"Такий хокей нам не потрібен!" Або чи потрібна «Укрзалізниці» така Наглядова рада

Автор: Ентоні Кларк,
професор державної і дипломатичної служби Джорджтаунського університету,
експерт з антикорупційної діяльності


Акціонерне товариство «Укрзалізниця» (далі – Товариство) входить до числа найбільших державних компаній, у яких розпочато реформування корпоративного управління та впроваджено з цією метою Наглядову раду.

Правові основи управління об'єктами державної власності, умови та порядок впровадження корпоративного управління на державних підприємствах визначено відповідними положеннями Господарського та Податкового кодексів України, законами України «Про управління об’єктами державної власності», «Про захист економічної конкуренції» та іншими нормативно-правовими актами України, якими врегульовано ці суспільні відносини.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» управління Товариством здійснює Кабінет Міністрів України, уповноважений ним орган, а також інші суб'єкти, визначені цим Законом шляхом реалізації ними прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Водночас, у пункті 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460, зазначено, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, є Міністерство інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 142 затверджено критерії, відповідно до яких на державних унітарних підприємствах та в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі утворення наглядової ради є обов’язковим.

Таким чином, корпоративне управління АТ «Укрзалізниця» здійснюється за такою схемою: Кабінет Міністрів України - Міністерство інфраструктури України - Наглядова рада АТ «Укрзалізниця» - Правління АТ «Укрзалізниця».

Створення такої системи мало на меті зробити процес управління Товариством прозорим, професійним і більш ефективним, таким, що відповідає кращим міжнародним стандартам.


Спробуємо відповісти на ці запитання, поглянувши на них через призму рішення, ухваленого Наглядовою радою Товариства на засіданні, яке відбулося 29 січня 2021 року (далі – Рішення). Одразу зазначимо, що цей документ, маючи статус комерційної таємниці, уже став надбанням гласності. З його змістом можна ознайомитись за цим посиланням - https://m.facebook.com/groups/ForumZal/permalink/2994488824106124/.

Привертає особливу увагу пункт 7 Рішення, у якому члени Наглядової ради Товариства висловили неабияку стурбованість «потенційним надмірним залученням співробітників діючого Офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця» до процесів, пов’язаних із закупівлями Товариства. Це, на їхню думку, стало можливим у зв’язку з ухваленням 15 грудня 2020 року правлінням Товариства Порядку застосування внутрішніх контролів щодо запобігання корупційним ризикам та фінансовим втратам при здійсненні публічних закупівель в АТ «Укрзалізниця». Вказаним документом, зокрема, передбачено запровадження додаткових заходів контролю за додержанням вимог законодавства України при здійсненні процедур публічних закупівель Товариства.

Слід визнати, що негативна реакція на спробу правління посилити контроль за найбільш уразливою для корупції сферою діяльності Товариства видається доволі несподіваною, адже може скластись враження, що члени Наглядової ради не зацікавлені у реалізації положень Антикорупційної програми АТ «Укрзалізниця» у частині, що стосується запобігання розкраданню державних коштів під час здійснення публічних закупівель. Невже вони воліють сприяти злочинній діяльності правопорушників, або стати її співучасниками?

Щоб спростувати чи підтвердити такі припущення, вбачається доцільним з’ясувати, який саме зміст вкладали члени Наглядової ради Товариства у словосполучення «надмірне залучення співробітників Офісу з безпеки до процесів, пов’язаних із закупівлями»? Про які саме процеси йдеться у Рішенні? Чим так непокоїть членів Наглядової ради Товариства посилення контролю за додержанням вимог законодавства України у сфері публічних закупівель?

Ні для кого не секрет, що закупівлі були і залишаються найбільш корумпованою сферою діяльності будь-якого державного підприємства, і АТ «Укрзалізниця» не є виключенням з цього правила. Правлінням Товариства на підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що одним із чинників, які суттєво сприяють зазначеним правопорушенням, є відсутність належного контролю за публічними закупівлями. Йдеться, передусім, про недостатньо глибоке вивчення проєктів тендерної документації на наявність корупційних ризиків та ознак шахрайства. До того ж все ще мають місце випадки невиконання вимог статей 16, 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме відсутність належних перевірок на предмет додержання кваліфікаційних вимог, а також щодо встановлення можливих зв’язків між учасниками процедури і замовником.

Оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій почасти здійснювалась не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації. При цьому мали місце порушення принципів добросовісної конкуренції серед учасників, об’єктивного та неупередженого визначення переможця, а також завищувалась вартість закупівель. Усе це в кінцевому результаті призводило до нанесення Товариству відчутних збитків та незаконного збагачення правопорушників.

З метою запобігання корупційним ризикам при здійсненні закупівель, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», 15 грудня 2020 року правлінням Товариства затверджено Порядок застосування внутрішніх контролів щодо запобігання корупційним ризикам та фінансовим втратам при здійсненні публічних закупівель в АТ «Укрзалізниця». Цим документом чітко визначено предмет перевірок, які здійснюватимуться співробітниками Офісу з безпеки на кожному етапі контролю. При цьому висновки за результатами перевірок носитимуть не імперативний, а рекомендаційний характер та не впливатимуть на хід процедури закупівлі.

