Авторизація

» » Національну академію наук хочуть пустити за вітром…

Національну академію наук хочуть пустити за вітром…

Національну академію наук хочуть пустити за вітром…«Наука необхідна народу. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетворюється на колонію». Ці слова відомого французького фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі як ніколи актуальні для нашої держави. Це не розмірковування журналістів редакції, а лише цитата з першого абзацу Заяви Президії Національної академії наук України. Заяви бентежної за змістом, та розпачливої – за формою, бо, на перший погляд, навіть важко зорієнтуватися, чим так зуміла «допекти» держава нашим поважним науковцям, що ті не віднайшли іншого шляху як звернутися з відкритим листом до громади, Президента України та парламенту. Адже навіть за кращі, «мирні» часи фінансування НАНУ було далеким від ідеалу. То що ж сталося цього разу? Виявляється, що нинішня влада не придумала нічого ліпшого, як просто закрити всі галузеві національні академії наук (нехай не закрити – «реорганізувати», але результат – той самий). Заодно й усіма коштами науковців відтепер розпоряджатиметься не власне Національна академія наук України, а… Міністерство освіти України. Й то правда, ці «вчені дядьки» завжди не знають, куди і яким чином витратити кошти! Інша справа – наші міністри від освіти, які інколи й англійською не дуже добре володіють, але «розподіляти» й «володарювати» навчені добре.

Як би там не було, але серед вітчизняних ЗМІ вже давно точиться думка про те, що ідея закриття національних академій наук базується: 1) на бажанні керівництва держави та окремих депутатів заощадити бюджетні кошти; 2) на відсутності у них інформації щодо закономірностей функціонування науки в світі та в Україні; 3) їхньому власному досвіді захисту сумнівних дисертацій та породженій цим недовірі до всієї наукової спільноти, 4) наявності з різних причин певних упереджень щодо академій та 5) небажанні сприймати факти, які суперечать цим упередженням, а також на псевдоаналітичних публікаціях різних авторів. Детальніше про всі ці аспекти можна прочитати у нещодавній статті на порталі http://hvylya.net/ «SWOT-аналіз сценарію «оптимізації» національних академій наук в Україні». Однак навіть автори цього «SWOT-аналізу» не могли собі уявити, що серед державних чиновників вже існує готовий до реалізації план зубожіння української науки. На підтвердження цих слів достатньо прочитати статтю 30 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Національну академію наук хочуть пустити за вітром…Якщо коротко: проект бюджету-2016 повністю нівелює будь-який розвиток української науки в осяжному майбутньому. Відповідно до документа, МОН тепер буде єдиним головним розпорядником бюджетних коштів на науку, а НАН – лише виконавцем. Крім того, всі галузеві академії наук без розбору «вливаються» в НАН і дається 8 місяців на те, щоб з усім цим «розібратися» та «оптимізувати». І це, на жаль, все, що треба знати про новий проект бюджету щодо науки, навіть без цифр.

Реакція НАНУ, звичайно, не забарилася. Однак, чи почують науковців там, десь далеко зверху – питання риторичне. Тим не менш, ми публікуємо звернення Президії НАНУ без купюр:

ЗАЯВА ПРЕЗИДІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

«Наука необхідна народу. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетворюється на колонію». Ці слова відомого французького фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі як ніколи актуальні для нашої держави. Сьогодні серед передових країн світу точиться боротьба за отримання нових знань, їх використання для розроблення інноваційних технологій, виробництва наукомісткої продукції тощо. Головною рушійною силою сучасного розвитку цивілізації є наука.

