Авторизація

» » Правила BEPS – українські реалії

Правила BEPS – українські реалії

Правила BEPS – українські реаліїУкраїна найближчим часом має впровадити в своє законодавство План дій Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що спрямовані на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування (BEPS). Втім нашій державі не варто поспішати, а необхідно врахувати досвід, який напрацюють європейські країни.Таку позицію висловили експерти 10 червня у ході круглого столу «Тенденції міжнародного оподаткування: висновки для України».

«Для нас найголовніше не наробити помилок та звернути увагу на ту інформацію, яка ще буде напрацьована європейським співтовариством, тобто не йти попереду потягу, а успадковувати те, що буде розроблено європейськими державами», - наголосив президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев. Пан Гетманцев також відзначив, що питання протидії агресивного податкового планування та протидії ухиленню від оподаткування на міжнародному рівні зараз дуже актуальні :«Таке поняття, як BEPS увірвалося в наше життя нещодавно і бізнес поки не зіштовхнувся з ним, але щільно зіштовхнеться найближчим часом, тому надважливо зробити вірні кроки для врегулювання цих відносин на законодавчому рівні». При цьому він зазначив, що поки саме поняття агресивного податкового планування не визначено на рівні законодавства ЄС. На даний час поняття BEPS є дорожньою картою, а не нормою, яку можна впровадити прямо в законодавство.

Нагадаємо, що відповідно до Указу Президента України, створено робочу групу для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон. Остання завершить свою роботу вже наступного тижня.

Вдосконалення трансфертного ціноутворення (ТЦ) у призмі BEPS окреслив Микола Мішин, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України. «Правила не стоять на місці, і бізнес також. Постійно удосконалюючи свої податкові схеми, звичайно, ніхто не бажає сплачувати зайві податки, і навіть, користуючись прогалинами законодавства, крупні компанії, які дотримуються правил у своїх країнах, все ж таки намагаються мінімізувати податок на прибуток. Великі корпорації, як Google і Apple сплачують лише два відсотки податків з урахуванням легальної мінімізації, ніж вони мали б сплачувати за законодавством своїх країн», - відзначив експерт. Тому й Україна, вступивши на шлях контролю ТЦ, протягом трьох років уже декілька разів змінювала його направлення. За словами доповідача, з розвитком напряму деофшоризації очікуються зміни тепер вже з урахуванням міжнародного досвіду, передбаченого планом дій BEPS. 4 з 15 кроків плану протидії BEPS присвячені саме ТЦ. Це кроки, які відображають головну мету всього проекту BEPS – прибуток повинен залишатися в тій країні, де створюється вартість. Кроки 8-10 стосуються узгодження результатів ТЦ зі створення податкової вартості. «В ході роботи над цими кроками серед основних питань, які було розглянуто – оцінка нематеріальних активів і відповідність розподілу прибутків від нематеріальних активів згідно з внеском кожної зі сторін у його створення», - підкреслив пан Мішин.

Спільної згоди експерти дійшли щодо кроку 13 BEPS, який кардинально змінив підходи до підготовки документації з трансфертного ціноутворення. Представлена трирівнева структура документації з ТЦ, згідно з якою компанії (міжнародні групи)повинні надавати наступні види документів:
1. мастерфайл (інформація з усього ланцюга створення вартості);
2. локальний файл, в якому надається більш деталізована інформація про контрольовані операції в конкретній юрисдикції;
3. звіт в розрізі країн, який повинні будуть подавати всі міжнародні компанії і групи з доходом протягом фінансового року понад 750 млн. євро.

