Авторизація

» » Угода про Асоціацію Україна – ЄС: проблеми та перспективи. Огляд

Угода про Асоціацію Україна – ЄС: проблеми та перспективи. Огляд

Питання інтеграції України до Європейського Союзу традиційно знаходиться в центрі уваги громадськості, оскільки воно є тісно пов’язаним (а деколи є просто визначальним) для подальшого політичного та економічного розвитку держави. Отож цілком логічно, що Шосте засідання Експертної Ради з питань зовнішньоекономічної політики (яке відбулося 25 лютого ц.р.) було присвячене розгляду проблем та подальшим перспективам імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Угода про Асоціацію Україна – ЄС: проблеми та перспективи. Огляд

Незалежні експерти (із значним досвідом практичної роботи в минулому) обговорили матеріали щодо результатів останнього засідання Ради Асоціації (28 січня 2020 року), підготовлені Н.Бобицьким (керівник економічного відділу Постійного представництва України при Європейському Союзі, 2015-2019), а також висловились щодо виступів д.е.н., проф. О.Шарова (економічний радник Посольства України в Португалії, 2009-2011) та Надзвичайного і Повноважного Посла України А.Веселовського (Постійний представник України в ЄС, 2008-2010).

При цьому було висловлено багато цікавих думок та надані конкретні рекомендації.

Зокрема, проф. О. Шаров наголосив, що на даному етапі процес євроінтеграції сповільнюється, тому що в Україні нема «ідеї» або плану для подальшої вдалої інтеграції. В ЄС в цілому вітають прагнення України до вступу, але явних знаків готовності прийняти Україну до свого «клубу» вони не подають. Це також стосується економічних відносин. «Україна, для того що б вступити в ЄС, повинна бути більш конкурентоздатною, а з боку Європи повинні визначиться наскільки Україна потрібна зі стратегічної точки зору», - підкреслив О. Шаров.

Екс-голова правління Державного експортно-імпортного банку України та екс-заступник Голови Національного банку України С. Яременко, в свою чергу, наголосив, що економічні відносини є найбільш важливими та Україна (враховуючи її розташування) могла б бути «майданчиком» для східних країн, які могли розміщувати виробництво на території України, тим самим роблячи Україну привабливою не тільки для СНД, але і для решти Європи. Це було би більш вигідним, аніж співпраця з ЄС, яка поки що працює у збиток Україні.

Посол А. Веселовський, тим не менш, не погодився з даною тезою та підкреслив, що Російська Федерація не дала б вигідних умов економічного розвитку - тим більше для співпраці з ЄС. «Виконання Угоди з ЄС не відкривають можливість для членства, але її виконання ставить нас в ту позицію, коли ми можемо говорити про це», - зазначив А.Веселовський. Він наголосив, що треба звернути увагу на Європейську зелену угоду (European Green Deal) і Україні слід саме на цій ідеї будувати стосунки з ЄС, оскільки ми маємо значний потенціал розвитку в даній сфері.

П.Шатковський (багаторічний заступник голови Служби безпеки України), зі свого боку, запропонував звернути увагу на заходи, які можуть зацікавити ЄС: а саме забезпечення власної внутрішньої безпеки, кордонів, а також кібербезпеки та протидії гібридної війни. Тим самим Україна може бути захистом для ЄС та балканських країн, що в свою чергу підкреслюватиме здатність України співпрацювати з ЄС.

Відомий український макроекономіст І. Шумило наголосив, що перед тим, як переглядати Угоду про асоціацію, Україна повинна відповісти на запитання: «Які зміни пропонуються та які наслідки вони будуть мати для України і для ЕС, та як їх правильно імплементувати, у тому числі в наше законодавство».

А ось Т. Соляник (багаторічний заступник виконавчого директора Світового банку) підкреслила, що треба розвивати внутрішній ринок та навести «порядок» вдома, перш ніж думати про вдалу євроінтеграцію. Не менш важливим фактором є відсутність комунікації між обома сторонами, що приводить до організаційних та технічних проблем. А.Соболев (колишній заступник міністрів зовнішньої торгівлі та фінансів) зазначив, що Україні потрібно добиватися захисту та сприяння інвестицій, а також фізичного та юридичного захисту українських експортерів товару, капіталу та робочої сили.

А. Максюта (перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, 2012 —2014) сказав, що Україні потрібно фінансувати власні дослідні установи, а не сліпо покладатися на рекомендації з боку іноземних радників або неадаптований досвід інших країн. При цьому було висловлено жаль з приводу того, що Україна інтегруєтеся до ЄС не як її інтегральна частина, а скоріше як додаток. А. Максюта також підтримав репліку О. Шарова про те, що в Україні немає «ідеї» для євроінтеграції. Процес пошуку такої ідеї здійснюється, але він проходить окремо від ініціатив держави. Що ж до пропозиції перегляду Угоди в частині збільшення експортних квот, то експерт вважає, що це, в будь-якому випадку, не буде мати великого впливу на загальне положення економіки та зростання ВВП.

Підсумовуючи, процес євроінтеграції застопорився, а для «каталізації» цього процесу Україна потребує «ідею», та більш опрацьованого плану для успішної її реалізації. Процес євроінтеграції має бути безпосередньо пов'язаний із повсякденним життям країни, а не відокремлюватися - лише тоді Україна досягне гідного результату.

Михайло Ямпольський,
редактор-аналітик

Долучайтесь до нас у Facebook

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Апрель 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930