Авторизація

» » Про свято миру в країні війни і «корисних ідіотів»

Про свято миру в країні війни і «корисних ідіотів»

Про свято миру в країні війни і «корисних ідіотів»У експертному середовищі полюбляють згадувати слова німецького філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля, приписані пізніше Карлу Марксу, про те, що «всі великі всесвітньо-історичні події і особистості повторюються двічі: перший раз як трагедія, а другий – як фарс». От і автор піддався спокусі і згадав це висловлювання, коли дізнався про Всесвітній фестиваль молоді і студентів, що розпочався з карнавальної ходи 14 жовтня в Москві і проводиться з 15 по 21 жовтня в Сочі. Хоча у даному випадку висловлювання потребує умовної видозміни, адже Фестиваль проводився в Москві вже двічі – в 1957 і 1985 році, у часи хрущовської відлиги і горбачовської перебудови. І тоді це було свято, незважаючи на засилля радянської ідеології, свято інтернаціональної єдності молоді, свято боротьби за мир, свято падіння залізної завіси, свято спілкування і надії на оновлення країни. А для сталіністів, прихильників тієї ж залізної завіси та «сильної руки» і поліцейської держави – це була трагедія.

А сьогоднішній фестиваль і справді виглядає фарсом. Адже ті цінності, які декларуються організаторами фестивалю, полярно відрізняються від тих, що уособлює сьогоднішня Росія, у першу чергу, як країна-агресор, яка розпалює вогнища війни у багатьох країнах, анексувала частини територій сусідніх держав, підтримує терористичні і сепаратистські рухи. Про яке спілкування і дискусії може йти мова, коли з російського боку до участі у фестивалі ретельно відбиралися молоді кар’єристи і члени спеціально створених пропутінських рухів.

Організатори заявили про 20 тисяч учасників з безпрецедентної кількості країн – 180, однак списки учасників і перелік країн на офіційних сайтах фестивалю відсутні, а більше половини учасників фестивалю є росіянами. Фестиваль курує адміністрація президента Росії, бюджет фестивалю складає біля 4,5 млрд. рублів.
Про свято миру в країні війни і «корисних ідіотів»

Людиною-символом фестивалю оргкомітет оголосив померлого у 2016 році Мухаммада Абдельазіза, який більше 40 років беззмінно вважався президентом частково визнаної Сахарської Арабської Демократичної Республіки – Західної Сахари. Він також займав посаду генерального секретаря Фронту Полісаріо, що за військової і фінансової підтримки СРСР та Росії тривалий час боровся за незалежність Західної Сахари. Іншими людьми-символами фестивалю оголошені Че Гевара і Фідель Кастро, які власною діяльністю створили приклади того, до яких людських жертв і страждань може призвести фанатична реалізація ідей соціалізму без демократії і приватної власності. Але те, що з їхніми портретами та закликами проти багатіїв тисячі лівих активістів і глобалістів пройшли вулицями столиці капіталізованої і приватизованої Росії з урядом мультиміліардерів – це справді фарс!

Яку ж мету насправді переслідує керівництво путінської Росії під час організації Фестивалю і що об’єднує ці заходи, проведені у радянські часи і зараз?

Офіційно: Було вирішено використовувати аналогічний успішний досвід СРСР шістдесятирічної давнини, і цей дійсно авторитетний міжнародний майданчик для презентації вигляду Росії як країни, яка є сучасною, що не налаштована ізоляціоністськи, знайти нові канали впливу комунікацій з західною аудиторією в обхід еліт. Тобто це розглядається Кремлем як інструмент так званої «народної дипломатії» для покращення іміджу Росії.

Але крім цього, є ще одна мета. Формування безнадійно хворої лівацької і антиглобалістської свідомості розпочинається в студентські роки, коли більшість молодих людей запалюються ідеями загальної справедливості і рівності. І якщо частина з них потім втратить молодечий запал і переорієнтується на цінності сім’ї та суспільства, то інша все ж продовжить політичну кар’єру у лівацьких політичних структурах і надовго залишиться у полі зору російських спецслужб. Саме цим і пояснюється той інтерес, який проявляють владні структури Росії до Всесвітнього фестивалю молоді і студентів.

Такий же інтерес вони проявляли і до профінансованого російською владою Всесвітнього з’їзду неонацистів або «Міжнародного руського консервативного форуму», що відбувся в 2015 році в Санкт-Петербурзі, на який з’їхались представники провідних неонацистських і ультраправих партій з 11 країн Європи: Італії, Іспанії, Греції, Данії, Швеції та інших. Саме цікаве полягає в тому, що російська поліція захищала неонацистський з’їзд і розганяла антифашистський мітинг. Починаючи з 2006 року такі заходи за участі лідерів ультраправих і сепаратистських партій і рухів країн Західної Європи проводились російською владою неодноразово. При чому родзинкою таких заходів були двосторонні зустрічі керівництва російських спецслужб з лідерами цих рухів. Тож чи є випадковістю активізація політичної діяльності ультраправих і сепаратистських рухів в країнах Західної Європи в останні роки? І чи очікувати такої ж активності з боку лівацьких партій і рухів у найближчій перспективі? Хто їх очолить і буде боротись за місця в парламентах своїх країн і Європарламенті, а після їх отримання проводити проросійську політику: агенти впливу чи «корисні ідіоти»? Питання риторичні.

За деякими джерелами авторство терміну «корисні ідіоти» приписують В.І.Леніну, хоча це словосполучення відсутнє у опублікованих ленінських працях. За іншими джерелами – Карлу Радеку. Водночас, як писав Брюс Торнтон, професор Унівеситету штату Каліфорнія, Ленін називав «корисними ідіотами» тих, хто проживав у ліберально-демократичних країнах і надавали допомогу ідеям тоталітаризму, насолоджувались свободою і процвітанням західних країн та одночасно підтримували ідею їх знищення. В якості прикладу можна навести Анрі Труайя чи Луї Арагона, котрі вважали, що в СРСР немає голоду і бідний мирний Радянський Союз атакують імперіалісти зі всього світу. Ще в 1920-х роках сталінськими спецслужбами були створені системи маніпулювання «корисними ідіотами», які використовувалися і радянською розвідкою протягом всього часу існування СРСР.

І сьогодні з великим успіхом російськими спецслужбами продовжується традиція використання «корисних ідіотів», про що можуть свідчити дії Едварда Сноудена, Олівера Стоуна чи президента Чехії Мілоша Земана та багатьох інших.

Севастян Григорович

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930