На переконання експертів, завдання в рамках деофшоризації – повністю запровадити крок 13, а також запровадити новий інститут послуг з низькою доданою вартістю, змінюючи підхід до оцінки й контролю за сировинними товарами. Якщо ж у ВР підтримають законопроект, з 1 січня 2017 р. зазначені правила будуть працювати в Україні. «Проект BEPS дуже масштабний та багаторівневий і займе багато часу стосовною його провадження. Однією з причин чому він виник – це відсутність транспарентності на добепсовому етапі, що давало можливість суб’єктивно сильним платникам податків чи траснаціональним корпораціям, використовуючи певні неузгодженості, мінімізувати чи оптимізувати свою податкову базу», - продовжив тему підходів BEPS в частині глобальної транспарентності, партнер АО «Arzinger», Віце-президент Асоціації податкових радників Павло Ходаковський. Доповідач зазначив, що одним із завдань який повинен вирішити проект BEPS - збільшення транспарентності у всіх сферах та надання більших важелів впливу податковим службам для мінімізації чи запобігання зловживанню неадекватному застосуванню міжнародного податкового законодавства. «Подивившись на всі 15 екшенів дій проекту BEPS, безпосередньо, питанню транспарентності обміну інформації присвячує небагато своїх статтей. Зокрема, це дія 5 , яка передбачає певний мінімальний стандарт, адресований всім країнам щодо обов’язкового спонтанного обміну податковими роз’ясненнями, які стосуються конфіденційних режимів. Ця дія спрямована на те, щоб той, хто видає чи сприяє певному режиму окремого суб’єкта підприємницької діяльності, повинен повідомляти ті країни, на які це може мати вплив», - відзначив пан Ходаковський.
Наступна дія в рамках BEPS – 12. Вона сформульована достатньо широко та передбачає право держави або фіскальних органів зобов’язати бізнес попередньо розкривати схеми податкового планування через різні механізми. «Якщо говорити про реальне запровадження автоматичного обміну інформацією Country-by-Country, то виникла вже нагальна потреба України долучитись до нього. Навіть, якщо ми говоримо про реальне його запровадження без дотримання стандартнів конфіденційності обміну, ми навіть технічно не зможемо його почати», - зауважив Павло Ходаковський.

Плюси та мінуси для держави і бізнесу від ведення в дію правил КІК, розповів Олег Чайка, директор податково-юридичного департаменту KПМГ в Україні. Доповідач зауважив, що контрольована іноземна компанія (КІК) - будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній країні, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України (ФОР). Серед плюсів для держави від введення в дію правил КІК, доповідач виділив формальну імплементацію однієї з ініціатив BEPS та примарну можливість збільшення податкових надходжень: «Ці правила розповсюджуються на фізосіб резидентів України, адже більшість наших бізнесменів проживають за кордоном, відповідно, на них ці правила розповсюджуватись не будуть, таким чином Україна нічого не отримає від сегментації цих прав». Експерт вважає плюсом також примарну можливість прискорити повернення капіталу в Україну та нівелювання податкових чинників для створення іноземних структур українськими бізнесменами. Є стимул для українських власників «податково мотивованих» іноземних структур переводити їх в Україну. Серед мінусів відзначено: збільшення штату і витрат податкових органів для належного адміністрування правил КІК, збитки від бізнес-еміграції та змін податкового резиденства українських власників КІК. Подвійне і потрійне оподаткування одного і того ж економічного доходу, з'являється ще одна підстава для проведення податкової перевірки, а також санкції за порушення правил КІК.

Концепцію нульового декларування, а саме проект закону щодо одноразового декларування активів фізичної особи, представив Дмитро Донець, начальник Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України. Відповідно до проекту, разове декларування відбудеться протягом IV кварталу 2016 р. Подавати декларацію матимуть можливість всі фізичні особи – резиденти України. Процедура декларування є абсолютно добровільною, звітність буде подаватися в електронній формі. «Ми залишили виключення тільки для тих осіб, які знаходяться за межами України – вони зможуть подати звітність у паперовій формі шляхом надсилання поштою», - зауважив пан Донець. Об’єктом декларування буде фактично все майно, яке є у фізичної особи станом на 31 грудня 2015 р. Особа може самостійно визначити, з якої суми в попередні періоди нею не було сплачено податки, і сплатити з неї 5%.

Що пропонується взамін?

