Авторизація

» » Свобода совісті та релігії в контексті зовнішньої політики США та України

Свобода совісті та релігії в контексті зовнішньої політики США та України

В сучасному геополітичному дискурсі такий концепт, як свобода совісті, а також похідні від нього, зокрема, свобода релігії та свобода віросповідання є дуже важливими елементами для проектування й вироблення політики міжнародних відносин.
Свобода совісті та релігії в контексті зовнішньої політики США та України

Варто зазначити, що з початком ХХІ століття релігія відіграє значний вплив на міжнародні відносини, а політика країн щодо свободи совісті та релігійних меншин є важливими й дуже чутливими елементами у налагодженні процесів економічного, фінансового й навіть військово-технічного співробітництва.

США – країна, яка задає глобальний порядок денний в міжнародній політиці щодо свободи совісті та віросповідання. А от таким собі камертоном — документом, що розставляє всі крапки над “і” й окреслює червоні лінії в цій площині є Annual Report of the U.S. Commission on international religious freedom (Щорічна Доповідь Комісії США з міжнародної релігійної свободи (Доповідь). Цей документ є потужним аналітичним матеріалом, який збирається незалежними фахівцями, що не належать до державних структур США, на основі аналізу доступних джерел інформації. Він узагальнює, аналізує й маркує всі ті території й країни світу в яких, на думку фахівців й експертів вказаної вище Комісії, є серйозні проблеми щодо дотримання свободи совісті та свободи релігійних меншин. Пропозиції, які готуються й подаються в рамках Доповіді для Президента, Державного секретаря та Конгресу США стають надважливими чинниками, що впливають на зовнішню політику цієї країни.

Цьогорічна доповідь, що опублікована на сайті Комісії, є знаковою для України з кількох причин.

По-перше, вже втретє поспіль незалежний аналітичний центр міжнародного рівня, вносить Російську Федерацію в список країн, які викликають особливе занепокоєння (Countries Recommended for Designation as Countries of Particular Concern (CPCs). Підставою для цього є дані щодо порушення прав на свободу совісті та свободу релігії збоку державних органів РФ та підконтрольних їм бойових груп на окупованих територіях України (Крим та окремі райони Донецької і Луганської областей).

По-друге, в рекомендаціях Уряду США Комісія зазначає важливість співпраці між США та Європейськими партнерами щодо цілеспрямованого санкційного тиску на РФ для звільнення політичних та в’язнів совісті в окупованому Криму, а також розгортання діяльності на окупованому півострові міжнародної моніторингової присутності. Важливою частиною цього стратегічного плану є прийняття Конгресом США Закону «Про підтримку релігійної свободи в Україні». Комісія наголошує на важливості цього акту, адже, саме він юридично закріплює позицію та ставлення США й всіх світових демократій до РФ, в контексті окупації Автономної республіки Крим та низки районів Донецької й Луганської областей України. Зокрема, в документі саме на РФ покладається відповідальність щодо насильницьких дій в Криму й на Донбасі під час збройної інтервенції, зазначається, що саме ця країна є відповідальною за створення незаконних військових формувань, організаційну та матеріально-технічну підтримку їх діяльності. Також, вказаний Закон на підставі Женевської конвенції, підписантом якої є РФ, покладає й юридично закріплює саме за країною агресором (РФ) відповідальність за порушення свободи совісті та релігії на окупованих територіях.

Отже, узагальнюючи зазначене вище можна стверджувати, що українській громадськості вдалося досягти важливого результату. Адже, ті факти, які були оприлюднені в Доповіді, є наочними доказами для всього світового співтовариства щодо сталої політики порушень права на свободу совісті та релігії, які вчиняються державними органами РФ та афілійованими з ними підрозділами незаконних військових формувань на окупованих територіях Криму й Донбасу. Можна привітати українську громадськість з такою важливою перемогою у протистоянні з країною агресором.

Однак, для подальшого протистояння РФ у цій сфері тих інформаційних та кадрових ресурсів, якими зараз оперує зовнішньополітичне відомство України щодо моніторингу релігійних процесів на окупованих територіях, на нашу думку, може стати недостатньо. Тому, за для підсилення інституційної та кадрової спроможності органів державної влади з цих питань, необхідним є вжиття таких першочергових заходів.

По-перше, важливо підсилити інституційну спроможність МЗС щодо питань моніторингу релігійних процесів на окупованих територіях шляхом створення спеціального підрозділу, який би опікувався цією темою й взаємодіяв з окремими державними органами та міжнародними державними й недержавними інституціями з цього питання.

По-друге необхідним є активне залучення до співпраці з МЗС широкого кола громадських організацій, які фахово займаються питаннями моніторингу порушення РФ права на свободу совісті та релігії на окупованих територіях Криму й Донбасу. Також важливо активно співпрацювати з зазначених вище питань з конкретними віруючими та релігійними громадами права яких були порушені окупаційною владою РФ. Україна має показати всьому світові досвід цих людей та їх позицію у відстоюванні своїх прав на свободу совісті та релігії.

По-третє, на рівні держави важливо створити єдиний координаційний центр, який би скеровував роботу всіх державних органів щодо питань моніторингу порушення РФ права на свободу совісті та релігії на окупованих територіях Криму й Донбасу.

Веніамін Іванов, науковець, спеціально для «Вектор ньюз»


Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Июнь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930