Авторизація

» » Саміт Східного партнерства – 2017: підсумки для України

Саміт Східного партнерства – 2017: підсумки для України

Саміт Східного партнерства – 2017: підсумки для України24 листопада 2017 р. у м. Брюссель відбувся Саміт східного партнерства, в якому прийняли участь шість країн-учасниць: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Ключовими питаннями, які були винесені на порядок денний були наступні: зміцнення співробітництва в таких галузях як цифрова економіка, інвестиції в транспорт, енергетику та інфраструктурні проекти, надання більшої підтримки у розвиток громадянського суспільства та укріплення зв'язків між європейськими народами. Звісно, що це не повний перелік обговорюваних питань, але найбільша увага була приділена саме їм.

Головним підсумком Саміту стало підписання Спільної декларації, в якій з боку ЄС було висловлено підтримку територіальної цілісності, незалежності та суверенітету всіх його партнерів. Також в Декларації було відзначено, що учасники закликають до відновлення зусиль по сприянню мирного врегулювання невирішених конфліктів в східному регіоні на основі міжнародного права. Але головними положеннями Декларації стали наступні:
- важливість ефективного управління;
- потреба у більш якісних та безпечних транспортних зв'язках;
- важливість енергетичної безпеки;
- потреба в подальшій підтримці незалежних засобів масової інформації та виявлення джерел дезінформації;
- сприяння мобільності та розширення можливостей для молоді.

Також було визнано європейські прагнення та європейський вибір партнерів, які підписали Угоду про асоціацію з ЄС, а саме: Грузії, Молдови та України.

Що стосується України, то про неї мова йшла у загальному контексті порядку денного саміту без виділення в окремий блок. Так, наприклад, Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель у своєму виступі відзначила, що мінський процес дуже повільно просувається вперед, але Німеччина та Україна його продовжуватимуть. Президент Європейської Ради Дональд Туск наголосив на тому, що ЄС засуджує російську агресію та ніколи не визнає незаконну анексію Криму. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер значну увагу у своєму виступі приділив реформам в Україні. Він звернув увагу на те, що посилити впевненість західних інвесторів можуть, в першу чергу, реформи, зокрема судової системи, та боротьба з корупцією. Отже, ми можемо бачити, що традиційна європейська риторика по відношенню до нашої держави знову яскраво проявила себе у вигляді різного роду заяв та запевнень. Констатація фактів та акцентування уваги на необхідності проведення реформ не стали новиною для України, адже такі рекомендації можна чути на різних європейських дискусійних площадках. Президент України сподівався на те, що про нашу державу будуть говорити в більш прикладному контексті, особливо щодо ситуації на сході та анексії Криму, але європейські політики обмежились звичною риторикою, тим самим продемонструвавши невисоку зацікавленість у врегулюванні українських проблем.

В підсумковому документі немає жодної згадки про Крим та ситуацію на сході так само, як і відсутні антиросійські меседжі. Це можна пояснити тим, що до формату «Східного партнерства» входять Білорусь та Вірменія, які активно ведуть співробітництво з Росією. Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що з 25 років новітньої історії незалежної Білорусі 20 років був конфлікт з Європейським Союзом, і ми раді, що зараз в Брюсселі є розуміння того, що процес налагодження діалогу між Білоруссю та ЄС може йти тільки поступово. Він, також, підкреслив, що співробітництво Мінська та Брюсселя не означає, що Білорусь піде на розрив відносин з Росією. Ці слова засвідчують, що для Білорусі і надалі основним вектором залишатиметься співробітництво з РФ, а Європейський Союз виступатиме в ролі партнера. Що стосується Вірменії, то цей Саміт став для неї справжнім проривом, адже було підписано Угоду про всеохоплююче та розширене партнерство з ЄС, яка є безстроковою та включає в себе широкий спектр політико-економічних, фінансових та гуманітарних питань. Не дивлячись на схильність Білорусі та Вірменії до співробітництва з Росією, тим не менш Європейський Союз активно розвиває з ними діалог не «на словах», а «на ділі», вбачаючи в цьому позитивні моменти для подальшого розвитку східного вектора своєї політики, а також у забезпеченні безпеки та стабільності в регіоні.

Повертаючись до України, слід зосередити увагу на наступних підсумках.

