Brexit»), яке доволі жваво обговорювалось на різних площадках. Лідери країн-членів ЄС погодились, що на першому етапі переговорів щодо «Брекзіту» було досягнуто достатнього прогресу. На цій підставі вони прийняли проект керівних принципів для переходу на другий етап переговорів, де також розпочнеться обговорення відносно таких питань, як перехідний період та основи майбутніх відносин.

Вихід однієї з провідних країн ЄС із даного об’єднання може мати негативні наслідки для інших членів. Маючи одну з найбільш потужних економік в рамках Євросоюзу, Велика Британія може значно похитнути і без того слабкий економічний баланс. Будучи одним із найбільших фінансових контрибуторів безпеки та оборони, її вихід може, також, негативно позначитись і на стані безпеки, а саме в тому, що решті країн доведеться сплачувати більші внески на підтримку належного рівня безпеки та оборони. Врешті решт, може розпастись «золотий трикутник» ЄС: Велика Британія – Німеччина – Франція, який не тільки визначає внутрішню і зовнішню політику, але і є фундаментом сучасного Європейського Союзу. Це може означати «початок кінця» його функціонування та, в перспективі, можливий розпад. Отже, все залежатиме від того, як наждалі розвиватиметься процес виходу Великої Британії з ЄС і чим він закінчиться.

Відносно зовнішньополітичної сфери, то тут потрібно зосередити увагу на таких питаннях як: «проблема Єрусалиму» та санкції проти Російської Федерації.
Стосовно Єрусалиму, то позиція Європейського Союзу з 6 грудня 2017 р. (коли вона вперше була оприлюднена після заяви Дональда Трампа) залишилась незмінною і була підтверджена Головою Європейської Ради Дональдом Туском 14 грудня: крок американської адміністрації може завадити мирному процесу на Близькому Сході та реалізації принципу «дві держави для двох народів» (Ізраїль та Палестина).

14 грудня 2017 р. країни-учасниці саміту схвалили продовження економічних санкцій проти Росії ще на шість місяців, тобто до 31 липня 2018 р.. Таке рішення було обумовлено затягуванням Російською Федерацією процесу виконання Мінських угод щодо врегулювання ситуації на сході України. Окрім санкцій, було схвалено рішення щодо продовження обмежень проти ряду чиновників та військових, які діятимуть до середини наступного року.
Отже можна констатувати, що головні пріоритети зовнішньої політики Європейського Союзу залишаються незмінними. Це підтверджується підсумковими рішеннями саміту. Спрямованість на безпеку, мир, стабільність залишається однією із головних складових зовнішнього виміру діяльності ЄС.
Саміт Європейського Союзу засвідчив високий рівень зацікавленості серед країн-учасниць щодо вирішення найбільш актуальних проблем, а також продемонстрував єдність у поглядах і думках відносно подальшого розвитку та діяльності.

Олександр Вонсович, кандидат політичних наук,
експерт з міжнародних питань

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31