Відтак, особу яка задекларує податок до сплати, не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 212 (ухилення від сплати податків), ст. 366 (службове підроблення), ст. 367 (службова недбалість) КК України. Така особа звільняється від будь-якої адміністративної відповідальності, від відповідальності за порушення валютного законодавства, законодавства, пов’язаного із захистом економічної конкуренції. Окремо особа звільняється від обов’язку надавати інформацію про джерела походження задекларованих активів, що зазначені в декларації. Держава також гарантує повну таємницю збереження та не розкриття інформації, що буде заявлена в разовій декларації.

Важливо! ДФС не буде мати можливості проведення перевірки за результатами подання разової декларації. Щодо особи, яка вирішить не подавати декларацію, буде вважатися, що у неї є в наявності майно, яке належним чином зареєстровано. «Щодо кожної особи буде вважатися, що остання володіє сумою в розмірі 750 мінімальних заробітних плат, - це абсолютно розумний ліміт, який виведе з-під декларування 90% громадян. Таким чином, залишаться лише ті особи, які дійсно мають значні статки і які бажають їх задекларувати із відповідною сплатою податків»,- запевнив пан Донець.

Народний депутат, Перший заступник голови комітету ВР України з питань податкової та митної політики Андрій Журжій, відзначив, що підтримує введення нульового декларування і контролю за витратами: «Концепція нульового декларування та легалізації доходів, на мою думку, повинні розглядатися паралельно з трьома ініціативами - податки на заробітну плату, контрольовані іноземні компанії і зниження ставки податку на прибуток». Він нагадав, що за оцінками Мінекономрозвитку, понад 40% економіки України перебуває в тіні, а більшість роботодавців платять зарплати «в конвертах».

Питання податкової амністії з огляду на іноземний досвід, проаналізувала Віта Форсюк, керівник практики податкового права ЮК Jurimex. «Якщо ми оцінимо країни, які погодили амністію, то побачимо, що в цих країнах був як позитивний, так і негативний досвід, що сформований різними факторами. Причин для амністії може бути декілька, наприклад у країнах, в яких великий обсяг тіньової готівки - хочуть легалізувати готівку, в країнах в яких великий обсяг виведених коштів за кордон - хочуть повернути ці кошти. Там є мета легалізувати майно, яке якимось чином було недореєстроване або нелагалізовано перед державою, перевести його в легальне правове поле»,- відзначила доповідач. Віта Форсюк переконана, що в II кварталі 2016 року запроваджувати амністію поки що рано: «Населення має адекватно розуміти як це має відбуватись. Різні експерти, які не зовсім розуміються в даних питаннях можуть дискредитувати цей механізм. Сама механіка механізму має бути дуже проста». З огляду на іноземний досвід, необхідна максимальна простота подачі декларацій. «Нас цікавлять лише дані, які заявлятиме особа», - запевнила керівник практики податкового права ЮК Jurimex.
Однією з ідей, яка допоможе успішності амністії - це гарантії від переслідування та посилення фінансової відповідальності після завершення амністії. На думку пані Форсюк, необхідно запровадити систему інформаційних ресурсів технічної бази, впровадити знижену ставку, диференціюючи її залежно від об’єкту та строку повернення коштів, а також надати можливість сплачувати податок в розстрочку.
Доповідач звернула увагу, що податкова амністія виступає самостійним інструментом, та не прив'язується до провадження механізмів контролю за витратами. Останній має походити не лише в межах податкового контролю, а в межах розкриття банками інформації, страховими компаніями, інтернет агентами: «Необхідно надати кращого статусу електронним грошам, тому що в нашій країні проходить достатньо велика кількість транзакцій через webmoney , населення все частіше починає цікавитися bitcoin».

Після дискусійного обговорення учасники круглого столу дійшли висновку, що до цієї теми ще варто повернутися в подальшому…

Оксана Горьова, журналіст «Юридичної газети»

Долучайтесь до нас у Facebook, читайте наш канал у Telegram та отримуйте новини прямо у ваш смартфон

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Вересень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930