Авторизація

» » «Зелене» будівництво в Україні: однієї енергоефективності замало

«Зелене» будівництво в Україні: однієї енергоефективності замало

«Зелене» будівництво в Україні: однієї енергоефективності замало Цього року Україна з другої спроби ввійшла у Всесвітню Раду по «зеленому» будівництву. На початковому етапі членства від країни-учасника потрібне розуміння плану розвитку ситуації, створення регіональної мережі представництв протягом поточного року й уже наступним етапом має бути створення системи проектування, будівництва й оцінювання за показниками, які висуваються до «зеленого» будівництва. Тим часом в Україні рівень енергоспоживання залишається в 3-5 разів більшим, ніж у європейських країнах, і це незважаючи на те, що ми не перший рік говоримо про енергоефективні технології. Нереалізований екологічний аспект у будівництві насамперед змушує готувати «зелені» стандарти в нормативно-правовому полі й популяризувати ці ідеї безпосередньо в професійному середовищі архітекторів і інженерів. Цей той рідкісний випадок, коли в екологічній тематиці можуть співпасти інтереси держави, бізнесу й самих громадян.

«Зелене» будівництво в Україні: однієї енергоефективності замало


Технологія «зеленого» будівництва сформувалася в найбільш урбаністичних країнах на початку 90-х. У 2002 році з’явилася Всесвітня рада по «зеленому» будівництву, де на сьогодні налічується вже 75 країн-членів. Чотири роки тому перша спроба України вступити до Ради не увінчалася успіхом, але за останній час ми прийняли вже близько 50 нормативних актів по енергоефективності. Втім, енергоефективність — важливий, але не єдиний показник «зеленого» будівництва.

Закономірно, що однією з його умов залишається збереження зелених зон, водойм, загальних особливостей умов забудови по конкретній місцевості. Ще один тренд — проектування будинків з рівнем енергоспоживання близьким до нульового. Правда, амбіційна мета Європи (майже повний перехід на будівництво таких будинків до 2020 року) поки що здається малоймовірною для досягнення. Нам же спочатку як реальну мету слід поставити вироблення екологічного маркування деталей, матеріалів і самих будівель, вважають експерти. «В усьому світі ці стандарти створюються й розвиваються за рахунок активної участі самого ринку. У нас ринок поки мало працює, ініціює розробку й фінансування, тому його потрібно форматувати, щоб він сам замовляв суспільству розробку тих стандартів, які б дозволили нам і майбутнім поколінням жити в екологічно безпечному житлі», — пояснює під час прес-конференції в «Укрінформ» директор науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, президент громадської організації «Українська Рада по зеленому будівництву» Геннадій Фаренюк.

При переході на екобудівництво потрібно вкотре звернути увагу на енергоефективність будинків, екологічність матеріалів, екологічність транспорту в містах, підняти питання про зелені насадження, які Київ, за підрахунками екологів, уже втратив на 20-25%, розглянути можливості альтернативного озеленення, що в комплексі дасть інтегровану оцінку екологічної трансформації в зонах проживання. «Має бути механізм для того, щоб будівельні організації впроваджували екологічні стандарти. Будують зараз швидко, легко, наполегливо, але не екологічно. Мають бути екологічні стимули з боку держави: якщо не будуть уведені екологічні податки, екологічно безпечні закупівлі, то ми з вами будемо будуватися, як і будуємося», — продовжує ректор Державної екологічної академії Олександр Бондар. На сьогодні технічний комітет стандартизації «Охорона навколишнього природного середовища (ТК 82)» розробив регламент екологічного маркування. «Якщо будуть так звані «зелені» закупівлі від держави, які будуть стимулювати закупівлю таких екологічних продуктів і матеріалів, тоді ми з вами будемо мати екологічне будівництво», — додає О. Бондар.

Необхідна розробка нормативно-правового акту, який би встановлював вимоги по проектуванню будинків і поселень за екологічними критеріями, а також державно-будівельні норми, які встановлюють правила проектування будинків з рівнем споживання енергії, близьким до нульового, — кроки необхідні, але інша справа, наскільки вони здійсненні. «Повністю перейти на будівництво за першими енергоефективними стандартами, розробленими в 1994-1995 роках, ми змогли тільки через десять років. До цього масово добудовувалися будинки, будівництво яких було покинуте на початку 90-х, і потрібно було їх просто добудувати й увести в дію. Мало прийняти нормативи — ще потрібно добитися їх виконання», — наводить приклад заступник начальника Управління містобудування, архітектури й планування територій, начальник відділу архітектурно-конструктивних систем будинків і споруд Мінрегіону Вадим Євстаф'єв. Крім того, розроблені стандарти мають бути доступними для виробників: бізнес потребує інформування, можливостей оформляти гранти, одержувати інвестиції на тлі загального спрощення бюрократичних процедур. Стратегії «зеленого» будівництва допомагають розвиненим країнам оновлювати економіку, створюючи нові ринки збуту.

Можливо, Україна скористається шансом щонайменше зміцнити економіку й у перспективі одного разу опинитися на найвищому щаблі членства у Всесвітній Раді по «зеленому» будівництву, форматувати будівельний ринок на основі вже свого успішного досвіду.

Анастасія Кулішенко, "Вектор ньюз"

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Квітень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30