Авторизація

» » Китайські ініціативи не знаходять відгука в Україні

Китайські ініціативи не знаходять відгука в Україні

Китайські ініціативи не знаходять відгука в Україні"Схід - справа тонка". Цей вислів є добре відомим в нашій країні, але суть висловлювання для більшості залишається загадкою. У чому саме полягає ця «тонкість», хотів би наочно показати на прикладі платформи «Шовковий шлях», анонсованої керівництвом КНР практично десять років тому.

В період розгулу світової фінансової кризи 2008 року, яка серйозно зачепила в тому числі й економіку Китаю, Прем'єр-міністр КНР Вень Цзябао відвідав ряд східноєвропейських країн і зробив висновок, що економіки цих країн не настільки «залежні» від фінансових коливань світової системи. Як результат, була оголошена ініціатива китайського керівництва, і в короткий час Угорщина і Польща підписали з КНР рамкові двосторонні угоди про співпрацю. Так зародилася платформа, яка переросла в формат «16 + 1». На той момент в рамках цієї «платформи» пройшли продуктивні зустрічі та конференції на рівні керівників міністерств і відомств транспорту, економіки, торгівлі, а також голов політичних інститутів країн-учасниць. Будівництво «Одного пояса, одного шляху» було включене в список найважливіших завдань, поставлених перед новим урядом Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який прийшов до керівництва країною. Втілення даної ініціативи стало також фокусуючим у зовнішньополітичній діяльності КНР в 2015 та поточному роках.

У даній ситуації «тонкість» проявляється в тому, що подібні ініціативи висуваються лідерами Китаю без конкретного позначення завдань і цілей. Визначається стратегічна позиція КП Китаю, а наповнення формується за рахунок інтересів учасників, які приєдналися до нової «платформи». Україна в черговий раз не зреагувала на сигнал до більш тісної та практичної співпраці і залишається за рамками формату «16 + 1».

Останнім часом в українському політикумі і експертних колах спостерігається націленість на те, щоб «Шовковий шлях» не оминув стороною Україну. Пройшли навіть парламентські слухання з даного питання і ряд мало успішних конференцій. Але вони вкотре довели існування непорозуміння основ «східної тонкості». Україні не слід шукати згоди країн-учасниць формату «16 + 1», вона повинна активно включитися в розвиток ініціативи Голови КНР Сі Цзіньпіна «Один пояс, один шлях». Наша країна, що володіє морськими і повітряними коридорами між Сходом і Заходом, може і повинна внести свій вклад в мінімізацію витрат при транспортуванні готової промислової продукції і продовольства. Наповнювати платформу «Одного пояса» необхідно конкретними проектами. Прикладом такого проекту може служити інвестиція в розмірі 75 млн. дол. США у будівництво сучасного зернового терміналу в Миколаївському морському порту Китайською державною корпорацією COFCO.

КНР, як один з провідних торгових партнерів України, поступово відкриває свій ринок для нашої аграрної продукції (зернові, олійні, м'ясо-молочні та ін. позиції). Торгова стратегія Китаю в сфері АПК полягає не у виконанні окремих контрактів з експортно-імпортних операцій, а в здійсненні довгострокових програм співробітництва з партнерами різних країн і формуванні стабільних каналів диверсифікації надходження продовольства і сировини, як на свій величезний ринок, так і на ринки Південно-Східної Азії. Виходячи з цього, уряду України слід націлити керівників вітчизняних компаній і обласних державних адміністрацій на реалізацію бізнес-проектів по створенню великих логістичних комплексів, контейнерних хабів, індустріальних і аграрних парків. Такі проекти зможуть мати реальний шанс залучення значних фінансових та інвестиційних ресурсів з боку китайських державних корпорацій, фондів і приватних компаній, оскільки відповідають цілям, передбаченим та ініційованим керівництвом країни.

Так, зусилля українських компаній зможуть мати реальний ефект при реалізації наступних ініціатив:
- поетапне переведення залізничних шляхів України у відповідність до стандартів ЄС;
- впровадження високошвидкісних поїздів;
- реанімування річкових портів і водних магістралей, систем зрошення та меліорації;
- виробництво спеціалізованих вагонів і транспортних засобів для перевезення зернових та олійних культур;
- інфраструктурні проекти в морських і річкових портах;
- комплекси з переробки та утилізації промислових і побутових відходів.

Вищенаведені проекти можуть мати взаємну синергію в якості активного сигналу керівництву двох країн в діалогах, як на рівні міжурядових комісій, так і на рівні вищого політичного керівництва. Своєчасно з української сторони повинна також прозвучати ініціатива щодо початку консультацій стосовно поетапного впровадження режиму вільної торгівлі (ЗВТ). Китайська Народна Республіка близька до завершення переговорного процесу щодо ЗВТ з Грузією (14.09 з'явилося повідомлення про завершення переговорного процесу). Починаються зустрічі експертів щодо відпрацювання запуску ЗВТ з Молдовою. У найближчій перспективі східними країнами, такими як Китай і Південна Корея, буде охоплено понад 70% світових економічних зон зі спрощеними або вільними режимами для переміщення товарів і готової продукції.

Крім того, необхідно посилювати і розвивати культурні та просвітницькі зв'язки, а також взаємне співробітництво в туристичній та медичній сферах. Цим напрямкам слід приділяти належну увагу, і вони, безумовно, становлять базис ініціативи «Один пояс, один шлях».

Михайло Резник, Надзвичайний і Повноважний Посол України
спеціально для "Вектор ньюз"

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31