Національну академію наук хочуть пустити за вітром…В той же час, як це не прикро констатувати, за всі роки незалежності України наука ніколи не була – не на словах, а на ділі – серед державних пріоритетів і фінансувалась за залишковим принципом. Так, фактичні бюджетні видатки на розвиток наукової сфери в Україні становлять близько 0,3% ВВП, тоді як навіть у національному законодавстві передбачено не менше 1,7%. Для порівняння: лідери економічного рейтингу Світового банку – Японія, США та Китай витрачають на науку, відповідно 3,33%, 2,79% та 1,43% ВВП. Нормою фінансування науки для країн ЄС є 3% ВВП, а в Ізраїлі та Швеції – 4% ВВП. Державні витрати на діяльність одного українського вченого втричі нижчі за російські, у 18 разів – за бразильські, у 34 рази – за південнокорейські і у 70 – за американські. Також варто зауважити, що в оприлюдненій нещодавно «Доповіді ЮНЕСКО про розвиток світової науки до 2030 року» відзначена характерна тенденція переваги інвестицій в науку над зростанням ВВП. А в Україні вже сьогодні кількість наукових працівників на 1 тисячу працюючих вдвічі менша, ніж в країнах ЄС. З огляду на незначні обсяги фінансування науки малоймовірним стає й подальше широке залучення талановитої молоді до дослідницької діяльності.

У зв’язку з цим, глибоку стурбованість викликає оприлюднений Міністерством фінансів України проект Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік». Запропонована урядовими чиновниками так звана «реорганізація» наукової сфери всупереч щойно прийнятій новій та чинній редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», передбачає механічне об’єднання всіх національних академій наук, позбавлення НАН України статусу головного розпорядника бюджетних коштів, і, нарешті, катастрофічне скорочення обсягів фінансування Академії порівняно навіть з вкрай недостатнім бюджетним забезпеченням цього року. Це не лише позбавить вчених можливості самостійно визначати пріоритетні напрями наукових досліджень, а й взагалі поставить під загрозу подальше існування науки в Україні. Слід також підкреслити, що вказані кардинальні зміни в організації та фінансуванні наукових досліджень жодним чином не обговорювались з науковим співтовариством нашої держави. Крім того, стаття 30 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» грубо порушує Бюджетний кодекс України, адже до предмету регулювання закону про Державний бюджет не належать адміністративні відносини щодо реорганізації державних установ. Зауважимо, що в рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року зазначено, що «Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин».

Враховуючи ту загрозу, яка нависла над Національною академією наук та національними галузевими академіями наук України, загалом над науковою сферою держави, у зв’язку з можливим прийняттям вказаного законопроекту «Про Державний бюджет України на 2016 рік», Національна академія наук України звертається до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України та громадськості з проханням не допустити руйнування фундаментальної та прикладної науки в нашій державі, втрати вітчизняного інтелектуального потенціалу та, як наслідок, неминучої соціально-економічної деградації нашого суспільства.


А наостанок зазначимо, що відповідно до «принципу Гарнака» – одного з визначних президентів Товариства Макса Планка, – за яким розвивається одне з найбільш успішних наукових об’єднань світу (до речі, його структура майже повністю відповідає структурі НАН України), «найкращу науку робить найкращий вчений, що вільно визначає напрями досліджень, має сучасну дослідницьку інфраструктуру та можливість залучення найбільш талановитих молодих вчених». Так само і наукові організації повинні мати змогу самостійно замовляти дослідження. Очевидно, що, можливо, деяка частина запиту щодо фундаментальних досліджень, й може формуватися державою і суспільством, але більша частина – тільки тими, хто знаходиться всередині науки. Якщо говорити про прикладну науку – так само: окремі тренди можуть відчути лише фахівці (ще до того, як ці напрямки стануть економічно привабливими), окремі замовлення може робити держава, суспільство, бізнес (надаючи відповідні кошти). Але якщо науковцями «керуватимуть» колишні школярі, то можна собі лише уявити, що і як ми будемо досліджувати. До того ж без грошей… Без приміщень… Та без стратегічного бачення… Не кажучи вже про брак досвіду. Натомість у держави будуть такі необхідні їй кошти для відряджень народних депутатів до Європи, аби вони там "чужому навчались"...

Автор: Сергій Козлов

Долучайтесь до нас у Facebook

Залишити коментар
Новини
  • Останні
  • Перегляди
  • Коментарі
Календар публікацій
«    Январь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031