Порядком також передбачена персональна відповідальність осіб, що порушують законодавчо встановлені правила здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, у т.ч. і для працівників, що здійснюють контроль.

Видається доцільним звернути увагу на те, що Наглядова рада з невідомих причин не скористалась своїми повноваженнями, передбаченими підпунктом 17 пункту 71 Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», і не скасувала рішення правління, яким ухвалено Порядок застосування внутрішніх контролів щодо запобігання корупційним ризикам та фінансовим втратам при здійсненні публічних закупівель в АТ «Укрзалізниця». Натомість, вважаючи за необхідне припинити це «неподобство», «запобігши надмірному залученню співробітників Офісу з безпеки АТ «Укрзалізниця» до процесів, пов’язаних з закупівлями», її члени вимагають від правління Товариства вжити усіх необхідних заходів для перегляду порядку внутрішніх контролів Товариства. Тобто сам Порядок їх цілком влаштовує, не подобається лише присутність у закупівлях співробітників Офісу з безпеки! Чого б це так? Чим вони так завинили перед Наглядовою радою?

Видається доречним принагідно нагадати, що до основних завдань Офісу з безпеки Товариства віднесено:
• створення ефективної системи запобігання та виявлення економічних правопорушень у діяльності Товариства, а також правопорушень у сфері інформаційної безпеки;
• забезпечення періодичного контролю найбільш ризикових сфер діяльності, визначених наглядовою радою Товариства, у яких може бути завдано шкоди інтересам Товариства, зокрема: закупівля товарів, робіт, послуг, обіг пально-мастильних матеріалів, вугілля, будівництво, енергетика, ремонт інфраструктури та рухомого складу;
• забезпечення контрольних заходів, встановлених правлінням Товариства, передбачених нормативними документами Товариства, перевірка інформації, наданої контрагентами, працівників, залучених до закупівель, у тому числі членів тендерних комітетів та уповноважених осіб Товариства у сфері закупівель.

Таким чином, приписи Порядку застосування внутрішніх контролів щодо запобігання корупційним ризикам та фінансовим втратам при здійсненні публічних закупівель в АТ «Укрзалізниця», якими передбачається участь співробітників Офісу з безпеки у процесі публічних закупівель, цілком відповідають Положенню про Офіс з безпеки АТ «Укрзалізниця», затвердженому правлінням Товариства 20 листопада 2020 року. Тож за логікою членів Наглядової ради варто було б переглянути й це Положення та привести його у відповідність до запропонованого ними хибного бачення шляхів розв’язання проблеми забезпечення прозорості та неупередженості процедур публічних закупівель...

Впадає в око й те, що члени Наглядової ради у своєму рішенні не вказали жодної підстави, що спонукала їх до наведених вище суджень та висновків. Відсутні також посилання на листи, звіти, звернення департаментів та філій Товариства, спілок підприємств та організацій. Крім того ними не запропоновані конкретні зауваження до Порядку, не зазначено, на якому етапі, на їхній погляд, може мати місце надмірне втручання співробітниками Офісу з безпеки. Тож усе наведене вище дає підстави для висновку про те, що висловлені Наглядовою радою Товариства претензії щодо «надмірного залучення співробітників Офісу з безпеки Товариства до процесів, пов’язаних із закупівлями», є надуманими, необґрунтованими та безпідставними. Це, у свою чергу, наштовхує на неприємні умовиводи з приводу справжніх мотивів, якими керувалися члени Наглядової ради, ухвалюючи своє рішення на засіданні 21 січня 2021 року.

Невже вони виступають проти посилення контролю за додержанням вимог законодавства України у сфері публічних закупівель та застосування додаткових заходів, спрямованих на усунення чинників, які сприяють вчиненню правопорушень у цій сфері? У такому випадку вони можуть перетворитися на пособників, адже своїми непродуманими рішеннями створюють сприятливі умови для подальших розкрадань державних коштів при здійсненні публічних закупівель.

Принагідно нагадаємо, що 30 жовтня 2020 року Головою правління АТ «Укрзалізниця» та керівником Національного антикорупційного бюро України підписано Меморандум про взаємодію та співробітництво. З огляду на це та беручи до уваги усю викладену інформацію, прошу вважати цю публікацію офіційним зверненням до Національного антикорупційного бюро України з вимогою перевірити наведені у ній факти та дати правову оцінку діянням її фігурантів.

На останок, видається доречним зазначити, що у автора цієї статті чимдалі частіше виникає слушне запитання: чи потрібен нам такий «хокей»? Для чого у структурі корпоративного управління АТ «Укрзалізниця» існує Наглядова рада, яка, час від часу втручаючись в операційну діяльність АТ «Укрзалізниця» - головну складову всієї господарської діяльності підприємства, гальмує реформування та розвиток галузі, чим завдає шкоди не тільки Товариству, а й державним інтересам?

Можливо, кращим рішенням у цій ситуації стало б запровадження однорівневого колективного органу корпоративного управління, що передбачає поєднання функції наглядової ради та правління, як це зроблено у більшості країн ЄС?

Долучайтесь до нас у Facebook