Авторизація

» » Санкційний пакет на столі у президента Трампа

Санкційний пакет на столі у президента Трампа

Санкційний пакет на столі у президента Трампа Вчора Конгрес США прийняв законопроект S. 722 вперше внесений сенатором Бобом Кокером на розгляд Сенату 23 березня 2017 року. Його перша назва «Акт протидії дестабілізуючим діям Ірану» нині значно розширена. Розгляд законопроекту у Сенаті та Палаті представників доповнили його оригінальний текст жорсткими санкціями щодо Росії на Північної Кореї. Нині, після схвалення абсолютною більшістю членів обох палат Конгресу, стає зрозумілим до якої категорії країн відносить законодавчий орган США Росію, яка встає з колін.

Кілька місяців знадобилось американським законодавцям для доопрацювання законопроекту і дотримання процедури прийняття. Спершу, після затвердження посилення санкцій Сенатом з огляду на процедурні питання, законодавці змушені були доопрацювати законопроект і знову внести його до Конгресу, але тепер до Палати представників. Після успішного голосування в Палаті представників, його знову мав розглянути Сенат, а також підписати президент. І ось, ця процедура завершена. Законопроект тепер на столі президента Трампа.

Як повідомляє «Голос Америки», російський розділ законопроекту затвердженого Конгресом має три основні мети:

Перша - Надати законодавчої сили чотирьом указам президента Обами, виданим в 2014 році і спрямованим проти так званих сепаратистів в Україні, та тих, хто підтримує їх діяльність, посадовців Януковича та осіб з найближчого оточення Путіна (це так звана «кодифікація існуючого режиму санкцій»). Ці розпорядження також обмежують можливості залучення американських інвестицій до фінансового сектору Росії, оборонних технологій та енергетики. Окремо, законопроект надає законодавчої сили указам Обами 2015 та 2016 років про блокування активів через кібернапади, включно з блокуванням доступу до маєтків Росії в Нью-Йорку та Меріленді (минулого року у законопроекті STAND For Ukraine Act також містилося положення про закріплення законом існуючих санкцій проти Росії; у грудні, Палата представників це законодавство ухвалила, проте в Сенаті не встигли провести голосування до завершення законодавчої сесії; тепер це питання вирішене).

Друга - Розширити існуючі санкції, зобов'язуючи президента, а не просто надаючи йому право, вводити посилені санкції, що стосуються обмеження залучення боргу для енергетичного, фінансового секторів, а також видобутку нафти, можливості державних російських підприємств залучати фінансування через приватизацію, або інвестування на суму від 10 мільйонів доларів. Розширюється також заборона на підтримку російських проектів з видобутку нафти нетрадиційних джерел на проекти поза межами Росії. Водночас, встановлюється мінімальна дозволена участь в таких проектах російських компаній, що підпадають під санкції, на рівні 33 відсотки. Таке положення дозволяє забезпечити безперешкодне виконання, зокрема, проекту з постачання каспійських енергоресурсів до Європи «Шахденіз», в якому міноритарний пакет має російська компанія «Лукойл», але може створити перешкоди здійсненню проектів «Північний потік-2» та «Турецький потік».

Третя - Запровадити нові санкції пов’язані з кібервтручаннями та порушеннями прав людини з боку Російської Федерації, а також санкції пов’язані зі значною корупцією в Росії.

Читайте також: США ввели черговий пакет санкцій проти Росії

Критерії для внесення змін до санкцій залишаються практично незмінними і стосуються врегулювання кризи в Україні, як передбачено «Мінськими домовленостями». Повноваження накладати санкції і визначати перелік осіб, які підпадають під санкції, залишається за президентом, а от для внесення змін до санкцій, а також для зняття санкцій, необхідно буде отримати згоду Конгресу. Законопроект чітко визначає пріоритети зовнішньої політики, яких має дотримуватись президент щодо Росії, зокрема:
- закликати уряд Росії вивести сили з території Грузії, України та Молдови;
- віддати контроль над кордоном цих територій відповідним урядам;
- припинити дії, які завдають шкоди обраним урядам цих країн, та інше.
Пріоритетність підтримки енергетичної безпеки України визначена окремим положенням і містить, серед іншого, пункти про підтримку реформ енергетичного ринку, протистояння російському проекту «Північний потік-2», просування енергетичної безпеки України у співпраці з європейськими країнами.
Наголошується також і на посиленні співпраці з ЄС, зокрема використовуючи Фонд Протидії впливу Росії з бюджетом у 250 мільйонів доларів на 2018-2019 бюджетні роки.
Найбільш неоднозначним положенням законопроекту, яке викликало обурення ряду європейських країн, є новація, яка надає президенту повноваження обмежувати фінансування та постачання товарів і послуг від американських організацій для трубопровідних проектів Росії. Хоча, в законопроекті зазначено тільки право, а не обов’язок президента накладати такі санкції, європейські країни засудили такий захід, вказуючи на його негативний вплив, насамперед, на російський проект "Північний потік-2". Питання про взаємодію між ЕС та США з цих питань ще потребуватиме політичного рівня обговорення.

Ряд американських експертів критично оцінюють технічні положення законопроекту, якими надається можливість Міністерству фінансів США накладати санкції на проект, якщо в ньому бере участь російське державне підприємство, що займається залізничними перевезеннями, гірничовидобувною діяльністю, або металургією. Хоча ця норма не має прямої дії, а передбачає відповідне рішення Міністерства фінансів США аналітики вважають, що ризики для інвесторів можуть посилитись.

Законопроект свідчить про незмінність політики США стосовно Росії та її дій в Україні, Молдові та Грузії. Про підтримку законопроекту Білий дім вже заявив. Проте, навіть у випадку, якщо Трамп застосує право вето, його - за всіма ознаками - законодавці зможуть легко подолати. Існує є і ще один варіант: згідно з Конституцією США, якщо мине 10 робочих днів від часу, коли законопроект опинився на столі президента, і він його не підпише, законопроект автоматично стає законом.

Читайте також: У Трампа заявили про підтримку України

Спікер Палати представників Пол Райян так прокоментував позитивне голосування щодо цього законопроекту: «Всі конгресмени, окрім трьох, проголосували за жорсткі санкції проти цих трьох режимів: Північної Кореї, Ірану і Росії. Меседж, який узгоджено надсилають обидві партії Конгресу: ці режими – ворожі, і санкції – виправдані, вони необхідні. І ми хочемо переконатися, що санкції – жорсткі і стійкі. Нам знадобилося досить багато часу, аби розібратися із цим, узгодити концепцію. Були певні конституційні перепони із Сенатом, але ми все вирішили. І ми всі погодилися, що ці жорсткі ворожі режими заслуговують на санкції. І це – двопартійний компроміс. І тому стільки законодавців проголосували «за»».

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Популярне
Відео дня
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031