По-перше, учасники Саміту схвалили повний вступ в силу Угоди про асоціацію з ЄС. Це відбулось 1 вересня 2017 р. З огляду на зміст розділів даного документу, Україні доведеться провести величезну роботу по таких напрямках як: політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки, юстиція, свобода і безпека, торгівля і питання пов'язані з торгівлею, економічне та секторальне співробітництво та ряд інших. Всі вони становлять основу розширеного формату співробітництва з Європейським Союзом, а також сприяють вдосконаленню механізмів, інструментів, методів та засобів інтеграційного процесу. В разі того, якщо українське керівництво об’єктивно буде зацікавлено у подальшому розвитку інтеграції до ЄС, йому доведеться на прикладах конкретних практичних результатів реформ, перетворень та практичних змін у вищезазначених сферах доводити своє реальне бажання розвивати країну та суспільство на основі європейських цінностей.

По-друге, країни-учасниці Саміту Східного партнерства наголосили на важливості укладання Україною з ЄС Угоди про спільну авіаційну зону в найближчий час. Слід зазначити, що таку угоду під час Саміту було парафовано з Вірменією. Даний документ передбачає необмежений доступ до авіаційного ринку, а також створення єдиної нормативно-правової бази в сфері авіаційної безпеки та застосування стандартів безпеки Європейського спільного авіаційного простору. Цей документ видається актуальним для України, адже його підписання може в перспективі позитивним чином позначитись на відновленні потужностей авіаційної промисловості, а також на збільшенні чисельності замовлень щодо виробництва літаків. Україна належить до небагатьох країн світу, що володіють повним циклом (макротехнологією) створення авіаційної техніки, і займає провідне місце на світовому ринку в секторі транспортної та регіональної пасажирської авіації. За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих держав. Але доводиться констатувати, що за останні роки, з огляду на наявність внутрішньої кризової ситуації, наша держава почала втрачати свої позиції на регіональних та міжнародних ринках за рахунок зменшення чисельності різного роду замовлень. Виходячи з цього, національним профільним міністерствам та відомствам слід звернути увагу на розширення практичного співробітництва з Європейським Союзом в авіаційній галузі з метою залучення інвестицій, а також обміну сучасними європейськими технологіями галузі літакобудування.

По-третє, було відзначено важливість імплементації безвізового режиму. 17 травня 2017 р. було підписано рішення про введення Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України, а 11 червня 2017 р. він почав діяти на практиці. Як було відзначено в Декларації, це сприяє укріпленню співробітництва, а також подальшому розвитку мобільності для громадян. Потрібно нагадати, що в контексті даного режиму існують певні обмеження «мобільності». Так, наприклад, для того, щоб поїхати працювати чи вчитися у країни ЄС потрібно, як і раніше, оформити відповідну довгострокову візу. Безвіз розповсюджується лише на короткострокові поїздки. Він надає право на перебування в ЄС протягом 90 днів у проміжку 180 днів. Простіше кажучи, українці мають право перебувати в країнах ЄС кожні півроку по 90 днів. Порушення цих вимог може призвести до накладання на особу заборони на в’їзд до Шенгенської зони та депортацію.

Але, як і раніше, ключовим невирішеним для України питанням залишилась інтеграція до ЄС, про яку не було згадано у підсумковому документі. Оптимізму щодо цього питання не було висловлено і під час пленарних дискусій як серед парламентарів Євросоюзу, так і серед учасників. Це можна трактувати як знак того, що Україна повинна самостійно розбиратись із своїми проблемами, а не сподіватись на те, що за неї це зроблять країни ЄС. Враховуючи нинішню ситуацію в державі, говорити про інтенсифікацію інтеграційних процесів не доводиться, адже за останні роки не було зроблено суттєвих практичних кроків на шляху до європейського майбутнього. Єдиний поступ спостерігався в нормативно-правовій сфері, де були підписані вищезгадані документи. Але цього замало: потрібно шляхом практичної імплементації доводити рішучість у своїх намірах слідувати у фарватері європейської політики, а також на постійній основі ефективно працювати із відповідними органами та структурами ЄС. Лише за таких умов в перспективі на самітах Східного партнерства можна буде не тільки почути вже знайому констатаційну риторику, а і побачити реальну практичну зацікавленість європейських партнерів розвивати конструктивний діалог із Україною, який в позитивному відношенні може знано посприяти процесу інтеграції нашої держави до Європейського Союзу.

Олександр Вонсович, кандидат політичних наук,
експерт з міжнародних питань

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Липень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031